Кияни вчетверте обрали собі космонавта - політолог

Виконавчий директор Українського Інституту аналізу і менеджменту Політики Руслан Бортник проаналізував для "Знай" учорашні вибори.

- В місцевих виборах взяли участь 142 партії. Результати на місцях в окремих випадках, м'яко кажучи, шокували – від "Свободи" на заході до Геннадія Кернеса у Харкові. Чи всі змогли розібратися з партіями та списками?

- На жаль, не всі виборці розібралися у новій системі виборів та в великій кількості партій. Тому у Києві шоковані Кличком, а в Одесі Трухановим. Насправді відбувається сегментація електорального поля. В результаті, отримуємо ось таку мозаїку, яка дивує. Парламентські партії намагалися відтворити свої результати та перенести на місцеві рівні, але їм це не вдалося. Як бачимо, ні в одному з округів не буде такого, щоб, наприклад, до обласної ради зайшла якась одна політична сила. Відтак, будемо очікувати коаліцій на різних рівнях. Президент уже заявив про нову українську коаліцію на рівні місцевих рад, але швидше за все, він мав на увазі об'єднання пропрезидентських сил. Цього не сталося. Тому говорити про роботу місцевих рад будемо за місяць-другий, коли вони запрацюють та утворять коаліції.

Читайте також: Партії та кандидати продовжили політагітацію в дні "тиші" (фото)

- У Києві знову більшість за Кличка, хоча перед виборами він викликав чимало нарікань.

- Кияни вчетверте обирають собі мером космонавта. На це впливають два фактори: до цих пір працюють старі схеми Черновецького, де задіяний адмінресурс. По-друге - занадто низька явка виборців. Тобто, з тих 40%, які прийшли на дільниці, 40% віддали свій голос за Кличка. Це лише кожен 5-ий виборець. Але у другому турі перемога Кличка буде набагато важчою.

- Чи зможе Кличко домовитися з суперником?

- Думаю, що так – вони змушені будуть піти на компроміс та переговори з Кличком. Можливо, він щось їм запропонує в обмін.

- Чому українці так мляво відреагували на ці вибори?

- Явка в 46%, на мою думку, значно натягнута. На 14 годину вона була 11%, на 16 годину – 22%. І тут за вечір на дільницях з`явилася приблизно ще така сама кількість виборців. Тут немає нічого дивного, бо країна зазнала політичного стресу. В психології є таке поняття: якщо певну групу людей довгий час чимось шокувати, то, врешті-решт, вона перестає реагувати на подразники і перестає приймати рішення. Люди пережили шок – Майдан, війна, відсутність перемін. Тому вони не бачать цінності чи виходу у виборах. Далося взнаки і відсутність графи "проти всіх". У 2010 році під час виборів кількість тих, хто проголосував проти всіх сягнула 7%. Наші експерти спілкувалися під час цих виборів з головами виборчих комісії. На деяких дільницях кількість зіпсованих бюлетенів сягнула 10% - люди псували бюлетені і писали, що їм заманеться. Тому навіть, якщо погодитися з даними ЦВК, що проголосувало 46%, можна сміливо додати, що насправді проголосували та зробили вибір не більше 40%.

- Зараз у соціальних мережах активно обговорюють той факт, що людям пенсійного віку варто заборонити голосувати.

- Це порушить права людини та дискредитує Україну в міжнародній спільності. Люди старшого віку роблять більш збалансований вибір, а от молодь показала, що в країні нею дуже легко маніпулювати. Вибір у молоді рідко є продуктивним, тому не варто говорити про обмеження прав будь-яких соціальних груп. На мою думку, варто знизити вік голосування до 16 років – хай молодь, раз вона така емоційно та відповідально налаштована на зміни, йде на виборчі дільниці, кличе своїх ровесників та роблять свій вибір. А обмежити права – це обмежити демократію.

Читайте також: Джон Сноу і Нестор Махно: за кого голосували на місцевих виборах (фото)

- У деяких містах Донецької області вибори не відбулися. Не змогли прийняти участь і хлопці, які знаходяться в АТО. Це нормально?

- Це найгірше, що могло трапитися, і в очах міжнародної спільноти через це у нас можуть бути проблеми. Не змогли реалізувати свої права у Лисичанську, Маріуполі, Червоноармійську, не змогли реалізувати своє право воїни АТО та внутрішньо переміщені особи. Тому через деякий час почнуться розмови та нарікання, що не всі реалізували своє право, рівень довіри до влади, як парламентської, так і місцевої, почне знижуватися. Тому через рік-два можливі нові позачергові вибори.

- Коли саме можна очікувати позачергових виборів?

- Ми опитали 35 українських експертів, аби не бути голослівними. 25% з опитаних вважають, що нові парламентські вибори можна очікувати вже восени 2016 року, ще 25% опитуваних переконують, що нові вибори будуть навесні 2017 року, решта експертів ставлять інші терміни. Гадаю. що наступні парламентські позачергові вибори не за горами, бо політичний баланс змінюється дуже швидко. За парламентськими відбудуться і наступні позачергові місцеві вибори. Думаю, наступного року ми це дізнаємося.