Народний депутат Микита Потураєв - один із головних політтехнологів партії «Слуга народу». Його промова на лекції депутатів цієї політичної сили викликала великий ажіотаж із боку громадськості, та й самих депутатів. А ще він звинуватив українські ЗМІ у продажності. Дізнайтеся про його зарозуміле спілкування із однопартійцями та фатальних звинуваченнях медіа.
Біографія
Дата народження: 4 вересня 1970 року.
Знак Зодіаку: Діва. За східним гороскопом: рік Білого Сталевого Собаки.
Національність: українець.
Віросповідання: православний.
Вік: 50 років.
Журналіст Микита Потураєв працював на Леоніда Кучму, Юлію Тимошенко, Сергія Тігіпка, Віктора Пінчука, Арсенія Яценюка, Василя Джарти, Євгена Удода, Ігоря Коломойського. А тепер ось став «правою рукою» Володимира Зеленського.
На даний час він є радником гаранта країни. Виступи політолога неодноразово шокували громадськість. Наприклад, його зарозуміло-гордовите звернення до «Слуг народу» під час лекції перед однопартійцями у Трускавці.
Видання «Страна» отримало запис його виступу перед соратниками. Нардеп назвав присутніх «Слуг народу» «політичними ніхто». Потім додав: «Ви - суб'єкти у житті, але політичними суб'єктами ви не є». Ця подія мала місце наприкінці липня 2019 року.
Тоді Микита Потураєв, що є одним із головних політтехнологів політфракціі, заявляв: «Ви ще не партія, але вам доведеться нею стати». Після його виступу багато хто відчув себе ображеним та приниженим.
За його словами, вибори виграв Володимир Зеленський. Решта ж потрапили до ВРУ лише завдяки партійному бренду. Крім цього, політолог звинуватив українські медіа у продажності. Про це писали ЗМІ. Громадськість шокувала публікація відповідного запису ресурсу «Страна» у червні 2020 року.
Обвинувальні слова прозвучали із вуст українського журналіста під час зустрічі з редакторами регіональних ЗМІ. Тоді в лютому обговорювалося законопроект «Про медіа». Читайте біографію і досьє журналіста. Дізнайтеся подробиці скандального виступу депутата.
Сім'я, особисте життя
Дитинство та юність пройшли у Дніпрі. Тут він народився й виріс. На даний час зареєстроване місце проживання - місто Дніпро. Батьки - у відкритих джерелах інформація відсутня.
Сімейний стан: одружений. Дружина: Алла Леонідівна Глущенко. Пара у шлюбі з 12 квітня 1994 року. Його дружина закінчила Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара.
Діти: син Валентин (1995 р.н.) - ПП «Смарт технолоджис» (його корпоративні права - 5% від загального капіталу), ФОП «Арфуш Карім Валідовіч».
Батьки дружини: мама - Ольга Іванівна Мащенко, її нардеп вказав у графі декларації «інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування». Більш детальна інформація про сімейне та особисте життя нардепа у відкритих джерелах відсутня.
Освіта
1987-1992 рр. - навчався на філологічному факультеті Дніпровського національного університету. Освоєна спеціальність - англійська мова та література.
Кар'єра і бізнес
1990 року - свою трудову діяльність розпочав у 20 років. Працював спочатку в молодіжній редакції Дніпропетровської облдержтелерадіокомпанії.
1992-1993 рр. - редактор ТО «Відеофільм», Дніпро.
1993-1994 рр. - протягом наступного року працював на Дніпропетровській міській студії телебачення. Був редактором редакції інформації, заввідділу економіки програм.
1994-1995 рр.- наступний рік займав посаду заступника голови департаменту по зв'язках із засобами масової інформації у місцевому бізнес-центрі «Комінфо».
1995-1996 рр. - працював головним редактором редакції інформації та редакції програм на замовлення українського телебачення у ТК «Приват ТВ Дніпро».
Із 1996 року - автор-телеведучий програм на ТК «Дніпровський град», 11-й канал.
1996-1997 рр. - вирішив зайнятися викладацькою діяльністю. Працював на кафедрі журналістики. Викладав на факультеті систем, ЗМІ та комунікації у Дніпропетровському держуніверситеті.
1997-1998 рр. - глава департаменту зі зв'язків із громадськістю у ФПК «Єдині енергосистеми України».
Із 1998 року очолював політичні й виборчі проекти, «Третій сектор».
1998-1999 рр. - керував проектом у «Інституті інформації». Був продююсером у цьому рекламно-інформаційному агентстві.
1999-2000 рр. - автор-телеведучий, випусковий редактор «Вуличного телебачення».
2000-2002 рр. - 1-й заступник голови Нацради України із питань телебачення й радіомовлення.
2005-2008 рр. - радник управління комунікацій і зв'язків із громадськістю у одному із найбільших на Україні приватних благодійних фондів «Фонд Віктора Пінчука». Курирував видання «Факти».
2009-2010 рр. - піарив політсилу Арсенія Яценюка «Фронт змін».
2010-2011 рр. - радник голови Кримського Ради міністрів Василя Джарти.
2011-2013 рр. - радник Дніпровської облради Євгена Удода.
У 2013-му трохи менше року був радником управління комунікацій і зв'язків із громадськістю у Мінінфраструктури України.
