Сім звичок, які повернуть любов до життя в умовах війни

"Живу, але начебто без смаку", "Радість кудись зникла", "Я не в депресії, просто відчуваю порожнечу". У разі війни такі відчуття стали майже нормою. Психолог та кризовий консультант Ірина Шеньє розповіла, як повернути радість життя.

Ми навчилися триматися, бути витривалими та корисними. Але «триматися» — це не те саме, що жити. Любов до життя не зникає миттєво: вона згасає поступово, через дрібні звички виживання майже непомітні. Повернення радості життя — це різкий стрибок, а серія простих, людяних рішень. Нижче – сім звичок, які реально допомагають.

1. Дозволяти собі радість без почуття провини

Багато хто внутрішньо думає: «Зараз не час радіти». Але психіка не варта постійної скорботи. Радість не зрада і не байдужість, а джерело енергії.

Уявіть автомобіль, який їде без дозаправки, він не герой, він просто зупиниться. Дозвольте собі сміх, смачну каву, теплі зустрічі без виправдань.

2. Повертати тіло з «режиму напруги»

Любов до життя починається з тіла, а чи не з думок. Під час війни тіло постійно напружене: плечі підняті, поверхневе дихання, щелепи стиснуті.

Ефективна звичка - "повернення в тіло": прогулянка без телефону, теплий душ з увагою до відчуттів, повільне дихання. Коли тіло відчуває безпеку, психіка згадує, як це хотіти жити, а не тільки виживати.

3. Обмежувати потік болю

Новини, тривожні чати, постійні обговорення катастроф створюють ілюзію контролю, але виснажують зсередини. Не треба заплющувати очі на реальність, але важливо дозувати біль.

Звичка: вибрати певний час для новин та не жити в них цілодобово. Психіка не розрахована на постійний контакт із травмою, а любов до життя не виживає там, де немає місця для тиші.

4. Повертати маленькі ритуали «нормального життя»

Кава в улюбленому кухлі, свічка ввечері, чисте ліжко, книга перед сном — це не дрібниці. Мозок отримує сигнал: "Я живий, моє життя має форму".

Під час війни часто відмовляємося від ритуалів, вважаючи їх неважливими. Але саме вони утримують внутрішню опору особистості, коли світ нестабільний.

5. Говорити про себе, а не лише про війну

Багато хто перестав обговорювати свої бажання, страхи, плани — все звелося до виживання.

Корисна звичка: запитувати себе, як ви зараз почуваєтеся. Не про країну, не про інших, а про себе. Любов до життя починається там, де ви знову стаєте живою людиною, а не функцією.

6. Дозволяти собі втомлюватися

Гіпервитривалість — небезпечна пастка воєнного часу: «Я маю триматися», «У мене немає права зламатися», «Іншим гірше».

Але втома – не слабкість, а сигнал організму. Звичка визнавати втому та відпочивати без почуття провини – прямий шлях до відновлення внутрішнього тепла.

7. Пам'ятати: любов до життя - це навичка

Любов до життя — не просто емоція, яка є чи зникла. Це навичка, яку можна розвивати маленькими кроками, без пафосу та «ідеального стану».

Коли людина починає вибирати себе хоч би на кілька відсотків більше, життя поступово відповідає взаємністю. Не феєрверками, а тихим відчуттям: "Мені знову хочеться прокидатися".

Раніше ми писали, що є чотири групи симптомів, що вказують на те, що є прояви ПТСР.

Крім того, "Знай" розповідав, як уникнути мокрих ніг у дітей під час снігопаду.

Також стоматолог дала вичерпну відповідь на питання, коли краще чистити зуби.