Про це заявив президент об'єднання "Укрметалургпром» Олександр Каленков.

За його словами, на засіданні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі було прийнято рішення залишити без зміни діючі квоти на імпорт сірчаної кислоти, які призвели до монополізації ринку, зростання цін на ресурс і корупційних схем. При цьому прийнято рішення про скасування поділу квот по країнах (раніше була дана преференція Білорусі).

"Всі схеми корупційні, які працювали, вони будуть продовжувати працювати – непрозора система видачі квот, непрозора система реалізації державними компаніями сірчаної кислоти – все це зберігається, також як і зберігається і надмірні ціни, які дозволяють заробляти деяким приватним особам, які годуються на двох державних підприємствах – «Східний ГЗК» і «Сумихімпром»», - сказав Каленков.

Глава "Укрметалургпрому" заявив, що не розуміє позицію міністра економіки, що мав достатньо підстав для скасування квот на сірчану кислоту, через які вітчизняні виробники кислоти втрачають мільйони через продаж її через посередників, а її споживачі відчувають гострий дефіцит ресурсу.

«У міністра була можливість повністю вникнути в суть проблеми. Чому було прийнято таке рішення, я не знаю, тому що це не піддається ні економічній доцільності, ні державним інтересам, ні просто логіці», - підкреслив Каленков.

Популярні новини зараз

Надіються всі, але мало хто відчує: чого чекати від індексації пенсій у 2025 році

Коли скасують графіки відключення світла: хто та як формував черги

Пенсіонери ВПО можуть отримати солідну надбавку: що для цього потрібно

Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте

Показати ще

Раніше народний депутат Муса Магомедов звернувся в НАБУ з приводу порушень на держпідприємстві» Східний ГЗК", яке продає свою продукцію - сірчану кислоту - виключно через посередника, в результаті чого державі було завдано збитків на 137 млн грн.

Нагадаємо, з 1 вересня 2018 р.Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку ввела квоти на постачання сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника. В результаті введення обмежень ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов виросли майже в два рази, відбулася монополізація ринку. Це, в свою чергу, призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися в заручниках у окремих посередників. Ті зривають поставки, диктують економічно необґрунтовані умови, однак вибору немає-купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна тільки у обмеженого кола постачальників, якими як правило є приватні компанії, а не Державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.

Експерти та представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти та олеуму для нівелювання ризиків недозабезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також створення умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот були збудовані навколо державних підприємств-виробників сірчаної кислоти.