Травесті-діва Монро: Через 50 років на Київпрайд виходитимуть мер і політики

Минулої неділі відбувся другий в історії Києва "Марш Рівності". Цього року крім українських представників ЛГБТ-спільноти, так само були присутні і гості з-за кордону, які тим самим висловили свою підтримку цьому дійству.

У той же час з публічних або медіа-персон на Київпрайді ніхто не засвітився. Єдина, хто не тільки підтримала меншість, але також і промарширувала разом з ними вулицями Києва, була травесті-діва Монро.

- Ти була на всіх гей-прайдах, які проходили в Україні? Чим останній відрізнявся від попередніх?

- Цього року я вперше публічно своєю присутністю підтримала Київ-прайд, він же "Марш рівності". Не варто поки що називати цю акцію гей-прайдом, тому що представників ЛГБТ-спільноти та гетеросексуальних співгромадян було приблизно в рівних пропорціях. Це скоріше мирна акція людей, які підтримують рівноправність у нашому суспільстві і виступають проти дискримінації та гомофобії!

На перших двох прайдах я не була присутня, тому що побоювалася за своє життя. Особливо у 2015 році, коли співвідношення учасників акції і агресивно налаштованих радикалів було не на користь перших. Тоді був жорсткий заміс, пресинг із застосуванням димових шашок, каменів та інших знарядь для метання. На жаль, не обійшлося без жертв. Тоді постраждав один з представників поліції. Хлопцеві збирали гроші на операцію і відновлення всім ЛГБТ-ком'юніті. У минулому році організація була на найвищому рівні, але я пропустила, так як напередодні на мене був скоєн напад.

На презентації моєї книги в Арсеналі невідомі кинули в мене пакетами з фарбою і кефіром. Хто стояв за цією мерзенною акцією я так і не дізналася. Поліція прийняла заяву, але, на жаль, далі справа не просунулася.

Але однозначно це була загроза всій ЛГБТ-спільноті, тому що я єдина у шоу-бізнесі, хто відкрито заявляє про свою орієнтацію та трансгендерність.

- Як ти думаєш з роками стає більше свобод у ЛГБТ-спільноти або все залишається як і було?

- Якщо брати Київ і великі міста, то дихати стало легше. На периферії і в маленьких містах, селах - дрімучий ліс і совкове сприйняття, нав'язане минулими поколіннями. Цього року прайд відвідали близько 4000 чоловік, але це крапля в морі!

Адже ніхто з політиків, діячів культури та мистецтв, зірок, медійників не з'явився і ніяк не висловився. Все відсторонилися або засунули голову в пісок. Хоча вони обертаються в колах, де представників ЛГБТ-спільноти досить. Всі бояться втратити народну любов і кооперативи на майонезних заводах!

Має пройти час, років так 50, що б на "Марш Рівності" вийшов мер, зірки, політики та радісні українці, які мислять вільно і без забобонів. Для цього потрібно проводити просвітницьку програму на державному рівні. Вводити в школах уроки інтимного виховання. Освітні лекції для дорослих, інакше риторика буде совкова з серії "це збочення", і "я не хочу, що б моя дитина це бачила". А то, що дитина бачить щодня наркоманів, алкашів, бомжів, лайку батьків - це нікого не бентежить.

- Що для тебе - гей парад? Чим він для тебе важливий?

- Якщо чесно, моя задача нести красу і культуру в маси, а не на парадах марширувати. Але я вийшла, щоб підтримати хлопців, які борються з гомофобією, агресією і дискримінацією по відношенню до дітей, підлітків, які народилися іншими. Я досить відома і маю, певний вплив на аудиторію. Я свого роду ретранслятор. У своєму блозі на Ютубі я виклала відео-хроніку, що б усі побачили, що "Марш Рівності" - це не розвага, з напівголими качками і трансвеститами, а соціально-культурна акція!

А ще подібні акції мають історичне забарвлення, я щаслива, що можу особисто доторкнутися до історії становлення нового українського громадянського суспільства!

- Чи була ти на подібних заходах в інших країнах? Є якісь відмінності?

- Я не була на парадах в інших країнах але слідкую за репортажами. Цього року Ізраїль-прайд у Тель-Авіві зібрав 200 000 чоловік! Це населення великого обласного центру в Україні, включаючи немовлят і старих. Не варто забувати, що Ізраїль, країна, де уживаються всі релігійні групи людей! Ізраїль - одна з наймолодших держав у світі.

- В цьому році було багато іноземців, як ти думаєш, з чим це пов'язано?

- Це не дивно. У цивілізованій Європі і Америці вже давно гей і лесбіянки мають ті ж права, що і всі. Їх права на партнерство позначені законодавчо. А за дискримінацію, гомофобні висловлювання і, не дай Бог, агресію є кримінальне покарання.

Україна повільно йде в Європу, тому присутність іноземних делегацій і послів - це реальна підтримка демократичних новацій в українському суспільстві.

Тим більше посол Великобританії Джудіт Гоф в Україні відкрита лесбіянка. Приємна дама з чудовими манерами, я мала честь бути їй представлена.

- Жоден парад не пройшов без різних ексцесів і бійок. Чому люди досі не можуть прийняти людей, які не такі як вони?

- Ну, давайте не забувати, що всі громадські організації існують за рахунок пожертвувань, в основному з-за кордону. Тільки одні витрачають гроші на розвиток і соціалізацію, просвіту суспільства, а інші тільки й можуть, що кидатися, воювати і забороняти. В обох випадках за гроші потрібно звітувати!

Але найстрашніше, це вузьколобість і дрімучість опонентів, які прикриваючись Біблією, закликають до розправи над певною соціальною групою людей! По суті це той же фашизм!

Але мене порадувало, що кількість агресивно налаштованих право-радикалів з кожним разом все менше, і виглядають їхні акції жахливо. Палить прапори, з піною у рота верещати під пісні Софії Ротару... Це м'яко кажучи утопічно і смішно.

- Що б ти відповіла тим людям, які виступають проти одностатевих шлюбів і ЛГБТ-спільноти?

- Я б сказала зайнятися своїм життям, відстоювати свої права на чесні тарифи, зарплати і пенсії. І, нарешті, здійснити свої сексуальні фантазії, які вони так барвисто описують у своїх постах, стосовно геїв! І не забувати, що всі мають право на любов, щастя і законні партнерські відносини!

До зустрічі на КyivPride-2018!

Нагадаємо, раніше ми вже повідомляли, що ЛГБТ-спільнота вимагає у влади власний фестиваль в Одесі.