Закон про освіту: як налаштувати проти себе ЄС і не помічати важливих проблем

На минулих вихідних топ-темою було повернення екс-губернатора Одеської області Міхеїла Саакашвілі в Україну. Всі провідні ЗМІ, не перестаючи бомбардували своїх читачів і глядачів останніми новинами з кордону. У той же час на не менш важливу новину про те, що Угорщина розірвала дипломатичні відносини з Україною, мало хто звернув увагу.

Бойкот від сусіда

Нагадаємо, що Угорщина звернулася зі скаргою у міжнародні організації ОБСЄ і ООН через прийнятий ВР нового закону про освіту, який, на їхню думку, ущемляє права угорської меншини в Україні.

«Міністр закордонних справ Угорщини Пейтер Сийярто розпорядився, щоб угорські дипломати не підтримували жодної української ініціативи у міжнародних організаціях, а також, що Угорщина відтепер не буде підтримувати важливі для України рішення», - заявив його прес-секретар Тамаш Менцер.

Угорські дипломати вважають, що цей закон унеможливлює отримання нацменшинами України освіти на рідній мові.

«Ми були тими, хто голосніше за всіх підтримував введення безвіза для України, одними з перших ратифікували угоду про асоціацію між ЄС і Україною. І за останні три роки ми зробили можливим відпочинок і оздоровлення 2,6 тис. українських дітей в Угорщині», - дорікнув у невдячності українських колег голова МЗС Угорщини.

Відзначимо, що крім Угорщини своє невдоволення цим законом вже висловили уряди Румунії, Молдови та Польщі.

Українська мова для всіх

Знай.ua звернувся за роз'ясненнями до Міністерства освіти України, щоб стало зрозуміло, як вплине цей закон на навчання національних меншин.

«Вперше за всю історію незалежності України розширюються обсяги навчання українською мовою у державних і комунальних навчальних закладах, де навчання ведеться мовами нацменшин, - повідомила нам працівниця прес-служби Марія Дупак. - На сьогодні згідно з офіційною статистикою в Україні мовами національних меншин навчається близько 400 000 дітей у 735 навчальних закладах. Як правило, в таких закладах українська мова вивчається виключно як предмет».

За словами працівників відомства, діти, які навчаються мовами нацменшин, дуже погано здають ЗНО, а українську мову майже зовсім не знають.

«При цьому найгірші результати ЗНО з української мови у 2016 році отримали випускники з Берегівського району, де компактно проживає угорська громада. Так, 75% випускників цього району отримали від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою з ЗНО з української мови», - відповіли на претензії угорців у Міністерстві освіти.

Тим самим, через незнання державної мови, за словами прес-служби, діти позбавляються свого Конституційного права на отримання роботи в Україні.

«З 1 вересня 2018 року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову, - пояснили нам у міністерстві. - А вже з 5 класу діти національних меншин будуть починати вчитися державною мовою, а мова національної меншини будуть вивчати, як окрему дисципліну».

Закарпаття, як ласий шматочок для угорців

У той же час подібний бойкот України Угорщиною може говорити про те, що наші сусіди не проти згадати про свої претензії на українську територію, яку вважають своєю.

«Деякі наші західні сусіди користуються тим, що Україна ослаблена війною і намагаються агресивно відстоювати свої інтереси, - повідомив Знай.ua політолог Ярослав Макітра. - Відносини Угорщини особливе, адже на Закарпатті проживає понад 150 тисяч угорців, більшість з яких мають паспорта цієї держави. Більш того, частина політикуму Угорщини вважають Закарпаття своїм. Навіть на деяких сільрадах у Закарпатті висять угорські прапори і там практично не зустріти ознак української державності».

При цьому, за словами експерта, українська влада всюди бачить «руку Москви», навіть там, де потрібно звернути увагу в іншу сторону.

«Наприклад, депутатом від Європарламенту від угорської партії "Фідес" працює уродженка і мешканка Закарпаття (громадянка і України, і Угорщини) Андреа Бочкор, у діях якої можна побачити шкідництво основам української державності, - навів приклад Макітра. - Але наші спецслужби чомусь мовчать».

Політолог упевнений, що якщо українська влада і далі буде дозволяти диктувати свої умови Угорщини, Румунії та Польщі, то відставити свої інтереси нам буде все складніше.

«Було б наївно думати, що ці держави не розглядають варіант, як забрати нашу територію, - заявив він. - І фактично зараз Закон "про освіту" серйозно підриває вплив наших сусідів на Україні, бо може перешкодити цілим освітнім програмам Польщі, Угорщини та Румунії, спрямованих на підтримку своїх співвітчизників в Україні».

Слово за Президентом

Крапку в цих суперечках може поставити Президент Порошенко. Тільки в його владі накласти вето на цей закон або повернути його до ВР для правок.

«Цілком можливо вето від Президента, якщо у нашої влади немає продуманого плану протидії цим спробам на дипломатичному рівні, - вважає Макітра. - Важливо, щоб рішення було одним з кроків продуманої стратегії протидії».

Додамо, що ветувати цей закон закликали Гаранта і представники різних парламентських фракцій. Також з прямим зверненням до Порошенка звернувся губернатор Закарпатської області Геннадій Москаль.

«Захищати українську мову треба і необхідно, але, не обмежуючи при цьому мови нацменшин. Абсолютна більшість депутатів, які голосували за новий закон, не є вихідцями з багатонаціональних регіонів, тому не розуміють їх специфіку, - вважає політик. - І не варто забувати, що згідно зі ст. 53 Конституції, громадянам, які належать до нацменшин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою».

Цікаво, що по цій важливій дуже для України темі встигли висловитися все, крім самого Петра Порошенка. Багато українців вже вважають, що для Президента, куди важливіше зловити Міхеїла Саакашвілі, побувати в гостях у танкіста чи вручити орден «За заслуги III» ступеня керівнику Групи дружби Україна-Франція Ерве Морею, який лише двічі був у нашій країні.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що український закон здався угорцям ножем в їх спині.