Нинішнього заступника міністра охорони здоров'я Ігоря Іващенка та міністра охорони здоров'я України Максима Степанова пов'язує спільне комерційне минуле. Компанія, ув якій Ігор Анатолійович займав одну із керівних посад до призначення на посаду заступника міністра, прославилася низкою гучних скандалів. Читайте докладніше про перемоги у тендерах на мільйони гривень.
Біографія
Дата народження: 22 листопада 1987 року.
Знак Зодіаку: Скорпіон. За східним гороскопом: рік Вогняного Кролика.
Національність: українець.
Віросповідання: православний.
Вік: 32 роки.
Захоплення: спорт - регбі, музика - Corey Taylor.
Вакантне місце 1-го заступника міністра МОЗ недовго було вільним. Уже в травні 2020 року цю посаду обійняв Ігор Іващенко. Крісло дісталося екс-комерційному директору, колишньому уповноваженему ТОВ «Лінк-Медитал». Ця компанія стала відома громадськості завдяки низки гучних скандалів.
Про кричущі скандали компанії, у якій Ігор Анатолійович обіймав керівну посаду, докладно розповідає веб-ресурс Argumentua.com. Мова йде про переваги у тендерах із забезпечення українських лікарень медичним обладнанням і матеріалами даної організацією.
Окрема історія стосується поставок для процесів позаниркового очищення крові для медустанов хворим, що страждають на гостру та хронічну ниркову недостатність. На гемодіалізних підрядах були зароблені мільйони гривень.
Згідно із даними програми «Весті.UA» від 21 липня, заступник міністра охорони здоров'я Ігор Іващенко займався медзакупками за часів президентства втікача Віктора Януковича. Відзначається: чиновник «хвалився, що може на своїй посаді так прибарахлитися, що й онукам вистачить».
Варто зазначити, що в умовах карантину «верхівка» МОЗ зібралася зі «своїх». «Компанія» Максима Степанова включає давно знайомих йому людей, із якими він раніше працював або співпрацював.
Сьогодні українці вже мали можливість спостерігати, як МОЗ звинувачували у закупівлях за завищеними цінами. Наприклад, придбання біокостюмов на суму 22 млн. ЗМІ вже встигли охрестити закупку «тендером обману».
Читайте докладніше про гемодіалізні підрядах, конфлікт інтересів, а також комерційне минуле 1-го заступника міністра й міністра МОЗ. Дізнайтеся про колишні зв'язки Максима Степанова та Ігоря Іващенка, махінації та корупцію у сфері охорони здоров'я.
Сім'я
Дитинство та юність пройшли у селі Гільці (Чорнухинський район, Полтавська область). Декларація заступника міністра за 2019 рік свідчить, що зареєстроване місце проживання Ігоря Іващенка - місто Ірпінь, Київська область.
Сімейний стан: одружений. Дружина: Яна Юріївна. Діти: син Максим і дочка Олександра.
Освіта
1994-2005 рр. - із золотою медаллю закінчив Гілецькуй загальноосвітню школу I-III ступенів.
2005-2009 рр. - виїхав із села до столиці, де вступив др НТУУ Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського. Закінчив вищий навчальний заклад із червоним дипломом. Освоєна спеціальність - «соціологія».
2009-2011 рр. - із відзнакою закінчив магістратуру політехінстітута. Навчався на факультеті соціології й права. Освоєна спеціальність - «адмінменеджмент».
2011-2014 рр. - закінчив аспірантуру цього ж вищого навчального закладу.
Кар'єра і бізнес
2014-2016 рр. - свою трудову діяльність почав у 27 років із посади викладача кафедри філософії. Працював у політехнічному інституті, де довгі роки навчався.
2015-2020 рр. - комерційний директор ТОВ «Лінк-Медитал». Компанія займається оптовою торгівлею фармацевтичних препаратів.
Із травня 2020 року по теперішній час - 1-й заступник міністра охорони здоров'я із питань євроінтеграції у МОЗ.
Компромат і чутки
Nashigroshi.org звертають увагу на те, як в Україні «заробляються» гроші на тендерах. Знайомтеся ближче із першим заступником міністра охорони здоров'я Ігорем Іващенко. Дізнайтеся, як це усе стосується особистості чиновника.
Видання Nv.ua повідомляє, що після того, як Раїса Богатирьова втекла, з'ясувалося: вартість ліків проти туберкульозу, ВІЛ та раку була завищена у рази. А адже саме у цих напрямках працював Ігор Іващенко.
