Нова ініціатива Ігоря Черкаського: Держфінмоніторинг об'єднує професіоналів для посилення боротьби з економічними злочинами

Нещодавно у Львові (10 -11 грудня 2020 року) відбулася інтегрована панельна дискусія, організована Держфінмоніторингом під егідою Координатора проєктів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (OSCE) (OSCE Project Co-ordinator in Ukraine) на тему «Фінансовий моніторинг 2020».

До професійної дискусії покращення боротьби з корупцією та відмивання коштів в Україні, організатори відомства, очолюваного Черкаським Ігорем Борисовичем, запросили представників Верховної Ради України, Координатора проєктів ОБСЄ, Державної служби фінансового моніторингу України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, НБУ, Мінфіну, Мінцифри, Апарату Ради Національної безпеки та оборони України, правоохоронних органів та ін. Також, до заходу долучилися міжнародні AML експерти, зокрема постійний партнер Eu-AcT Project та CoE EU Partnership for Good Governance.

«Дана дискусія має високу актуальність та науково-практичну значущість, як для представників суб’єктів державного фінансового моніторингу, так і для представників правоохоронних органів», – зазначив Ігор Черкаський, Голова Держфінмоніторингу України, доктор економічних наук.

Фокус особливої уваги під час дискусії було спрямовано на проблему актуальних ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в різних секторах економіки. Ключовий акцент зроблений на обміні досвідом щодо найкращих практик антилегалізаційного стримування, а також особливостях імплементації міжнародних норм у національне законодавство на прикладі провідних країн світу. Відтак на зустрічі були представлені Керівні настанови щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, трастів та інших (подібних до трастів) правових утворень та підготовлені з метою окреслення проблемних питань, вирішення яких стане передумовою побудови в Україні ефективного механізму ідентифікації, валідації та верифікації даних про КБВ.

«Представлений документ стане надійною опорою для суб’єктів державного та первинного фінансового моніторингу, а також для інших зацікавлених сторін на шляху подальшого поступу у напрямі приведення національного інституту антилегалізаційного стримування у відповідність до нових міжнародних стандартів, зокрема й у царині випрозорювання бенефіціарної власності бізнесу, який провадить свою господарську діяльність в Україні, а також висвітлення структур власності тих нерезидентних ділових одиниць, до діяльності яких причетні громадяни України», – наголосив у своєму виступі Ігор Борисович Черкаський, Голова Державної служби фінансового моніторингу України.

Окрім оприлюднення важливої новини у сфері протидії відмивання коштів та фінансування тероризму, ми вирішили висвітлити розуміння бенефіціарного власника в контексті чинного законодавства. Варто зазначити, для належного розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників Керівні настанови є значним доробком для професійного розуміння вимог в змістовній частині чинного законодавства.

Кінцевий бенефіціарний власник

Україна стала однією із перших країн у світі, яка відкрила інформацію про бенефіціарних власників компаній і зробила її публічно доступною. 14.10.2014 р. було прийнято Закон, який зобов’язував усі компанії подавати дані про своїх КБВ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Однак технічні недоліки ЄДР та слабке законодавче забезпечення, стали причиною того, що дані про КБВ, що містяться в ЄДР, дуже часто є неактуальними, неточними, недостовірними, належним чином неперевіреними, а отже – низькоякісними. Крім того, аналіз даних про КБВ ускладнений ще й з огляду на те, що інформація в ЄДР не подана у машинозчитувальному форматі та містить багато помилок. Чимало компаній не подають інформацію про своїх КБВ або й навмисно подають неправдиву інформацію. Важливість питання розкриття КБВ знайшло чітке відображення у публікаціях численних міжнародних організацій, а також у міжнародному та національному законодавстві. Зокрема, в рамках Директив ЄС 2015/849 та 2018/843, посилено вимоги до прозорості інформації про КБВ. Вимоги вказаних Директив були враховані при розробці нової редакції Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-ІХ.

Згідно з чинним законодавством, бенефіціарним власником є будь-яка фізособа, яка має вирішальний вплив на діяльність певної особи, тобто здійснює контролює. Закон висвітлює перелік осіб, які можуть вважатися кінцевими бенефіціарними власниками для юридичних осіб, трастів та інших правових утворень. Визначення «трасту» приведено відповідно до міжнародного та визначено його ключові характерні ознаки (усунуто юридичну неузгодженість визначення трасту з його правовою природою – траст не є юридичною особою).

Крім цього, введено поняття «номінального власника» – особи, яка від свого імені управляє корпоративними правами кінцевого бенефіціарного власника в його інтересах.

Обов’язок щодо розкриття інформації

Законом регламентовано обов’язок розкриття інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників при державній реєстрації юридичної особи та проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юрособу через надання держреєстратору додаткових документів, а саме:

• структури власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
• витяг, виписку або інший документ з торгового, банківського, судового реєстру, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні його місцезнаходження;
• нотаріально завірену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником.

Структура власності є документальним підтвердженням системи взаємовідносин між усіма елементами корпоративної структури компанії (фізичними та юридичними особами). Вона дозволяє встановити наявність або відсутність кінцевих бенефіціарних власників та відносин контролю між ними.

Актуалізація даних

З моменту набрання Законом чинності всі юрособи в Україні зобов’язані підтримувати в актуальному стані інформацію про кінцевого бенефіціарного власника і структуру власності, повідомляти державному реєстратору про будь-які зміни впродовж 30-ти робочих днів з дня їх виникнення з наданням підтверджувальних документів.

Варто зазначити, що державного реєстратора необхідно інформувати при кожній реєстраційній дії, навіть якщо вони не стосуються інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності. У разі виявлення компанією неточностей чи помилок у раніше наданій інформації остання впродовж 3-х робочих днів з дня їх виявлення має надати відкориговані дані.

Крім цього, Законом встановлюється щорічне звітування компаній впродовж 14-ти календарних днів, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, шляхом подання вищезазначеного пакета документів і відповідної заяви. Тобто якщо компанія буде зареєстрована 01.05.2020 року, то з 1 травня кожного наступного року впродовж 14-ти календарних днів потрібно підтверджувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника, які є в Реєстрі.

Відповідальність за порушення

Закон істотно підвищує розмір покарання (штрафів), які накладається на керівника юрособи, внаслідок неподання або несвоєчасне подання держреєстратору інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Розмір актуального штрафу складає від 17 тис. грн до 51 тис. грн.

Першочергові дії

З моменту набуття чинності закону, зареєстровані компанії зобов’язані подати державному реєстратору інформацію про своїх кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності протягом 3-х місяців із дня затвердження відповідної форми та змісту структури власності уповноваженим державним органом.

Отже, нові правила розкриття інформації, які регламентовані в Законі, свідчать про поступ України в аспекті прозорості та приведення національного законодавства до міжнародних стандартів. Українським компаніям слід дотримуватися нових правил і відстежувати нововведення, щоб уникнути накладення штрафних санкцій за приховування інформації про своїх кінцевих бенефіціарних власників, а також мати можливість пройти процедуру фінмоніторингу й здійснювати свою діяльність.

В підсумку варто зазначити, існуючі проблемні явища вітчизняного законодавства не завжди дозволяли в належний спосіб забезпечити розкриття інформації. Саме для цього були розроблені Керівні настанови Державної служби фінансового моніторингу України з питань, які стосуються розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, трастів та інших (подібних до трастів) правових утворень.