Чиновник буде виконувати роль нічного сторожа - Сергій Думчев

Лідер партії "Рух за реформи" розповів кореспонденту "Комсомольської правди" про ефективні способи боротьби із нечистими на руку чиновниками.

Розкажіть про свою команду. У ЗМІ мелькає кілька прізвищ і зовсім незрозуміло, з ким ви зібралися йти на вибори. Як ви підбираєте кандидатів у депутати?

- Ядро нашого руху - це люди з реального сектора нашої економіки - підприємці, лікарі, юристи, будівельники, волонтери, бійці АТО. Всі ті, хто відбулися в цьому житті як професіонали, знають, як платити податки і створювати робочі місця. Ми знаємо один одного не один десяток років. Всі ще молоді, але вже з великим досвідом люди, які хочуть реальних і швидких змін в нашому суспільстві. Також це колишні члени партій БЮТ і "Самопоміч", яких не влаштовує повна відсутність реформ у Києві.

Тобто ще можна потрапити у вашу команду?

- Це зробити легко. Достатньо зателефонувати в офіс партії. Я сам із задоволенням зустрічаюся з усіма бажаючими. Вже звернулося навіть більше, ніж я припускав. Багато просять фінансової підтримки, але ми пропонуємо тільки наші ідеї і те, до чого ми йдемо.

Кого на виборах у Києві ви вважаєте своїми конкурентами?

- Я взагалі не думаю про це. Крім членів нашої команди, я не чую ні від мера, ні від інших кандидатів на цю посаду чіткої стратегії розвитку міста, хоча б анонсування якихось змін. Таке враження, що вони знаходяться в анабіозі.

Наша партія вивчила всі проблемні питання Києва, ми перевернули гори інформації про життя в різних містах світу і маємо чіткий план реформ.Всі інфраструктурні проекти потрібно віддати інвесторам.

Читайте також "Попередня і нинішня влада живе рефлексами" - Сергій Думчев

Багато розмов про велодоріжки у Києві. Ви часто катаєтеся на велосипеді? Змогли б за прикладом мера Лондона на роботу їздити на метро і на велосипеді?

- У будь-якій європейській столиці це норма. Якщо ми прийдемо до влади в місті, то насамперед я відміню поняття "державний автомобіль". Всі працівники будуть приїжджати або на громадському транспорті, або на особистому, або на велосипедах.

Я, у тому числі, із задоволенням приїду на велосипеді. З приводу громадського транспорту у мене багато планів. Що ми бачимо? Машини стоять на тротуарах, на газонах, на смугах для тролейбусів і автобусів. Ми оголосимо історичний центр міста місцем тільки для пішоходів і громадського транспорту. Будь-який автолюбитель повинен розуміти, що мало мати автомобіль, треба розуміти, де він у центрі міста припаркується. Це буде коштувати досить дорого, мало того, якщо це робитиметься не за правилами, то штраф обійдеться в круглу суму, а неправильно припарковані машини відвезуть евакуатори. На кожній вулиці в центрі буде висіти електронне табло із зазначенням кількості вільних місць на даному відрізку дороги. Я був у Стокгольмі, там, наприклад, так і зроблено, це дуже зручно.

А за чий рахунок це все зробити?

- Усі прибуткові проекти інфраструктури - будь то метро, ​​колектор, відеокамери з табло, ми будемо реалізовувати тільки за рахунок інвесторів, з бюджету не піде ні копійки. Тоді інвестор буде стежити, бо витрачаються його гроші. Бюджет не розпиляють, адже кошти до нього не дійдуть. А кияни отримають робочі місця, будуть сплачені податки.

Чому зараз міська влада так не робить?

- Я вам розповім про корупцію в "Київпастрансі". Можете собі уявити, що у нас 300 тисяч пільговиків. Кожен день "Київпастрансу" платять на компенсацію за їх проїзд близько 2 млн, це 737 млн ​​в рік. На думку чиновників, всі пільговики щодня виїжджають, включаючи хворих, кульгавих, включаючи суботу і неділю, і колесять цілодобово на громадському транспорті. Ми розуміємо, що це абсурд. З реальних, скажімо так, конфіденційних джерел мені відома ця цифра - 20-30% від тієї суми, що перераховується. Тільки з цих коштів близько півмільярда гривень на рік можна відправити на оновлення пасажирського транспорту.

У Києві часто звучать звинувачення в корупції на адресу як минулих, так і нинішніх чиновників. Як ви обіцяєте вирішити питання хабарів, відкатів?

