Обставинами «натиску», що чиниться суддею Київського суду міста Одеси Сергієм Чванкіним на журналістів, зацікавилися в комітеті з правової політики Верховної Ради України, зазначає Інформаційне агентство ASPI

ЗМІ не раз повідомляли про те, що сім'я судді Київського суду міста Одеси Сергія Чванікіна живе не за доходи. Зокрема, йшлося про те, що теща Чванкіна придбала садовий/дачний (як зазначено в декларації судді) будинок площею 336, 6 м2, вартість якого одеські ріелтори оцінили приблизно в мільйон доларів.

Громадська організація «Стоп корупції» та одеські громадські працівники звернули увагу, що теща судді – звичайний шкільний учитель української мови в смт Овідіополь. І не зібрала б необхідної для придбання помпезної будівлі суми, навіть якщо б щомісяця удостоювалася премії «учитель року».

Здивував активістів і той факт, що Чванкін влаштовував збори створеної ним «Асоціація слідчих суддів України» в статусних закладах Одеси – готелі Panorama De Luxe і Концерт-холі «Сади перемоги».

Зацікавившись будинком тещі Чванкіна, а також розмахом, з яким влаштовувалися збори одеських вершителів правосуддя, громадські працівники відправили повідомлення про можливий факт корупції у Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та НАЗК з вимогою перевірити, чи не містять ці «надмірності» ознак корупції, які в остаточному підсумку дають безумовні підстави для звільнення судді за п.6 ч. 5 ст.126 Конституції України.

Популярні новини зараз

Зміни в правилах обміну валюти: заначка може перетворитися на розчарування

Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте

Штрафи за дрова: українцям підказали, як уникнути покарання за деревину на своєму подвір'ї

Українцям виплатять по 4 500 гривень: кому пощастить отримати допомогу

Показати ще

Гаряча зустріч в Одесі

Завдяки активістам ГО «Стоп корупції» фото будинку, що належить тещі Чванкіна, стало надбанням громадськості. Зробити його було непросто. Під час візиту активістів в Одесу, суддя, як вважають громадські працівники, організував їм навіть не теплу, а «гарячу» зустріч. Про те, що трапилося, на своїй сторінці у Facebook розповів засновник громадської організації «Стоп корупції» Роман Бочкала.

«Продовжуючи викривати шахраїв у мантіях, Ася (Глуцька, - прим. Ред.) вирушила вчора в Одесу. Їй вдалося з'ясувати адресу маєтку одіозного судді Чванкіна, вартістю приблизно $1 млн. Знявши віллу, знімальна група поїхала в Київський райсуд, яким керує Чванкін. Там уже чекали. Під'їхав бус з тітушками і убита «копійка». Молодики обступили авто журналістів, після чого дали команду водієві «Жигулів» врізатися в бік машини знімальної групи. Все це супроводжувалося залякуванням. Тітушки також назвали готель і номери, в яких жили мої колеги. Важливо. Це були ті ж відморозки, які «захищали» Чванкіна від журналістів півроку тому. Замовник очевидний. Чванкін дуже ретельно ховав свою віллу. Навіть змінив нумерацію будинків, щоб НАЗК не змогло встановити адресу під час перевірки».

Як випливає з тексту поста, це була не перша недружня акція Чванкіна, спрямована проти журналістів. І не остання. Після публікації інформагентством ASPI матеріалів про скандали, пов'язані з Чванкіним, суддя закидав редакцію агентства листами і претензіями.

Спочатку він зажадав спростувати нібито «недостовірну» інформацію про те, що громадська організація «Асоціація слідчих суддів України» фінансується за рахунок агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також іншу інформацію, яка була опублікована щодо Чванкіна і членів його сім'ї.

Досить дивна претензія, враховуючи, що Чванкін сам розповів про те, що організацією зборів у люксових закладах міста займається в числі інших USAID. Сталося це під час проходження суддею кваліфікаційної оцінки на відповідність займаній посаді у ВККСУ.

Однак, журналісти перевірили інформацію про те, чи брала USAID участь у фінансуванні зазначених заходів. І отримали чітку відповідь: організація USAID не надавала фінансову допомогу ГО «Асоціація слідчих суддів України» у зазначених заходах.

Після того як з'ясувалося, що з USAID не «зрослося», суддя відправив ASPI чергового листа. Вірніше, заяву про спростування недостовірної інформації, яка формує «помилкову громадську думку».

Тим часом, інформагентство якраз і транслює громадську думку, посилаючись на свідчення учасників громадських організацій та активістів.

У недавньому інтерв'ю Чванкін зазначив, що «на адресу видання була направлена ​​претензія, в якій чітко було обґрунтовано, що інформація є недостовірною, і ми просимо її спростувати і не поширювати, а в разі невиконання цієї претензії я скористаюся своїм правом на звернення до суду».

