Скасування депутатської недоторканності: скандальний закон простими словами

Сьогодні, 20 червня, Конституційний суд України підтримав запропонований президентом Петром Порошенком законопроект щодо скасування депутатської недоторканності. І хоча зміни набудуть чинності тільки з 2020 року, народні обранці вже суттєво напружилися в очікуванні.Про що ж насправді йшлося у документі?

Скасування недоторканності

За новою редакцією Законопроекту "Про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканості народних депутатів України та суддів)" скасовується частина 1 Статті 80 КУ: "Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканість" та частина 3 статті 80: "Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані".

Натомість частина 2, де йдеться про те, що нардепи не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп, лишається незмінною.

З цього можна зробити висновок, що без згоди Верховної Ради все ж таки можна притягнути до відповідальності, а от щодо голосування та висловлювання в парламенті – це лишається на совісті народних обранців. Відповідати перед судом доведеться тільки за наклепи та образи.

Прецеденти в країні та особливості

Юристи попереджають: основною загрозою зняття депутатської недоторканності буде те, що депутати стають заручниками виконавчої влади, яка буде робити, що захоче в разі прийняття небажаного для неї рішення. Звідси, якщо вище керівництво захоче когось покарати, сфальсифікувати результати виборів чи призначити свою людину на керівну посаду – це станеться незалежно від того, чи є недоторканність.

Цікаво, що українська політика має кілька випадків позбавлення депутатської недоторканості (яка є, поряд із відсутністю кримінальної відповідальності, частиною депутатського імунітету). До прикладу, ВР зняла недоторканість з нардепа Царьова за заклики до сепаратизму.

Ще один приклад - ситуація із колишнім депутатом від БЮТ Віктором Лозінським, який був визнаний судом винним у вбивстві. Спочатку депутат сам попросив лишити його недоторканості, аби це не заважало чесно проводити слідство. Проте вже згодом, 3 липня 2009 року, Верховна Рада позбавила Лозінського усіх депутатських повноважень, після чого Печерський райсуд Києва дав дозвіл на його затримання і доставку його до суду.

Резонансною стала справа Балоги-Домбровського, яких звинуватили у фальсифікаціях під час проведення виборів у одномандатних округах. Результати були визнані недостовірними, тому Павла Балогу та Олександра Домбровського позбавили депутатської недоторканості: за дорученням тодішнього спікера ВРУ Володимира Рибака, були анульовані картки для персонального голосування та припинення нарахування заробітної плати на рахунки цих двох депутатів.

Відомо, за процедурою розгляду змін до Конституції, ухвалення рішення розділене у часі. Спочатку народні депутати голосують за направлення законодавчих ініціатив до Конституційного суду, а після отримання від нього схвального висновку, голосують за законопроект перший раз, а на наступній сесій - другий раз.

Після Революції Гідності парламентарі уже вдруге розглядають питання про скасування депутатської недоторканності. Ще на початку 2015 року Порошенко також пропонував у своєму законопроекті позбавити депутатів та суддів недоторканності. Тоді парламентарі направили документ на розгляд Конституційного суду і отримали висновок, що окремі положення запропонованого законопроекту відповідають Конституції, але разом з тим є низка застережень щодо недоторканності суддів.

Дивіться: Скасування депутатської недоторканності: Рада направила законопроекти до КСУ

Як повідомляв портал "Знай.ua", Конституційний суд України схвалив президентський законопроект про обмеження недоторканності депутатів Верховної Ради України з 1 січня 2020 року. Згідно рішення. законопроект №7203, який до парламенту вніс президент України Петро Порошенко, не суперечить Конституції.