"Греки вирішили, що можуть жити за рахунок кредиторів" - експерт

Лідери країн єврозони на саміті схвалили третю програму допомоги Греції. Про це повідомив президент Європейської ради Дональд Туск на своїй сторінці у Twitter. Саміт тривав 15 год.

Наразі ще невідомо, чи долучиться до програми допомоги Греції МВФ, який раніше теж кредитував країну. Відомо, що Греція попросила у ЄС 53,5 млрд євро, щоб покрити свої борги до 2018 року. На які компроміси піде Греція, аби отримати кредит і чи наважиться вийти із Євросоюзу в інтерв'ю "Знай" розмірковує фінансовий аналітик Віталій Шапран.

- Греки таки сказали остаточне "ні" вимогам європейським кредиторам. Що з країною буде далі?

- Референдум - це була відправна точка, що пов'язана з деякими нюансами європейського законодавства. Волевиявлення народу вважається обов'язковим до виконання. Грецький уряд просто отримав же один козир для переговорів із кредиторами. Хоча МВФ публічно заявив, що він не визнає результати референдуму. Греція винна їм найменше — 20 мільярдів євро. А Європі - 210 мільярдів євро. Це досить значна сума.

Кредитором номер один залишається Євросоюз і влада інших країн ЄС, які кредитували Грецію у минулому. Тому референдум, швидше за все, провели для них, щоб показати: результати нашого волевиявлення треба враховувати. Після референдуму риторика Ангели Меркель і Франсуа Олланда пом'якшилась. Вони чекають від Греції нових умов. Тобто готові працювати з ними далі на компромісних умовах.

- Якими можуть бути компроміси?

- Грецький уряд не хоче скорочувати соціальні виплати пов'язані із пенсійним забезпеченням і безробіттям. Вони можуть піти на зустріч кредиторам, але так, щоб населення від цього не постраждало. Але це не змінить ситуацію загалом. Тому, що програми кредитів, які видавали кредитори, в тому числі й міжнародний валютний фонд, не призвели до того, що грецька економіка запрацювала.

Там просто божевільне безробіття. Серед 11 мільйонів населення чверть безробітних. А серед молоді воно сягає 50%. Ніяких економічних стимулів для розвитку нема. Євросоюз вимагав від Греції скоротити соціальні виплати через що у них на 25% рухнув би ВВП. Люди отримуючи менші виплати — купуватимуть менше. Від цього падає економіка, бо нема необхідності виробляти щось у великих об'ємах.

- Після референдуму грецький прем'єр Алексіс Ципрас дзвонив Володимиру Путіну. Просив про фінансову допомогу чи радився що робити далі?

- Об'єми допомоги Греції настільки великі, що у Росії нема таких фінансових ресурсів, аби це зробити. Тим більше у Росії в регіонах проблеми із фінансуванням. Тому навряд Росія рятуватиме Грецію. Греція винна приблизно 200 мільярдів євро.

Цього року борг збільшиться ще на 26 мільярдів. Швидше за все переговори велися для того, щоб показати МВФ: Греція має альтернативу. Це був політичний крок.

Читайте також: У Греції є три дні на реформи - Меркель

- Економічні проблеми в Греції тягнуться ще з 2000-их років. Чому за стільки часу країна не змогла впоратися з кризою навіть з допомогою мільярдних кредитів від Європи?

- Все це через політику лівих урядів у Греції. У них були високі соціальні стандарти, які призвели до того, що економіка країни "живет не по одежке". Увесь цей час цю проблему відкладали. Та останні 5 років вона стала просто критичною. Зараз у світі є три країни, у яких відношення держборгу до ВВП більше 160%. Це Греція, Зімбабве і Японія.

В Японії особлива ситуація, бо у них дуже довгі позики і дуже низькі ставки — 0,20-0,30%. А от Греція і Зімбабве на перших місцях. У Греції ці гігантські борги нарощувала політика попередніх урядів, які сповідували соціалістичну ідеологію. Оскільки Євросоюз поважає вибір народу — він змушений був із цим миритися. Вже кілька разів кредитори доходили до того, що хотіли відмовити у фінансуванні. Але через страх втратити Грецію із єврозони це рішення постійно відкладали. Зараз аналогічна ситуація. Нині сторони знаходяться у стані суперечок.

Дивує тільки, що в цьому процесі ні МВФ, ні ЄС своєї вини не визнає. Вони ж видавали фінансування и бачили, що вони видають і на яких умовах. Вони не проявили жорсткості у 2005-му і пізніше — у 2008-му році. Тому доля вини лежить і на кредиторах.

- Можливо, справді Грецію варто відпустити із Європейського Союзу?

- Це неможливо. Уявіть собі: всі виплати починають виплачувати у драхмі. А люди хочуть добре жити. Зараз їх влаштовують виплати в євро. Вони мають вільний ринок, вільне пересування по території Шенгену, можуть поїхати у будь-яку країну на закупи. Є ще юридичні проблеми.

Греція вступила в єврозону вже будучи у складі Євросоюзу. Це означає, що угода підписана між Брюсселем і Афінами до введення євро. Вихід із єврозони не передбачає анулювання цих угод. Якщо Греція виходить із єврозони, між нею й іншими європейськими країнами треба ставити митні кордони. Бо Грецію тоді виключать із вільного ринку Євросоюзу і єдиного митного простору. Це дуже складно. На це може піти років 5-7.

Читайте також: Росія постачатиме енергетичну сировину Греції

- Чи може Україну чекати доля Греція в найближчі роки?

- Порівнювати ситуацію в Україні і Греції — гріх. Це абсолютно ментально дві протилежні країни. У нас війна, а у 14-му році із країни вивезли $14 млрд. Це був просто божевільний відтік капіталу, який пов'язаний із політичними процесами.

Дефолт в Україні і Греції мають різну економічну природу. Греки собі вирішили, що хочуть мати високі соціальні стандарти і можуть собі дозволити жити за рахунок кредиторів. От і живуть так. У нас вимушена ситуація, яка не залежала від нашої країни. У нас не було можливості її уникнути. Бо на вивіз капіталу економісти не мали ніякого впливу. А населення тим більше.

В цілому настрої серед українців інші. Взяти хоча би хвилю невдоволення з приводу прийняття закону про реструктуризацію валютних кредитів. Українці більш відповідальні і не схильні до такого, що от ми візьмемо кредит і будемо на нього жити.