Щороку 12 липня відзначається народне слов'янське свято День Снопа Велеса. Велес — язичницьке божество, "скотий бог", покровитель поезії.
Як стверджує вчений Р. Ловмянский, "Велес, швидше за все, був демоном, не маючи нічого спільного, крім якоїсь схожості в імені, з богом Волосом". У той же час етимологія імені Велес точно невідома.
З відкритих джерел відомо, що цей день припадає на Свято вибору жертв Перуну. Може так і є, адже Велес з Перуном - і брати, і в битві зі Скіпером-Змієм разом брали участь, були друзями.
Варто відзначити, що літні дні стають все коротшими, а спеки стає все більше. Роса висихає за лічені хвилини після сходу Сонця. Проте поки не висохла роса, дозволялося косити. Тому з Велесового дня косарі виходили на поле затемна і забирали врожай. У кінці першого дня косовиці останній пов'язаний сніп ставили в хаті, шануючи Велеса. У народі вірили, що в цей сніп входив Дух самого Велеса, покровителя всіх землеробських робіт.
Всіх чоловіків змусять встановити "Резерв+": які зміни чекають мобілізацію
Долари можна продавати? Що буде з курсом в Україні після приходу Трампа
Індексація пенсій у 2025 році буде не для всіх: хто опиниться за бортом підвищень
Українцям приготували нові виплати: хто отримуватиме 4500 грн щомісяця
Велес навчив слов'ян обробляти землю, мати можливість робити рясні запаси їжі на зиму і вести осілий спосіб життя. Тому в його день народ намагався закінчити оранку і почати підготовку до сівби озимої. Навіть існує таке прислів'я: «До Велесова дня зорати, до Перунова дня взборонити, до Спаса - посіяти».
Крім того, наші предки в цей день також шанували і Святий Алатир-Камінь, що закриває вхід у Наву. Ніхто, крім Велеса, не має можливості відвалити його від входу і пропустити душі померлих людей у Наві.
Як повідомляв портал "Знай.uа", 12 липня українці відзначають християнське свято - День святих апостолів Петра і Павла. Свято є завершенням Петрова поста, що, за традицією, розпочинається в понеділок через тиждень після Трійці.