Сергій Войт: менеджмент по знищенню Південмашу

У процесі боротьби за виживання будь-якого вітчизняного підприємства, які витримали розвал Союзу і продовжують подавати ознаки життя після відмови від співпраці з Росією, головну роль грає ефективний менеджмент.

Тільки грамотні управлінці, що готові принести себе в жертву заради стабільної роботи підприємства і збереження колективу, в результаті домагаються успіху. І таких прикладів в Україні є досить: АНТК ім. Антонова, ціла мережа підприємств оборонної промисловості. Які завдяки своїм розробкам завойовують світові ринки. Таким самим цілком міг стати і "Південмаш". Але, схоже, керівництво гіганта в особі Сергія Войта не зацікавлено в цьому.

Інакше як можна пояснити, що, випускаючи кращі в світі ракети-носії, затребувані багатьма країнами і зайняті в численних космічних програмах, "Південмаш" сьогодні на межі банкрутства. Більш того, підприємство навіть не відключають, а відрізають від енергопостачання, цехи розпилюють на метал, а колектив, що володіє безцінним досвідом і секретними знаннями, через невиплату зарплат масово втікає на роботу до країни-агресора.

При цьому фінансове благополуччя самого гендиректора "Південмашу" Сергія Войта досить високе. Про це ми вже неодноразово писали в наших попередніх розслідуваннях.

Виходячи з усього, складається враження, що завдання у Сергія Войта одне – злити "Південмаш" росіянам. Це підтверджують і ті факти, що зараз підприємство будує для росіян 12 ракет-носіїв "Зеніт", а минулого року купило у них комплектуючі на кілька мільярдів гривень.

І ось на шляху до своєї мети Сергій Войт вирішив посилити позиції – взяв на посаду свого заступника з правових питань якогось Сергія Захарченка. До речі кажучи, у генерального директора вмираючого підприємства налічується 9 заступників. Чи не забагато в такий кризовий час?

Цінний кадр Фірташа

Але повернемося до Сергія Захарченка. Його головне завдання – врятувати шефа від законних претензій з різних боків, забезпечувати правову оборону. Що ми всі і спостерігали, коли держава заплатила за борги заводу 400 млн грн, а "Південмаш" мав внести 40 млн грн в якості судових витрат. І тут у хід пішов досвідчений Сергій Захарченко, який у всіх ЗМІ розтиражував повідомлення, що держава не має права вимагати борги і, більш того, знищує "Південмаш".

Це на ура сприйняла кремлівська преса: "Тому виглядає нелогічною позиція іншого державного органу – Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, який вирішив стягнути з нас несписаний борг за судовий збір у розмірі 10% від суми претензій ДТЕК до "Південмашу", – говорив Захарченко.

Солідну юридичну підтримку Захарченко надає Войту і з питання збереження його посади та приховування всіх корупційних схем, розгорнутих генеральним директором на підприємстві. Сьогодні Сергій Захарченко, не без успіху, виконує ще одне доручення шефа – не допустити на завод незалежних аудиторів. І навіть той факт, що це проходить під егідою Міністерства економічного розвитку, в рамках проведення державної реформи, нічого не змінює.

"Саботаж незалежного аудиту – це саботаж реформи управління державними підприємствами", – пояснив Максим Нефедов, перший заступник міністра економічного розвитку.

А ще – це явна ознака того, що на "Південмаші" не все так просто, і керівництву заводу є що приховувати.

В цілому, кадр незамінний. Тому надто вже цікаво дізнатися, звідки на держпідприємстві взявся такий досвідчений захисник. Як нам стало відомо з власних джерел, до роботи на заводі Сергій Захарченко працював у не так давно закритому банку "Надра" олігарха Фірташа. І опікувався там нинішній заступник генерального директора проблемними кредитами – колекторством. Якщо говорити звичайною мовою, "вибивав" борги.

Мільйонер біля керма

Слід відзначити, що Сергій Захарченко людина дуже заможна, про це свідчить його декларація за минулий рік. І важливо, що, маючи досвід роботи в банківській сфері, він практично все оформив на свою дружину, яка, до речі, є громадянкою Білорусі.

Отже, згідно з декларацією, дружина Сергія Захарченка володіє трьома квартирами в столиці загальною площею понад 360 метрів квадратних, гаражем на 20 квадратів. Дохід пані Захарченко також чималенький: від здачі в оренду нерухомості в 2016 році вона заробила 486,2 тис. грн, а готівкою зберігає ще 30 тис. євро.

Сам Сергій Захарченко виявився так само заможним. У нього є корейський позашляховик вартістю трохи більше 200 тис. грн, годинник Ulysse Nardin вартістю 39 тис. грн. На рахунках зберігається понад два мільйони гривень, і ще 200 тис. доларів готівкою.

На цьому тлі, надто дивно – людина, що володіє таким солідним фінансовим ресурсом і "непересічною" професією, пішла працювати на завод, де отримує зарплату в 14 тис. грн щомісяця.

Але залишається питання, звідки у заступника гендиректора вмираючого заводу взялися такі суми, як на рахунках, так і готівкою? Напевно, воно цікавить і сам колектив заводу, якому по зарплаті винні вже 100 млн грн.

Підводячи підсумки, можна відзначити, що менеджменту "Південмашу", як Сергію Войту, так і Сергію Захарченку, малоцікава доля підприємства. Зараз їх основним завданням залишається виконати всі зобов'язання перед Росією і не дати державі навести порядок на підприємстві. Що в цілому виглядає абсурдно. Адже саме від держави ці два "талановиті" керівники регулярно вимагають підтримки. І якщо компетентні органи найближчим часом не звернуть на це увагу, то про майбутнє України як космічної держави можна забути, так само як і про колишню славу "Південмашу".