Чемпіонка з бодибілдингу: Я б ніколи не стала зустрічатися з бодибілдером

Бодибілдинг в Україні вже давно не є чимось новим і дивовижним. Напевно, кожен з чоловіків хоч раз, але намагався накачатися до літа або спробувати домогтися бажаних кубиків преса. У той же час жіночий бодибілдинг до цих пір викликає багато питань і суперечок. Хтось жахається формі спортсменок, а хтось їй аплодує.

Спеціально для Знай.ua про всі тонкощі жіночого бодибілдингу розповіла двічі чемпіонка України UBPF і чемпіонка Європи WBPF Поліна Козакова. Про ставлення до жінок-бодибілдерів, чоловічу увагу та фармацевтичну підтримку читайте у нашому інтерв'ю.

- Як давно ти займаєшся бодибілдингом? Як прийшла в нього?

- Цим спортом я займаюся відносно недавно - 5 років. До цього займалася великим тенісом, потім прийшов фітнес.

Я завжди була цінителем красивого спортивного тіла. Потім вирішила «підкачати прес до літа». Я дуже наполеглива і напориста, якщо беруся за якусь справу, то завжди виконую її з максимальною віддачею і намагаюся досягти найвищих результатів. У підсумку так підкачала взагалі всі частини тіла і так захопилася, що хотілося вдосконалювати форму більше і більше. Після цього стало зрозуміло, що можна спробувати і виступити. Підготувалася, виступила і відразу отримала призове місце, а далі вже й гадки не проскакувало, щоб не готуватися до наступного сезону. Як сказав тоді мій перший тренер: «Ти ж розумієш, що це квиток в один кінець?» Тепер розумію - він мав рацію, я знайшла себе у цьому спорті, робота у сфері тренінгу та дієтології виявилася моїм справжнім покликанням на 100%. Я фанат своєї справи, свого спорту - в цьому я впевнена, для мене це і стиль життя, і частина життя, і хобі, і робота.

- Звідки з'явилося бажання бути не такою як усі?

- Скільки себе пам'ятаю - я хотіла бути не такою, як усі, мені це подобається. А заняття бодибілдингом - це прекрасна можливість бути не такою, як усі.

- Що для тебе найголовніше у бодибілдингу: сила або краса?

- Безумовно, для мене головне естетика і культура тіла. Але сила це невід'ємна частина бодибілдингу. Силові показники - це шлях до досягнення і вдосконалення форми, але, звичайно ж, основна мета цього спорту - краса тіла.

- Чи є у тебе в спорті, на кого ти хочеш рівнятися?

- Не можу сказати, що хочу на когось рівнятися, але, наприклад, мені дуже подобається статура Лариси Райс - для мене це ідеал жіночої спортивної фігури "на кожен день", а ще дуже захоплює талант, завзятість і змагальна форма Оксани Гришиної - вона велика спортсменка, це викликає величезну повагу.

- Жіночий бодибілдинг - це більше конкурс краси або все ж спорт?

- Це спорт. Однозначно. Тому що тут немає нічого ванільного і пафосного, немає нічого награного і постановочного, тут все дається дуже тяжкою працею, випробуванням характеру та сили волі на міцність. Я вже мовчу про травми, без яких не обходиться жоден спорт.

Сидячи за суддівським столом і бачачи на сцені перед собою гідну форму атлета, я бачу тяжку працю, силу волі, терпіння, бажання досягти поставленої мети, бачу ті позбавлення, на які вони пішли, бачу витримку, тільки після цього я помічаю антураж - макіяж і купальник, плавки або шорти. На конкурсі же краси показані лише зовнішні декорації: вдало нанесена косметика, красиві сукні та туфлі, це зовнішні дані подаровані природою, будь-яка гарна дівчинка може потрапити на конкурс краси вже лише тому, що у неї гарненьке обличчя.

- Наскільки популярний жіночий бодибілдинг в Україні?

