Україна арештувала акції найбільших російських банків

Апеляційний суд Києва вирішив накласти арешт на акції українських "дочок" російських банків за участю держави: ВТБ, Промінвестбанку та Сбербанку (всі - Київ), йдеться в ухвалі суду від 5 вересня, оприлюдненій у реєстрі судових рішень.

Згідно з документом, рішення ухвалено через заяву про забезпечення позову екс-голови правління ПриватБанку Олександра Дубілета і ще 17 компаній, що мали активи в Криму, про визнання та виконання рішення Міжнародного арбітражного суду в Гаазі (Permanent Court of Arbitration) від 2 березня про стягнення з РФ компенсації за нерухоме майно. Про це повідомляє interfax.com.ua.

Згідно з матеріалами справи, Гаазький арбітраж присудив позивачам сумарно близько $130,5 млн компенсації за нерухомість, $9,2 млн компенсації витрат на судовий процес, а також відсотки на зазначені суми за ставкою 12-міс. LIBOR+1% складних відсотків щорічно.

В ухвалі Апеляційного суду Києва кажуть, що позивачі звернулися до нього за визнанням рішення арбітражу в липні цього року, і 17 липня український суд офіційно повідомив боржника про надходження такої заяви. У серпні позивачі ініціювали арешт акцій українських "дочок" російських банків та інші заходи забезпечення.

Зокрема, ухвалою суду від 5 вересня ВТБ, Промінвестбанку та Сбербанку також заборонено здійснювати ліквідацію або реорганізацію юридичної особи, здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження належного банкам рухомого та нерухомого майна, зокрема, за договорами купівлі-продажу, обміну, дарування тощо.

Посилаючись на публікації в ЗМІ, апеляційний суд угледів, що відповідач вживає всіх можливих заходів до реалізації свого наміру продати або припинити діяльність низки господарських товариств і банківських установ в Україні, зокрема зазначених "дочок" російських банків.

У рішенні йдеться, що воно набуває чинності з моменту його ухвалення, але може бути оскаржене у Верховному Суді протягом 30 днів.

Як повідомлялося, Гаазький арбітраж раніше повідомив про винесення рішення на користь позивачів у цій справі, проте деталі не повідомлялися. Згідно з регламентом UNCITRAL (United Nations Commission on International Trade Law) 1976 року, на яку посилався арбітраж, арбітражне рішення викладається в письмовій формі та є остаточним обов'язковим для сторін. Сторони зобов'язуються виконувати арбітражне рішення без зволікання.

У регламенті також йдеться, що арбітражне рішення може бути оприлюднено лише за згоди обох сторін. Згідно з регламентом, протягом 30 днів після отримання рішення будь-яка зі сторін, повідомивши іншу сторону, може просити арбітражний суд дати тлумачення рішення, на яке відводиться 45 днів після отримання відповідного прохання.

Зазначений вище розгляд ініціювали позивачі проти РФ 19 червня 2015 року на підставі угоди між урядами РФ та України від 27 листопада 1998 про захист інвестицій російсько-українського двостороннього інвестдоговору (ДІД) та відповідно до регламенту UNCITRAL.

Позивачі стверджували, що РФ порушила свої зобов'язання шляхом прийняття з серпня 2014 року заходів, які перешкоджали їхнім інвестиціям в об'єкти нерухомості, що розташовуються в Криму, і в кінцевому рахунку привели до експропріації цих інвестицій. Склад арбітражу було затверджено 27 жовтня 2015 року. Членами складу арбітражу є доктор права Андрес Ріго Суреда (голова складу арбітражу), професор В.Майкл Різман (призначений позивачами) та професор, доктор права Рольф Кніпер (призначений компетентним органом, Майклом Хвонг, замість відповідача).

Серед позивачів, зокрема, компанії "Аеробуд", "Крим Девелопмент", "Нива-тур", "УБК-Інвест", "Едельвейс-2000", ПП "Планета", "Приватофіс", "Приватленд", "Дан-Панорама", "Санаторій Енергетик", КУА "Фінансовий капітал" і КУА "Фінансовий вектор".

Подібний позов "Укрнафти" та ТОВ "Стабіл" до РФ, який розглядає Гаазький арбітраж, дійшов до стадії слухання справи по суті, що відбулося 5-6 лютого в Женеві, проте також без участі РФ, незважаючи на направлене запрошення.

Склад арбітражу допитав двох свідків з боку позивачів та експерта з оцінки, також представленого позивачами, а також поставив запитання представникам позивачів. Наприкінці слухання сторони було поінформовано про те, що, враховуючи особливі обставини, а саме відсутність однієї зі сторін розгляду та наявність лише одного експерта з оцінки, склад арбітражу має намір призначити власного експерта, якому він поставить конкретні запитання щодо визначення розміру компенсації, яка належить позивачам.

За подібними справами Ігоря Коломойського, ТОВ "Аеропорт "Бельбек" (Севастополь, Крим) і ПриватБанку проти РФ, які було розпочато першими - в січні та квітні 2015 року, останні слухання суду було проведено на початку листопада 2017 року в Гаазі й також за відсутності РФ. Склади арбітражів допитали свідків та експертів з російського права з боку позивачів, а також експертів із російського права, призначених арбітрами. Крім того, склади арбітражів поставили низку запитань позивачам, на які вони частково відповіли під час слухання. У справі І.Коломойського і ТОВ "Аеропорт "Бельбек" суд, крім того, заслухав експерта з оцінки з боку позивачів і вимагав, щоб цей експерт оновив свій звіт.

В обох справах сторонам було надано можливість прокоментувати запитання, поставлені складами арбітражу, а також інші запитання, що виникли під час слухання, у формі письмових пояснень у термін до відповідно 15 і 25 січня 2018 року.

У ще одній схожій справі - ТОВ "Лугзор", "Дніпроазоту" та інших проти РФ - суд 29 серпня 2017 року повідомив сторонам про те, що, ознайомившись із письмовими та усними поясненнями сторін і порадившись, має намір ухвалити остаточне рішення. У цьому рішенні буде підтверджено компетенцію складу арбітражу з розгляду цієї суперечки, й усі заявлені вимоги буде визнано допустимими, а також ухвалено рішення з усіх питань, що стосуються відповідальності та визначення розміру збитків.

15 вересня 2017 року, попередньо запитавши думки сторін, склад арбітражу встановив процесуальний календар для подання письмових та усних позицій із питань відповідальності та визначення розміру збитків, який, зокрема, передбачає проведення слухання з питань відповідальності та визначення розміру збитків 25-29 червня 2018 року. Відповідно до процесуального календаря, 30 листопада 2017 року склад арбітражу направив сторонам запитання стосовно відповідальності та визначення розміру збитків.

Подібний позов через 16 місяців після О.Дубілета та зазначених вище 17 компаній подав до Гаазького трибуналу і "Нафтогаз України".

Нагадаємо, план захоплення українських підприємств і землі "Сбербанком Росії" був написаний і контролювався в Кремлі.

Раніше портал "Знай.ua" повідомляв, що Сбербанк Росії - спонсор президентської кампанії Гриценко.

Також портал "Знай.ua" писав, що Нацбанк розгляне питання про звільнення голови української філії Сбербанку Росії.