Директор Департаменту комерційної роботи “Укрзалізниці” Андрій Мірошников -- один з авторів дискримінаційного договору про організацію перевезень вантажів, введеного з 1 липня 2020 року, активно шукає підтримку серед нового керівництва УЗ, після того, як у його заступника Романа Веприцького почалися серйозні проблеми.
В. о. члена правління і директор по інфраструктурі “Укрзалізниці” Роман Веприцький був відсторонений від посади ввечері 11 червня. Рішення ухвалила Наглядова рада “Укрзалізниці” з додатковою рекомендацією Кабміну звільнити його назовсім. Сам він вважає думку Наглядової ради упередженим, але це вже не має значення.
Веприцький протримався на своїй посаді близько двох місяців. За цей час він встиг пролобіювати новий Договір про перевезення вантажів, проти якого виступав Антимонопольний комітет, а галузеві об'єднання назвали його дискримінаційним.
Шість промислових асоціацій і об'єднань -- ВП «Укрметалургпром», Федерація металургів України, Союз хіміків України, Асоціація виробників феросплавів «УкрФА», асоціація «Укрцемент» і Федераци роботодавців паливно-енергетичного комплексу — зверталися до керівництва країни з приводу цього договору і просили не вводити його в дію.
У кулуарах активно обговорювали одне з нововведень - впровадження системи руху вантажних поїздів за розкладом за додаткову плату (!). Відмінний спосіб вимагання у зернотрейдерів, які гостро потребують в пік сезону у вагонах та оперативної доставки експортних вантажів у порти. Автором цього “шедевра” називають “компаньйона” Веприцького щодо підготовки проекту договору Андрія Мірошникова.
Мірошников перебіг до Веприцкому від своїх попередніх покровителів -- заступника Генерального директора “Укрзалізниці” Петра Науменка і його команди, після того як у них виникли проблеми з НАБУ. Науменко і його права рука -- начальник Головного комерційного управління УЗ Володимир Іващук, а також начальник Головного інформаційно-обчислювального центру УЗ Володимир Мурзін та ще двоє посадових осіб були затримані детективами НАБУ спільно з прокурорами САП за підозрою у зловживанні службовим становищем.
Також співробітниками НАБУ і САП були затримані заступник начальника філії з комерційних питань Центру транспортної логістики УЗ Лілія Петренко і директор департаменту комерційної роботи УЗ Юрій Меркулов — як сказали б оперативники, близька зв'язок Мірошникова.
Маркулов і Мірошников ще в 2011 році створювали ДП “Центр транспортної логістики” (таких списків). І були співавторами договору між ДП і шістьма приватними компаніями, які на той момент поділили між собою ринок вантажних перевезень в “Укрзалізниці”.
Після Евромайдана і зміни влади в 2014 році Мірошников так сильно тримався за свою посаду, що злив новим керівникам УЗ всі схеми старших товаришів. І, завдяки цьому, продовжив працювати першим заступником директора ТЛЦ під заступництвом Юрія Меркулова. Який в свою чергу вважав його гравцем команди Науменко-Іващука.
Коли тодішній глава “Укрзлизныци” Євген Кравцов звільнив Меркулова від посади через кримінальної справи за зловживання службовим становищем, Мірошников сильно засмутився. Як він і припускав, нові директора таких списків Сергій Підгородецький і Олександр Ткаченко (тезка міністра культури) по черзі усунули його від всіх “хлібних” напрямів і зобов'язали виконувати чорнову роботу за можливість залишатися “ в обоймі” в очікуванні кращих часів. І ці часи настали!
Голова Одеської залізниці (з 2017 року) Вячеслав Єрьомін влітку 2018 року отримав підвищення і зайняв посаду операційного директора "Укрзалізниці". Для Мірошникова відкрилося “вікно можливостей”, так як Вячеслав Єрьомін-його найкращий друг і одногрупник по вузу. Фактично Єрьомін очолив вантажну вертикаль "Укрзалізниці", а Мірошников став у нього Директором департаменту комерційної роботи.
Єрьомін і Мірошников швидко підлаштували під себе і своє оточення “корупційно значущі” питання, відсунувши Пидгородецкого і його команду від прийняття ключових рішень. Але президентські вибори 2019 року, радикальна зміна влади і ротація кадрів по всій виконавчій вертикалі внесли свої корективи в їх бізнес-план.
Єрьомін був звільнений від займаної посади, незважаючи на багаторічну дружбу з виконавцем “95 кварталу” Юзиком, відомим як зараз народний депутат від “Слуги народу” Юрій Корявченков.
Це поставило перед Мірошниковим завдання пошуку нового куратора, при якому він зміг би зберегти стабільний рівень доходів, достатній для оплати навчання своїх дітей в європейських вузах, а також змісту особняка в Козині, по сусідству з маєтком Петра Порошенка.
І тоді наш герой прийняв, можливо, необачне рішення “лягти під Веприцького”. На той момент -- колишнього глави Південно-Західної залізниці, який став в. о. члена правління УЗ з перспективою очолити “Укрзалізницю”.
Саме для того, щоб сподобатися Веприцкому, Андрій Мірошников і взявся за масштабну роботу по впровадженню нового договору на організацію перевезень вантажів. Задача була амбіційною, але неоднозначною. З одного боку залізна дорога начебто і може використовувати важелі, що дозволяють їй збільшувати свої доходи, з іншого — це не повинно завдавати шкоди економіці країни в цілому.
Однак, можна припустити, що Веприцький рекомендував Мірошникову, не соромлячись використовувати монопольне становище УЗ і писати договір, який дозволить УЗ мінімізувати власні збитки шкоди економіці країни і промышленномупроизводству.
Мірошников зробив усе, як йому веліли, але спроба ввести нові правила гри з 1 квітня 2020 року провалилася. Бізнес зажадав відстрочки і узгодження. Те ж саме сталося і 1 червня. А 1 липня керівництво “Укрзалізниці”, вимахуючи своїми проблемами, як прапором, добився дозволу від влади і явочним порядком ввело обурив всіх договір у дію.
Веприцький за цей час встиг побувати “клієнтом” НАБУ з усіма супутніми “атрибутами” -- обшуком, вилученням електронних носіїв у справі про розтрату коштів під час будівництва експреса до аеропорту «Бориспіль», а так само перевіркою його діяльності на Південно-Західній залізниці.
За результатами цієї ревізії, проведеної Державної аудиторської служби, виявлені фінансові порушення сягають 100 млн грн.
Для Мірошникова це означає, що йому потрібно терміново знайти “новий дах”, зацікавлену в його послугах і послужливість. Причому, зробити це необхідно до тих пір, поки їм повною мірою не зацікавилося НАБУ. А це, судячи з усього, вже не за горами.