Місто ростить комунального "монстра"

Сподівання мерії знайти іноземного інвестора, що візьме на себе управління мережами і погодиться ремонтувати їх за свій рахунок, не виправдалися, пише Ділова Столиця.

Столиця готується приймати естафету в «Київенерго». Менш як за місяць закінчується термін договору, згідно з яким ця компанія впродовж 17 років орендувала теплові мережі міста (з 2012-го управлялася компанією ДТЕК), пише Ділова Столиця.

Сподівання мерії знайти іноземного інвестора, що візьме на себе управління мережами і погодиться ремонтувати їх за свій рахунок, не виправдалися. Тепер у чиновників лишається два можливих варіанти: лишити енергетичний комплекс у розпорядженні «Київенерго», але при цьому викупити пакет акцій компанії, або ж передати тепломережі новому господарю. Поки що Київ схиляється до другого варіанту.

Про створення наступника «Київенерго» столичні депутати потурбувалися давно. 2016 року вони вивели на ринок комунальне підприємство «Київтеплоенерго». Планується, що саме воно візьме на себе управління мережами і забезпечуватиме киян теплом і гарячою водою.

Поки що КП пробує свої сили у Дарницькому і Дніпровському районах столиці (у зоні обслуговування ТОВ «Єврореконструкція» (Дарницька ТЕЦ)). «Київтеплоенерго» забезпечує проходження опалювального сезону на території 8 млн квадратних метрів. Ця цифра дорівнює площі Чернігова або Івано-Франківська, – заявив нещодавно заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Пантелеєв. Але на практиці все відбувається далеко не так гладко, як би того хотілося муніципалітету.

За короткий строк своєї роботи на ринку «Київтеплоенерго» вже встигло побувати в центрі скандалу. Як повідомляли ЗМІ, за перший місяць активної діяльності підприємство умудрилося заборгувати за електроенергію близько 1,35 млн грн. Погашати борг КП почало тільки після того, як йому пригрозили відключенням від електропостачання. А заплатити за це довелося киянам: саме в цей період тарифи на опалення та гарячу воду для абонентів Дарницької ТЕЦ підскочили майже на 10%, для бюджетників – на 5%. Навряд чи цей факт є простим збігом.

Коли новий розпорядник енергетичним комплексом повністю вступить у права, послуги, ймовірно, подорожчають і для абонентів в інших районах столиці. Так що київській владі доведеться поламати голову, аби пояснити цей факт містянам.

Годівниця для чиновників

Практика показує, що робота багатьох київських КП має вкрай низьку ефективність. Вони часто працюють в мінус, а дірки в балансах доводиться латати за рахунок міського бюджету. Департамент комунальної власності КМДА нещодавно підрахував, що за 9 місяців 2017 року сукупний збиток від діяльності 64 комунальних підприємств Києва перевищив 1,96 млрд гривень. Прибуток 118 КП, які закінчили цей період з плюсом, склав лише 320,1 млн грн. При цьому комунальники постійно вимагають у міста преференцій: просять списати борги, зменшити частку прибутку, що перераховується до бюджету, наполягають на пільгах з оплати земельного податку тощо.

Така ситуація не дивує. Саме збиткові підприємства є найзручнішим плацдармом для втілення різноманітних схем. Голова Держслужби України з питань регуляторної політики і розвитку підприємства Ксенія Ляпіна заявляла, що фінансовані з бюджету КП – чудова можливість для чиновників створити «простір для махінацій і корупції». «Думаю, що комунальне підприємство не буде ефективним. Хоча б тому, що це знову буде, як всі комунальні підприємства, спосіб створити певні умови, щоб гроші пішли до чиїхось конкретних приватних кишень», – говорила вона.

Такої ж думки дотримується і екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. Він нагадує: нещодавно генеральний директор «Київенерго» оприлюднив дані, згідно з якими знос теплових мереж складає 67-70%. «Рівно через тиждень Віталій Володимирович (Кличко – ред.) оголосив, що знос мереж 90%. Я розумію, що він далекий від цього. Значить, це група управління містом йому подала такі цифри, з чого я роблю висновок, що вони вже готують собі чорну дірку, куди можна списувати гроші безкінечно», - припускає експерт.