Крім цього, компанія, комерційним директором якої він був, закуповувала медпрепарати за кордоном. За ліки для українських лікарень переплачувалися мільйони гривень.
Про те, що СБУ викрила корупційну схему постачальника витратних матеріалів для перитонеального діалізу, повідомляє Unn.com.ua. Згідно із даними видання, на державні гроші було закуплено «зайвої» продукції на суму понад 100 млн. грн.
У 2019-му році ТОВ «Лінк-Медитал» підписала договори із українськими медичними установами на суму понад 1,3 млрд. грн. Нинішній міністр охорони здоров'я України Максим Степанов, який потягнув із Одеської ОДА за собою «своїх», знав раніше свого нинішнього заступника Ігоря Іващенка. Про горе-діяльністі одеської «братії» МОЗ повідомляють ряд ЗМІ.
Мабуть, неспроста саме ця організація, у якій 1-й заступник міністра був комерційним директором, отримувала ексклюзивне право забезпечувати українські лікарні розходниками для гемодіалізних процедур. Щороку сума, що виділяється для цього, становила 30 млн. грн.
Ці гроші передбачені цільовою програмою області під назвою «Доступна медицина на 2018-2020 рр.» Кошти, а це - мільйони гривень, що виділяються на програму, йдуть із держбюджету. А кінцевий їх одержувач - приватна організація, про яку йдеться.
У результаті одеське обладнання для гемодіалізних процедур працювало тільки на медматеріали, поставки яких здійснювала компанія, що фігурує у скандалах. Про те, що матеріали для діалізу в Україні коштують втричі дорожче, ніж у сусідній Польщі, писали багато українських ЗМІ.
Згідно із даними видання, близько третини коштів, які витрачає держава на діаліз для пацієнтів, у яких відмовили нирки, осідають у офшорах. Здійснюється процес за допомогою «непрямих контрактів», через посередників та завдяки «кришування» СБУ.
Про захист у судах великих гравців фармацевтичного та медичного ринку, постійних учасників тендерів і великих імпортерів йдеться у розслідуванні Лесі Іванової для програми «Наші гроші» із Денисом Бігусом.
Журналістське розслідування допомогло з'ясувати: після втручання СБУ в тендери ТОВ «Лінк-Медитал» стала найбільшим одержувачем гемодіалізних підрядів. Ця тема узагалі досить цікава. Про діалізні «монополії» та таємниці глави МОЗ можна докладніше прочитати на Povin.com.ua.
Тут паралельно виникає запитання: яким чином Максим Степанов, екс-голова Одеської ОДА, до цього - співробітник податкової та поліграфкомбінату став міністром МОЗ? Яке відношення він має до сфери охорони здоров'я? Для українців це питання, швидше, так і залишиться риторичним.
На зв'язки Максима Степанова та Ігоря Іващенка вказує також журналіст «Схеми: корупція у деталях». На сторінці Валерії Єгошиної у соцмережі Фейсбук представлено інформацію про те, що у 2017-му в Одесі за бюджетні кошти було відремонтовано центр гемодіалізу. Але у підсумку з'ясувалося, що обладнання може працювати тільки на медматеріали, забезпеченням яких займається «Лінк-Медитал».
До речі, розслідувачі Bihus.Info зафіксували неодноразові зустрічі Олексія Баришевського, власника «Лінк-Медитал», із Ігорем Іващенко. А також візити власника компанії у будівлю МОЗ.
Декларація Ігоря Іващенко за 2019 й рік свідчить про відсутність у його власності нерухомості. Дві квартири у Ірпені площею 54,4 кв. м та 35,2 кв. м належать дружині декларанта. Тут же у її власності - нежитлове приміщення на 4,5 м².
У числі об'єктів незавершеного будівництва значиться квартира на 126 квадратів та гараж у Ірпені - власницею також є Яна Юріївна. Їй належить Citroen C-4, 2011 р.в. Вартість авта у декларації не зазначена.
Ігор Анатолійович - власник Toyota Camry, 2012 р.в., купленої 9 січня 2018 року всього за 92 тис. 96 грн. Цікаво, що у 2020 році середня ціна на авто такого класу та року випуску на вторинному ринку - близько 400 тис. грн. у середньому.
Зарплата декларанта за основним місцем роботи склала 276 тис. 490 грн. При цьому готівкою Ігор Анатолійович зберігає 113 тис. 800 грн. та 23 тис. 300 доларів. У дружини готівкою 100 тис. 20 грн. та 48 тис. євро. На різних банківських рахунках - незначні заощадження, за винятком 4 тис. 800 євро у дружини.