Галичина до 1919 р. мала розгалужену й розвинену мережу українських шкіл.
Коли західноукраїнські землі увійшли до складу ІІ Речі Посполитої, все змінилося на гірше. Про це написано в публікації Локальна історія.
Вже наприкінці 1920-х років почався значний тиск на освітню діяльність місцевих українців, на вчителів та інших учасників навчального процесу чекали переслідування та тотальний контроль. Центральні державні структури, міліція та місцева влада пильно стежили за тим, щоб українці не мали своїх шкіл.
Виплати як у Європі: українцям готують нову систему соціальної допомоги
Роки роботи вилетять "в трубу": який стаж не зарахують до пенсії
Вдарять весняні морози: в Україну йде похолодання до -7 градусів
Навіть перекази родичам – під обмеженнями: які суми дозволяють банки
Українському педагогічному товариству випало боротися за існування української школи, яка згодом дістала назву "Рідна школа". За підтримки та участі суспільства виживали українські приватні навчальні заклади, зокрема школи, які відкривалися при монастирях.
Для захисту національних інтересів товариство створило розгалужену мережу гуртків.
Наприклад, станом на 1924 р. у 39 місцевостях діяли окремі секції "Комітети рідних шкіл". Вони згуртували майже три тисячі учасників. Гуртки добре проявили себе в роботі в селах, охопили мережею територію 14 повітів.
Збереглося небагато світлин міжвоєнного періоду, на яких можна побачити учасників і викладачів цих гуртків.
Варто зазначити, що хоча наші діти та онуки зараз не ходять до школи зі зброєю, але ми знову змушені виховувати її у воєнний час. Багато українців вважають, що базові знання військової підготовки в школах будуть корисні не тільки хлопцям, а й дівчатам.
Нагадаємо , чим закінчиться війна в Україні: таролог розповів про перші дзвоники та як житимемо через 3 роки.
Раніше ми розповідали про таємницю вишиванок: які сорочки називали «єврейками» та візерунок якого регіону України був найскладнішим.