- Потрібно змінювати систему, унеможливити ситуацію, коли чиновник може взяти хабар. У нас є для цього повний пакет реформ, який ми пропонуємо, щоб це зробити неможливим. А просто ходити і звільняти людей одного за іншим ... Усі кияни прекрасно знають, де у нас корупція - вона у нас скрізь, де присутня держава. Перше - комунальні підприємства, друге - дозвільні і контролюючі органи, третє - суди. Комунальні підприємства, які займаються господарською діяльністю в Києві, потрібно виставити на приватизацію, провести відкриті аукціони. Важливий момент - жодне підприємство не повинно займати більше 25% частки ринку в кожному сегменті. Тільки за цієї умови конкуренції ми можемо піти від корупції і отримати правдиві ціни на послуги.

Щодо дозвільної та контролюючої систем, то тут ми взагалі живемо в СРСР, коли держава контролювала кожен крок людини. Тут все доведено до абсурду, тому чиновники будуть скорочені в рази, а всі залишилися процедури перейдуть в електронний документообіг або пошту. Прохальний і дає фізично не будуть бачити один одного. Чиновник буде виконувати роль нічного сторожа - він є, але його ніхто не бачить.

У мене є глибоке переконання, що тільки суди присяжних позбавлять суди від корупції. Причому не тільки у кримінальних процесах, а і по господарським. Оплачуватися робота присяжних буде за рахунок позивача або відповідача. А судді залишиться тільки роль спікера. Моє глибоке переконання, що всі інші реформи в судах не працюватимуть в нашій країні.

З 1-го числа очікується підвищення тарифів. Чи є можливість знизити комунальні тарифи?

- Мер міста в першу чергу повинен думати про киян і захищати їх всіма можливими способами, чого абсолютно не робить нинішня київська влада. Вона сама швидко обтрусила руки, підняла тарифи і прекрасно себе почуває, тому що кожен монополіст зацікавлений, щоб залишатися в монополії. Є така організація, як Антимонопольний комітет України. Якщо, наприклад, "Київенерго" має монопольний вплив на ринок тепла та електроенергії, то мер повинен в першу чергу послати в комітет запит, а як ці тарифи вважає "Київенерго"? Але київська влада взагалі нічого для цього не зробила. Вона сама підняла тарифи. Хоча я вам скажу, що та ж ціна на газ прив'язана до ціни на нафту. На нафту ціна падає, значить, і газ повинен стати дешевше. Але ніяких змін немає.

І як боротися з монополіями?

- Коли ми прийдемо до влади, то оголосимо демонополізацію. Абсолютно не має значення, хто монополіст - приватна структура чи державна. Наше завдання за 5 років мерства - довести частку "Київенерго" максимум до 25% від частки всього Києва. Ми будемо встановлювати прибудинкові котельні, дамо на це безпроцентні кредити, звільнимо від податків. Те ж ми зробимо з електроенергією. До мереж у всіх має бути рівний доступ. Адже ми звикли, що у нас є вибір, купуючи одяг, продукти. Тепло - це такий же товар. І ми маємо право на конкуренцію. Щоб шість компаній прийшли до мене додому і запропонували послуги опалення. Тільки в такому випадку піде корупція і встановляться правдиві ціни на послуги.

Поясніть це на прикладі ...

- От уявіть, вам "Київенерго" дає кожен місяць платіжку в 500 грн. Але уявіть на секундочку, що прийшла якась інша фірма, яка постачає тепло, і пропонує вам опалення за 300 грн. в місяць. А якщо ще буде третє коло, четверте, п'яте, то ціна стане дійсно об'єктивна.

Сергій Олександрович, багато хто цікавиться, хто ви такий, звідки родом? Можете про себе розповісти?

- Я - корінний киянин, народився на Подолі, кут вулиць Межигірської і Верхнього Валу. Потім родина переїхала на Солом'янку, закінчив середню школу №43. Після школи мама хотіла відправити мене в Москву в фізико-технічний інститут. Тато хотів, щоб я був архітектором, як і він. Мій батько був головним архітектором провідного проектного інституту України, заслужений архітектор України, лауреат Державної премії СРСР. Серед його робіт - Палац "Україна", Інститут імені Патона, Вища школа МВС, КПІ, готель "Братислава" і багато інших об'єктів. Батько дуже добре знав Київ і любив його, тому в мене з дитинства особливе і трепетне ставлення до нашого міста. Але після 10-го класу мене не сильно тягнуло стати фізиком-теоретиком, хотілося побачити світ. Трохи посварившись з батьками, я в 17 років поїхав до Одеси і вступив до вищої морехідки. Об'їздив 25 країн. На початку 90-х зайнявся підприємницькою діяльністю - оптовою торгівлею продуктів і товарів. Потім разом з другом створили одну з найбільших мереж обмінних пунктів у Києві, що пізніше переросло у відкриття власного банку 10 років тому.