Палаци Януковича й Пшонки можна буде продати після запуску реформ - эксперт

Вивести політичні партії з-під впливу олігархів, продати конфісковані палаци і автівки корупціонерів, приватизувати державні ЗМІ зможе Україна вже наступного року. Якщо депутати не встигнуть до кінця грудня проголосувати за найголовніші реформи – ані безвізового режиму з ЄС, ані наступного кредиту від європейців не буде.

Що визначають для кожного українця закони, за які вчора проголосували депутати, "Знай" розпитав експерта Реанімаційного пакету реформ Ярослава Юрчишина.

- Пане Ярославе, чому після довгої паузи депутати вчора гуртом проголосували одразу за кілька важливих реформаторських законів? Хто затягував процес?

- Всі ці закони прийняли лише в першому читанні й справді значно затягнули час. Добре, що з другої-третьої спроби важливі закони все ж такі приймаються.

Попереду – прийняття системних законів: охорона здоров'я, державна служба, податкова реформа. Всі ці ключові закони у Верховній раді вже є, але враховуючи темп їх роботи – навряд чи вони встигнуть їх прийняти в другому читанні в 2015 році.

Досвід показує, що від моменту прийняття закону до його реалізації проходить щонайменше півроку-дев'ять місяців. Саме тому, важливо завершити законодавчу підготовку для справжнього запуску реформ у наступному році. Якщо не встигнуть – не бачити нам ані безвізового режиму з ЄС, ані наступного кредиту МВФ чи Євросоюзу.

Перша причина затягування - складна процедура розгляду законопроектів у самій Раді. Система комітетів, які відповідають за підготовку законопроектів до голосування, майже не працює. Скажімо, комітет з економічної політиці Іванчука майже не збирався, а членів комітету або не попереджають про засідання, або за 15 хвилин до початку. Комітет правової політики Руслана Князевича має перевіряти всі законопроекти на відповідність конституції. В результаті, в їх порядку денному іноді буває по 40 законів, коли є їм розглядати реформаторські закони?

Попри всі недоліки Ради, вважаю, що ключове гальмо реформ – це уряд. Вони, як адміністратори держави, розпорядники її майном і мають пропонувати системні та важливі закони. І вони можуть це робити, коли хочуть!

Читайте також: Більше половини українців не відчувають реформ

- Чим важливий для пересічного українця закон про державне фінансування партій?

Закон радикально змінить відносини між виборцями та партіями. Наступного року кожен громадянин сплачуватиме одну гривню на місяць з податків на утримання партій, які подолають 3% бар'єр. Коли ви платите - ви вимагатиме і підзвітності, і реалізації обіцянок, і прозорості діяльності.

Наразі ж партіх фінансуються через офшори, їх справжні "куратори" невідомі, тому й приймати важливі для кожного українця закони - ніхто з них не поспішає. Треба зобов'язати їх пройти повний фінансовий аудит та перейти на прозоре фінансування.

Головні претензії депутатів стосуються обмеження на добровільні внески від фізичних та юридичних осіб в 125 тисяч гривень та кримінальній відповідальності за порушення фінансової прозорості діяльності партії. Не співпала кількість білбордів у звіті з тим, що було на вулицях? Будь ласка, два роки в'язниці для керівництва партій, в звітах яких знайдуть порушення. Депутати пропонують замінити це на адміністративне порушення. Але без суворої відповідальності, ця норма не запрацює.

- За що ще важливе встигли проголосувати депутати?

- Безумовно, важливий момент – це створення Національного агентства з управління арештованими активами. Наразі конфіскованим майно та арештованими рахунками водночас займаються МВС, Генпрокуратура, СБУ й ще кілька відомств. Це величезне поле для корупції, що ми бачимо на прикладах "управління" активами Курченка, Арбузова та інших колишніх високопосадовців.

Над цим законом працювали експерти з ОБСЕ, ЄС, США та українські незалежні фахівці. Головна претензія депутатів стосувалася норми, за якою агентство залишатиме 25% від доходів з заарештованого майна на розвиток відомства. Побачили чомусь в цьому корупцію . Хоча за зразок автори закону взяли аналогічну італійську агенцію, яка саме через ці гроші, змогла побороти корупцію на мільярди.

Також важлива частина – це можливість продажу конфіскованого майна. Тобто, не потрібно буде тримати на стоянці заарештоване авто, поки роками тривають суди, а його вартість постійно падає. Заарештували, продали, поклали гроші на рахунок під відсотки й судіться, скільки треба. Якщо рішенням суду буде визнано, що майно забрали безпідставно – держава повертає гроші, які вилучила за продаж майна.

Арештувати майно Клюєва, Пшонки, Євремова та Януковича Генпрокуратура може вже зараз. Але оскільки вони із цим тягнуть, продати все це зможе Агентство з управління арештованими активами вже до кінця 2016 року.

Читайте за темою: "10 тисяч прокурорів Україні не потрібні" - експерт

- Ви постійно згадуєте під час публічних виступів, що прийняття того чи іншого закону є частиною Угоди про асоціацію України з ЄС. Іншого стимулу для запровадження реформ нема?

- По суті, немає. Думаю, що без Угоди більшість цих законів побачили б світ в найкращому випадку через три-п'ять років. Але зараз депутати мають прийняти їх у другому читання ще протягом цього року.

Саме тому прем'єр Яценюк вдається іноді до батьківських методів стимулювання. Пам'ятаєте, як цього тижня він погрожував депутатам позбавити тих, хто не голосуватиме за "європейські" закони, диппаспортів? Депутати приймають реформи як шкідливі діти, лише під загрозою покарання.

Нажаль, але якщо б не тиск Європи та США – сумніваюся, що реформи в Україні взагалі б розпочалися.