На думку юристів, за консультацією до яких звернулися журналісти АСПІ, «чітка» «претензія» вийшла за межі звичайної заяви, оскільки була відправлена ​​на офіційному бланку Київського районного суду Одеси. Закінчувалася заява словом «вимагаю». На початку документа Чванкін іменує себе як «Я, Чванкін С.А.», а підписується вже як Глава Київського районного суду.

Чи можна це тлумачити інакше, як тиск на ЗМІ з використанням службового становища і авторитету державного органу?

До того ж, логічно припустити, що суддя не сам набирав заяву - це, швидше за все, робили його підлеглі. Текст, мабуть, склали юристи і вичитав коректор. Навіть папір, на якому надруковано заяву, найімовірніше, оплатила держава.

Виходить, оголосивши журналістам справжню «паперову війну» суддя не тільки використовує як аргумент гербову печатку, але і державний ресурс.

Суддя за державний рахунок веде боротьбу з журналістами? Щось нове, але навряд чи доречне в правовій державі.

Війна розгорається

Тим часом «війна», оголошена Чванкіним журналістам, не вщухає, а лише розгоряється.

Слідом за заявою надійшла повістка в суд: Сергій Чванкін подав позов до АSPI щодо спростування недостовірної інформації. Далі більше.

Адвокат Чванкіна Володимир Мацко вже вимагає в інформагентства перелік акредитованих журналістів, кореспондентів, фото- і відеооператорів АSPI. Цікаво, для чого? Можливо, для «відстрілу»?

Всі ці факти важко охарактеризувати інакше як тиск на пресу і перешкоджання журналістській діяльності, про що АСПІ змушене інформувати громадськість, депутатів і правозахисні організації.

Спроби Чванкіна «засудити» пресу вже вивчає низка громадських організацій, в числі яких «Репортери проти корупції та рейдерства».

Крім того, ситуація доведена до відома депутатів - членів Комітету з питань правової політики Верховної Ради України.

В інтерв'ю ASPI заступник голови комітету Верховної Ради з питань правової політики Валерій Божик сказав:

«Я, як член правового комітету і юрист-правознавець, погоджуюся з тим, що будь-якого тиску на вільну журналістику та журналістську професію не повинно бути. У рамках повноважень комітету правової політики ми будемо на це реагувати».

На думку Валерія Божика, вихід із ситуації може бути наступний: готувати документи для правового комітету, який після розгляду направить їх в той орган, який уповноважений притягнути особу до дисциплінарної або більш суворої відповідальності.

Валерій Божик погодився з думкою, що близько ста нормативно-правових актів, що регулюють діяльність ЗМІ, не є чимось непорушним, і можуть бути доопрацьовані.

Свобода слова гарантована ст. 34 Конституції України. До того ж, Конституцією передбачено, що чинні міжнародні договори (згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою) є частиною національного законодавства України.

Але Конституція не передбачає санкції. У ній не написано, що загрожує судді, який чинить тиск на ЗМІ.

Журналістам, які не знають як реагувати на свавілля влади, в тому числі і судової, Валерій Божик радить просто викладати факти, привертаючи до них увагу компетентних органів - як здійснюється на них тиск, і в чому він полягає.

Тим більше, що існує стаття 171 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Зокрема, в ній є пункт про відповідальність посадових осіб за переслідування журналістів, які виконують професійні обов'язки, в тому числі і за критику.

- Крім того, у Вищій раді правосуддя працює дисциплінарна палата, яка визначає, чи не було в діях судді якихось порушень. Повірте мені, багато суддів не тільки догани отримували, але і залишалися без роботи після розгляду їхньої <діяльності> в палаті, - сказав АСПІ Валерій Божик.

У свою чергу, член комітету Верховної Ради з питань правової політики Сергій Власенко вважає, що ситуація, коли судді займаються не тим, чого від них вимагає суспільство, невипадкова.

- У нас, на жаль, держава не працює в цілому... Зараз випускається в рік 14 тисяч юристів... Те, що їх готували невідомо які професори, на невідомо якій матеріально-технічній базі, не грає ролі. І ось такий юрист приходить, на тебе дивиться, не розуміє про що ти говориш... Але він теж юрист, у нього навіть диплом є. Ось з цього починається держава, і це треба міняти, - сказав Сергій Власенко ASPI, підкресливши, що сказане стосується не тільки суддів.

Зрозуміло, окремо взяте інформагентство не може поліпшити державу, але, відстоюючи своє право на свободу слова, ASPI не збирається сидіти склавши руки. На читачів чекають нові публікації про недобросовісних чиновників, суддів-корупціонерів і їх подальшу долю, - підкреслили в інформагентстві.

Як раніше повідомлялося, голова правління «Всеукраїнської народної ради протидії корупції та громадської експертизи влади» Анатолій Буднік зазначив, що докази корупційної діяльності Чванкіна передані в НАБУ і ДБР, які вже відкрили кримінальні провадження.

Крім того, в ситуації з Чванкіним під час пресмарафону Президента 10 жовтня в присутності всіх ЗМІ обіцяв розібратися президент Володимир Зеленський.