З Нового року конфлікт на Донбасі неминучий - експерт

Виконавчий директор Українського Інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортнік вважає, що вересень на Донбасі мине тихо та без ескалації конфлікту. А зимою ймовірне подальше продовження військових дій. Про це він розповів "Знай".

- Взимку важче воювати, аніж восени. Чому пророкуєте ймовірне продовження саме на зиму?

- Зараз Путін готується до Генеральної Асамблеї ООН, тому ескалація йому не вигідна. Звісно, розвідка з обох сторін працює на повну потужність. Але 31 грудня – це критична дата. Тому що закінчується термін дій Мінських домовленостей. Тоді і слід очікувати нового витка війни. За умовами, до цього терміну мають бути виконані усі пункти Мінських домовленостей – поки що всі граються у миротворців та демонструють, як вони виконують угоди. Це трохи знижує градус конфлікту. Але в кінці року за нашими прогнозами, все-таки знову постане питання: хто винуватий у тому, що вони не до кінця виконані?

В тому, що вони не будуть виконані остаточно уже ніхто не сумнівається. Гадаю, що це стане відправною точкою і конфлікт розгориться знову. Військовий етап, швидше за все, розпочнеться з застосування авіації. Зараз її не зручно застосовувати – бо довкола зелень, і це ускладнює роботу. А от взимку це зручніше. Тому Росія передасть авіацію бойовикам, або застосує її сама. Хотілось би мати більш втішний прогноз, проте помітного прогресу у політичному врегулюванні конфлікту я не бачу.

- Чимало волонтерів вже зараз кажуть, що у зв'язку з погіршенням економічної ситуації люди не можуть стільки жертвувати на армію, як раніше. Страшно за наших хлопців узимку…

- Справді, якщо на початку бойових дій військових у вирішенні цього конфлікту підтримувало більш як 70% населення, то зараз залишилося менше 30%. Українці дуже втомилися від війни. Як це цинічно не звучало перед пам'яттю загиблих, проте ця війна є більше інформаційною. На сході ведуться бойові дії для того, аби спровокувати в Україні політичну, економічну кризу, виснажити українців та повалити країну з середини.

Ми ж чудово розуміємо, що можливості Росії дозволяють їй атакувати нас не лише на Донбасі, але й по всій Україні. Але цього не відбувається. Кожну ситуацію на сході – аеропорт, Іловайськ, Дебальцеве сепаратисти намагаються використати, аби спровокувати внутрішню політичну кризу. Тим паче, що зараз рівень недовіри до влади дуже великий.

Читайте також: ТОП-10 пісень нашої перемоги: хіт-парад для окопів

Якщо взяти будь-яку гілку влади – президента, прем'єра, Верховну Раду – будь-яке опитування показує, що рівень довіри населення до всіх цих інститутів дуже низький. Взимку він ще більше опуститься, бо зростають тарифи ЖКГ. І якщо військові дії знову відновляться – Росія поставиться до цього серйозно і докладе максимум зусиль для дестабілізації ситуації і спроби незаконної чи законної зміни влади.

- Зараз чимало говорять про те, що знаходяться певні сили серед "своїх", які допомагають Росії. На кожному кроці можна почути твердження: це – агент Кремля. Наскільки виправдане таке твердження?

- До лютого цього року головними дестабілізуючими факторами усередині країни була анексія Криму та АТО. Зараз головними чинниками внутрішньої політичної дестабілізації є економічна криза та суб'єктивна діяльність українських політиків, які навіть у коаліції не можуть домовитися між собою. Вони просто її руйнують, створюють серйозне протистояння всередині парламенту, і це все виплескується на вулицях – я зараз веду мову про події 31 серпня, коли постраждало 140 осіб.

На сьогодні українські політики, на жаль, і не опозиційні, а провладні, є основним джерелом розхитування країни, генерування численних конфліктів, які розхитують державний механізм і підривають довіру громадян. Якщо й далі грати у цю гру, то політики розвалять остаточно коаліцію і почнуться відкриті протистояння, як це трапилося 31 серпня. Коли це станеться, то Росії не знадобиться відновлювати бойові дії.

Ми проходили це у 2004, в 2007 роках, пройшли у 2013-2014 роках, коли політики досягали таких результатів, що народ виходив їх валити. У мене таке враження, що наші політики продовжують працювати не в інтересах держави і не в інтересах народу.

- Якщо брати до уваги можливі протистояння – зараз йде багато розмов про те, що у країні багато зброї. Чи не стане це ключовим фактором у розхитуванні країни з середини?

- Я сам є легальним власником зброї, тому вивчав це питання. Насправді, зараз на "чорному" ринку ціни на зброю впали і продовжують падати – все через перенасичення зброєю, що надходить з зони АТО. Знову ж таки все впирається у політику держави. На державному рівні знають про такий факт, але нічого з цим не роблять. Має бути можливість добровільно здати зброю і легально, в межах розумного, володіти нею. Легалізація дала б можливість отримувати додаткові податки в бюджет та значно витіснити нелегальну зброю. На державному рівні потрібно продумати цей крок, інакше отримаємо ще один дестабілізаційний чинник.

- Цими днями прозвучала заява лідерів Меджлісу Мустафи Джемільова та Рефата Чубарова про те, що вони готові організувати блокаду Криму, аби захистити кримських татар. Чи варто серйозно сприймати таку заяву?

- Ця заява дуже емоційна і її морально можна зрозуміти. З одного боку – це закликання до незаконних дій. Те ж саме робили "Свобода" та радикали під Верховною Радою. До незаконних дій вдаватися не можна. Я думаю, що така заява прозвучала, аби привернути увагу України й світу до кримсько-татарського питання. Це своєрідний торг, бо на часі стоїть питання фіксування Кримсько-татарської національної автономії. З боку Джемільова і Чубарова, це такий певний шантаж влади, аби вона хоча б формально, у правовому полі зафіксувала ці порушення, аби кримсько-татарські політики у Криму винесли це на обговорення.