Нахабність сумнівних забудовників та розбиті дороги, як виявилося, далеко не найбільша проблема у столиці. Справжньою фінансовою жилою стало запровадження системи так званого "єдиного електронного квитка" для громадського транспорту, яку схвалив мер міста Віталій Кличко.
У планах "Київпастрансу" – виділити на ці потреби до 460 мільйонів гривень (закупка валідаторів), що, до речі, практично нічим не відрізняються від звичних компостерів, як йдеться у розслідуванні bihus.info.
Підсумкова вартість завищена щонайменше на 150 мільйонів гривень, відкритість торгів та технічні умови також поки що під питанням. Окремий квиток повинен був спростити розрахунок за проїзд, але от обладнання для його використання ніхто не закуповував, тому ініціатива залишається тільки на папері.
Мобілізація їх не торкнеться: ким не зацікавиться ТЦК
Українці отримують штрафи за паспорти: кому загрожують несподівані витрати
Не вистачатиме навіть на харчування: з якою зарплатою українці будуть жебракувати на пенсії
Шахраї масово "чистять" картки українців: у ПриватБанку порадили, як врятувати заощадження
Окремі пілотні проекти у Києві запускали й раніше – приміром, у 2013 році, коли закупили валідаторів на 3 мільйони гривень. До серверу систему так і не підключили, і досі на механічному компостері пробивають паперові квитки. Більш того – половина із них вже не придатні до використання, тому столичний бюджет втратив чималі надходження.
На всі прохання дати хоча б якесь роз'яснення ситуації, мер тільки відхрещується – мовляв, порушень немає, "Київпастранс" працює, і це вже добре.
Але вартість закупок цього разу настільки завищена, що на неї звернули увагу провідні фахівці фінансової сфери , тому що про е-квиток говорять вже років з десять так точно, виділяють кошти, але справа так і не зрушила з мертвої точки.
Дивіться: електронний квиток "Київпастрансу"