Колишній "васильківський террорист", а нині нардеп Ігор Мосійчук вважає, що Україні потрібно рік-півтора, аби успішно завершити деленінізацію всієї країни.
- Швидше прибрати камінних ідолів і змінити назви вулиць не вдасться. Адже це потребує хай і невеликих, але бюджетних витрат. Проте цьогорічний держбюджет і без того скромний. Витрат на декомунізацію в ньому ніхто не передбачив. Тому найперше ми демонтуємо стару символіку там, де це не потребуватиме жодних коштів. А решта чекатиме початку наступного бюджетного року.
Що ви радите ставити замість пам'ятників Леніну?
- Є гарна біблійна фраза: "Не сотвори собі кумира". Я вважаю, що було б неправильно зараз наставити по всій країні пам'ятники Бандері й Шухевичу. Кожна територіальна громада має визначати сама, кого вона хоче бачити в своєму населеному пункті. В Західній Україні люди самотужки збирали гроші на монументи Бандері чи Шухевичу. У Харкові теж громада фінансувала спорудження пам'ятника засновнику свого міста. Нормально, коли в столиці ставлять пам'ятники київським князям, бо це засновники міста. А нав'язувати людям щось вважаю неправильним.
Куди подіти тисячу непотрібних демонтованих іллічів? Підтримуєте ідею створення грандіозного Музею радянської символіки?
Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Заплатять усі, але один раз: чому українцям почали надсилати додаткові квитанції на газ
"Ощадбанк" блокує пенсійні картки: хто може втратити останні копійки
Долари з "заначки" можуть розчарувати: почали діяти нові правила обміну валюти
- Спорудження такого музею вже запланували під Києвом. Але я не думаю, що є сенс тягнути туди всі пам'ятники "вождеві". Якщо вони з металу - то, наприклад, у Хоролі на Полтавщині пам'ятник вирішили здати на металобрухт, а кошти передати на підтримку земляків, які воюють в АТО. Ще раніше, до окупації Криму, українські драйвери на мисі Тарханкут частину радянських пам'ятників опустили під воду. Там на дні моря тепер цілий музей. Я в тому районі плавав неодноразово, бо захоплююся дайверством. Бачив цей музей тоталітаризму, спускався декілька разів. Вода укрупнює зображення. Коли ти пливеш там - таке враження, наче повз тебе проходить глиба трагічної історії України. Картинка не надто весела.
Відколи ви особисто почали валити пам'ятники Леніну?
- Від 1991 року. Перший завалений пам'ятник стояв у місті Лубни Полтавської області. То був не Ленін, а Шліхтер - діяч комуністичного режиму, які в часи Голодомору був одним із керівників компартії України. Ця людина є одним із головних архітекторів Голодомору. Він мій земляк, уродженець Лубен. Я навчався у школі його імені, і Шліхтер стояв на подвір'ї нашої школи. Ми його валили двічі. Перший раз комуністи Шліхтера відновили, а вдруге вже ставити передумали.
Найцікавіше, що два з половиною роки ув'язнення як "васильківський терорист" я відсидів за повалення пам'ятника Леніну, до якого насправді не мав жодного стосунку. На той час монумента в місті Бориспіль, що під Києвом, уже не було в природі. Його демонтували до нашого "злочину", і зробили це за рішенням самої влади.
У "антикомуністичних" законах, які нещодавно ухвалила Верховна Рада, йдеться не лише про радянські, а й про нацистські символи. Навіщо було все валити в купу?
- Ми хотіли показати, що комунізм і нацизм недалеко відійшли одне від одного. Що Ленін, Сталін, Гітлер - це тотожні політичні постаті. Загальноєвропейською практикою є одночасне засудження комуністичного та нацистського режимів. В Європі відзначають день вшанування жертв тоталітарних режимів – 23 серпня, якраз напередодні свята нашої Незалежності.
Чи не може підпасти під заборону, скажімо, символ батальйону "Азов"? Комусь може видатися, що він нагадує свастику.
- Ні. Я сам на шиї ношу символ "Азова". Під заборону потрапила офіційна нацистська символіка – хрест під кутом 90 градусів. Також потрібно судити лідерів нинішніх комуністів, бо у війні Російської Федерації проти України вони стали на бік агресора.
Нагадаємо, сьогодні виповнюється 145 років від дня народження лідера російських більшовиків Володимира Ульянова-Леніна.
На початку 2014-го в Україні залишалося понад 2 тис. пам'ятників йому. В зв'язку з революційними подіями чимало монументів - у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Краматорську та інших містах були демонтовані. У сусідній Росії лишається понад 6 тисяч пам'ятників Ульянову.