Такий сценарій непрямо підтверджує і той факт, що менеджмент «Київтеплоенерго» було сформовано за кращими традиціями «сімейності». Юлію Орел, очільницю підприємства, ЗМІ міцно пов'язують з головним куратором комунального підприємства і заступником міського голови Петром Пантелеєвим. Нібито саме за його протекції вона без конкурсів і погоджень отримала цю посаду.

Орел – цивільна дружина директора КП «Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району Києва» Василя Григоренка, який давно співпрацює з Пантелеєвим. До того ж, за даними Єдиного держреєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців, нинішня глава «Київтеплоенерго» є співвласницею і директором компанії «Київградсервіс». Остання обслуговує житловий фонд Шевченківського району, в тому числі займається монтажем водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання. Висновок напрошується сам по собі: коли тепломережі опиняться в розпорядженні КП, у чиновників з'явиться чудова можливість для «освоєння» бюджетних коштів через афілійоване підприємство.

«Київградсервіс» вже фігурував раніше у корупційному скандалі. За даними видання «Наші гроші», компанія виграла у тендері КМДА підряди на загальну суму 1,8 млн грн і жила, лиха не знаючи, отримуючи гроші за надання неіснуючих послуг з обслуговування житлового фонду.

7 мільярдів з бюджету

Фінансування нового розпорядника тепломереж – окреме питання. На сьогодні статутний капітал КП становить лише 5000 грн. З огляду на масштаб завдань, що їх йому доведеться вирішувати, це – сміхотворна сума. В кінці березня Київрада ухвалила рішення влити в підприємство ще 1,2 млрд грн. Ці гроші необхідні для підготовки до наступного опалювального сезону. Щоб забезпечувати киян гарячою водою і теплом, КП потрібно збільшити штат, закупити обладнання для капремонту мереж і провести безпосередньо ремонтні роботи (перекладку мереж, планове їх випробування, аварійну заміну труб і устаткування тощо). Але коли «Київтеплоенерго» де-факто отримає кошти і приступить до роботи, залишається незрозумілим.

«Нам потрібно буде вставити рядок в бюджет, щоб ці гроші було виділено. І, скоріш за все, за одне голосування вони не будуть виділені. Вони будуть до опалювального сезону виділятися поступово, але такий рядок з'явиться », – обіцяє депутат Київради, член постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Валерій Гуманенко (фракція ВО «Батьківщина»).

Втім, 1,2 млрд грн – це лише стартові витрати на нове підприємство. Загальна сума вливань столиці в КП оцінюється на рівні 7,4 млрд грн.

Цифра досить відчутна, враховуючи, що досі Київ не лише не витрачав коштів на тепломережі, але навіть отримував постійний дохід у вигляді плати за оренду. Що ж до збитків, то вони покривалися з кишені концесіонера.

Все це говорить про те, що заміна постачальника послуг навряд чи відбудеться безболісно для киян. Як мінімум, варто очікувати нових підвищень тарифів, як максимум – перебоїв з гарячою водою та опаленням у наступному сезоні.

Проблем можна було б уникнути, якби столична влада вчасно подумала про альтернативу. За словами Олексія Кучеренка, оптимальним рішенням могло б стати отримання містом контролю над ПАТ «Київенерго». Минулого року міськадміністрація вирішила не брати участі в конкурсі щодо купівлі 25% акцій «Київенерго». Але зробити це ще не пізно. «Не слухайте дилетантів, які розповідають, що ці 25% ні на що не впливають. Принаймні можна було стежити за тарифом, стежити за інвестиціями… Тому нісенітниця, яку несе КМДА, що їм не потрібен був цей пакет, вони навіть не позначили своєї присутності. Заявляю як киянин: це – не дурість, це – злочин перед городянами », – стверджує Кучеренко.

На його думку, за недалекоглядність чиновників доведеться розплачуватися саме жителям столиці. Адже переведення теплового енергоблоку на баланс КП неминуче призведе не лише до збільшення витрат казни, але й до зростання тарифів на послуги.

Автор Михайло Дюбін