2014 р. - на виборах займався питаннями стратегічного проектування кампанії політфракціі Сергія Тігіпка «Сильна Україна».
2015-2016 р. - провідний політичний технолог «УКРОПу», проекту олігарха Ігоря Коломойського.
2017-2019 рр. - протягом майже 2-х років очолював ТОВ «Фокус Медіа».
Із 2019 року - один із основних авторів передвиборчої стратегії Володимира Зеленського. Згодом - радник президента із політпитання. Народний депутат від політсили «Слуга народу» у Верховній Раді України.
Компромат і чутки
Скандали навколо політолога Микити Потураєва - звична справа. Наприклад, один із них мав місце під час дискусії журналістів у комітеті Ради. Тоді редактори регіональних ЗМІ виступили різко проти посилення регулювання, передбаченого законопроектом «Про медіа».
У журналіста-нардепа тим часом ледь не трапилася справжня істерика. Як зазначає видання «Страна», телекамер не було. Політолог заявив, що «купував і продавав у цій країні медіа та журналістів пачками й сотнями». Усіх присутніх шокувала така заява політолога.
Ресурс Aspi.com.ua також повідомляє про це. Зі слів полтолога, на покупці журналістів він нічого не заробив. І діяв у інтересах клієнта. Але це є комерційною таємницею.
Із приводу законопроекту «Про медіа» нардеп від «Зе!» - команди зазначив: «Радіо і друковані видання завжди були під регуляцією і виконували свої зобов'язання перед суспільством. А онлайн-медіа ніколи». Журналіст запитує себе: «А чому тележурналісти ходять, так би мовити, під регуляцією, виконують зобов'язання перед громадськістю, а ви ні? Отже, ви не хочете ніякої відповідальності».
Відкриті джерела відзначали, що за словами журналіста, даний законопроект не вводить «драконівський контроль» над онлайн-виданнями, через що документ піддавався критиці. За його словами, «це все страшилки від опонентів». І зазначає, що законопроект №2693 для телебачення, радіо, друкованих ЗМІ не змінює «майже НІ-ЧО-ГО». Хоча насправді там є нововведення - з проектом можна познайомитися на сайті ВРУ.
Однак деяк журналісти, медійники та медіа-експерти не згодні з документом. І підписали звернення до органів влади. Вони закликали Верховну Раду відхилити даний законопроект. Підписанти впевнені, що він порушує право на свободу слова.
До речі, у липні 2020-го політолог уже поміняв свою думку щодо «політичної несуб'єктності» «Слуг народів». На питання Яніни Соколової у інтерв'ю ефіру «Рандеву» щодо того, що за рік змінилося - «Ці люди вже суб'єкти політичні?» радник президента відповів: «Точно суб'єкти, можна по-різному оцінювати якість цієї суб'єктності.
Але це точно люди, які голосують часто так, як вважають за потрібне, які провалюють програму уряду, коли навіть президент просить її підтримати. Це люди, які вносять поправки у закони, які приходять від уряду. А іноді навіть висловлюють певні критичні зауваження із приводу тих законів, які приходять із офісу президента. Тобто це точно політична суб'єктність».
Микита Русланович - автор цілого ряду скандальних заяв від імені «Зе!»-команди. Більшість із них спрямовані проти Росії та Донбасу. Радник президента намагається створити Володимиру Зеленському імідж миротворця.
Він називав у соцмережі країну-агресора «фашистською державою», про що повідомляли ЗМІ. Про те, що він запропонував перейменувати Росію на Московію, писали відкриті джерела. Політолог запропонував допомогти їм «повернутися до витоків».
За словами радника президента, РФ є «тимчасово підконтрольними Китайській Республіці територіями». Із його вуст прозвучала також пропозицію перейменувати «русский язык на российский». За його словами, «русский язык у нас в стране. А в России – российский».
У Твиттер є багато різних відео, де журналіст безсторонньо висловлюється про Росію. Наприклад, у одному зі своїх виступів він заявив: «Атомної бомби, щоб жбурнути на Москву, у нас поки немає. А це найбільш ефективний спосіб, щоб вирішити цю проблему раз і назавжди».
Декларація журналіста за 2019 рік демонструє наявність у його власності великого маєтку у Дніпрі - сім'я мешкає у будинку площею 396,7 кв. м. Прилегла ділянка - на 1000 кв. м. У власності дружини - столична квартира площею 79,2 кв. м. Ще одна квартира у Дніпрі на 39,3 м² - спільна власність. 50% належить тещі декларанта, по 25% - синові й дружині.
Із цінного майна зазначено годинник Van Der Bauwede. Із транспортних засобів у власності дружини - Land Rover Freelander, 2001 р.в. та ЗАЗ 110307, 2003 р.в. Микиті Руслановичу належить Subaru Forester, 2004 р.в.
Зарплата декларанта - 168 тис. 935 грн. Готівкою дружина зберігає 730 тис. грн., 27 тис. доларів, 9 тис. євро. У нардепа готівкою 18 тис. євро, 30 тис. доларів. У сина Валентина - 40 тис. Грн.
Фотографії
Відео
Посилання
Офіційна сторінка Микити Потураєва у соціальній мережі Фейсбук
Офіційний веб-портал ВРУ, інформація про народного депутата
Микита Русланович Потураєв - Чесно