- Досить популярний і стрімко розвивається. Приємно спостерігати, що з кожним сезоном зростає рівень якості підготовки, все більше і більше гідних спортсменок, все більше новачків приходить. Звичайно, не всі займаються заради спорту, тому що не всім дано бути "спортсменом" - багато хто просто не розуміють суті і хочуть разок виступити на сцені, думають це дуже легко і доступно, ну-ну...

- Чим відрізняється американський жіночий бодибілдинг від нашого?

- Якщо говорити просто - то в першу чергу ставленням до спорту атлетів і народу. Там і спортсмени, і фанати інакше дивляться на цей вид спорту. Там це зведено у культ. Американські спортсмени використовують всі навіть найменші шанси для поліпшення форми, для вдосконалення, підхід там серйозний. Але тут ще суть у тому, що там бодибілдинг багато десятків років є нормою, звичним видом спорту, а у нас поки це все в дивину.

- Росіянки теж одні з перших в цьому спорті? Чи є лідируюча країна, про яку можна сказати, що там найбільше переможниць?

- Так, у Росії багато видатних спортсменок. Мені особисто дуже подобається Ольга Путрова з IFBB. Ольга приклад дуже по-жіночному атлетичного тіла.

Якщо говорити про мою федерації WBPF, то одні з найсильніших команд крім України (абсолютно щиро і об'єктивно, до речі, кажу), це Угорщина, так само багато відмінних спортсменок і в країнах Азії, Німеччина має сильну команду, Італія. Є генетичні особливості статури властиві тій чи іншій нації - азіатки, на мою думку, домагаються фактично неможливого і буквально перестрибують свою генетичну межу, таке ставлення і наполеглива праця викликають повагу.

- Як позначились твої заняття бодибілдингом на особистому житті?

- Чесно кажучи, абсолютно ніяк. У мене ніколи не було моменту нерозуміння з боку близької людини. Я завжди відчувала підтримку, терпіння і допомогу.

І я впевнена, що якщо завтра, наприклад, повідомлю, що вирішила терміново готуватися - він поставиться з повагою до мого бажання, підтримає мене, допоможе у всьому необхідному. І буде щиро за мене вболівати і пишатися. Його розуміння, підтримка, переживання і турбота - це 50% того, що допомагає домогтися успіху. Навіть не дивлячись на те, що знає, яким демоном я можу бути протягом цих тижнів, він все одно з повагою ставляться до моєї справи.

Але все-таки, на мою думку, повноцінна особисте життя неможлива при постійних вишколах до змагань.

Особисто для мене кохана людина і гармонійні відносини завжди будуть вигравати у спорту. Ті, хто думають інакше - і зводять спорт понад усе - нещасні люди, адже в житті немає нічого важливішого за сім'ю та близьких людей.

- Чоловіки стали звертати більше або менше уваги?

- Я ніколи не страждала від браку уваги, але змушена визнати, що, звичайно ж, після серйозних тренувань і придбання професійної форми, уваги стало в рази більше. Комусь не подобається, хтось захоплюється тілом, хтось захоплюється тим, скільки праці і зусиль вкладено в це, хлопці колеги в федерації ставляться з повагою. Загалом байдужих немає, це точно.

- Могла б ти зустрічатися з людиною далеким від спорту?

- Заняття спортом для мене далеко не основний критерій у виборі другої половинки, це лише додаткові спільні інтереси.

Але скажу точно - з бодибілдером б не зустрічалася. Поважаю, як колег, як друзів, але двоє бодибілдерів на одній території - це багато.

- Розкажи про свою сім'ю. Чому вирішила виїхати з України? Я знаю, що ти зараз живеш на Канарах.

- Мама в юнацтві займалася спортивною гімнастикою, але змушена була припинити через серйозну травму хребта. Вона вже багато років працює в ресторанному бізнесі. Зараз вона івент-менеджер в розважальному комплексі Арена. Але це не заважає їй бути захопленим фанатом здорового способу життя, тренувань і правильного харчування. Регулярно тренується з моїм вельмишановним тренером Сергієм Задухою, дотримується дієти - носить на роботу судочки з їжею, їсть по годинах.

Батько, на жаль, помер кілька років тому.

Навіть моя бабуся теж фанат здорового способу життя, проводить консультації у мене які їй у будинку робити вправи і що краще їсти.

Вирішила переїхати тому що ще кілька років тому закохалася в райський острів Тенеріфе. Це місце підкорило мене назавжди. 3 роки тому поставила собі за мету і впевнено йшла до неї, але навіть не очікувала, що в підсумку обставини складуться так, що здійснити переїзд вдасться буквально протягом пари місяців. Доля, напевно. Думаю, все-таки будинок не там, де людина народилася, а там де йому добре і затишно, де він відчуває себе щасливим і де є перспективи на майбутнє. Для мене зараз це Тенеріфе. Ну, а про те, що тут цілковито інший рівень життя і я зможу дати своїм дітям стабільне світле майбутнє, думаю можна і не говорити, це і так зрозуміло.

- Ти як суддя, скажи наскільки об'єктивним, може бути суддівство в бодибілдингу? Бувають куплені перемоги?

- Звичайно, може бути об'єктивним. Нехай спортсмени роблять гідну форму - і будуть їм заслужені перемоги.

Як правило суддівством незадоволені ті у кого форма і близько не тягнула на перемогу. Не знаю, може бути десь і бувають куплені перемоги і місця - я ніколи не стикалася з таким.

Особисто я той ще «суддя Дред», природно з багатьма хлопцями з федерації у мене дружні стосунки, я прекрасно до них ставлюся, але коли я сиджу за столом, а вони стоять на сцені - єдине, що впливає на мою оцінку - ці якість форми , пропорції, поведінка на сцені, позування і всі інші критерії оцінювання. Нічого особистого.

- І як сертифікований дієтолог розкажи, чи є фармпідтримка у жіночому бодибілдингу? Вживала ти якісь препарати?

- Звичайно є. Кожен сам визначає, на що він готовий заради результату. У будь-якому спорті є допінг і це відомо.

Але ніякої допінг навіть найсильніший не допоможе, якщо не дотримуватися дієти і не мати правильно підібраною програми тренувань. Можна вживати багато АСС, робити виснажливі тренування, але якщо немає правильного раціону і після тренування поглинаються шоколадки, а не складні вуглеводи і білок - не допоможе нічого.

Ні, я ніколи не вдавалася до фармпідтримки. Кришталево чиста фанатична дієта, правильно підібрані спортивні добавки - це все так, без цього ніяк. Мені вистачає і цього, напевно, пощастило з генетикою, крім того наполегливо тренуюся, тримаю харчування.

- Як думаєш, чи можливо стати чемпіоном в такому виді спорту, як бодибілдинг, не використовуючи стероїди?

- Безумовно, так, але дивлячись в якій категорії. Можливості людського організму великі, але не безмежні.

Бікіні, спорт моделі, атлетик-фізик жінки, менс-фізик - так. Серйозні м'язові категорії, як жіночі так і чоловічі - звичайно ж ні.

- Розкажи про плани на майбутнє, чи будеш ще виступати, де тебе можна буде побачити?

- Так, безумовно, буду. Я не йду на пенсію і не покидаю сцену, але поки що потрібно було зосередитися на переїзді, облаштуванні життя на новому місці, більше часу приділити близьким і трохи відпочити.

В недалекому майбутньому планую готуватися і виступати.

Де можна буде побачити, ну думаю найпізніше це кубок України навесні 2018 року, а потім чемпіонат Європи 2018. Хоча цілком можливо, що вже у листопаді я буду посміхатися вам зі сцени...

Також читайте на Знай.ua про те, як "Одеська Барбі" подалася у бодибілдери.