Біографія
Ігор Шурма народився 26 вересня 1958 року у Львові.
Знак зодіаку: Терези
Народився в рік Земляної Собаки
Національність: українець
Віросповідання: православний
Як саме політик пов'язаний з работоргівлею? Скільки часу він працював на одіозну Партію регіонів? І чому він підтримував РФ і не засуджував діяльність так званих ДНР і ЛНР? - Відповіді, ви знайдете в цьому матеріалі.
Сім'я
Про особисте життя політика відомо не так вже й багато. Повідомляється, що він перебуває у шлюбі і має двох синів. Найбільш відомий Ростислав Ігорович Шурма, який є генеральним директором ВАТ Запоріжсталь і раніше був депутатом Донецької обласної ради шостого сезону. З 2015 року син Ігоря Шурми, фото якого з батьком годі й шукати в мережі, був головою Запорізької регіональної організації Політичної партії Опозиційний блок.
Освіта
Як і інші українські політики Ігор Шурма має вищу освіту. в 1982 році став випускником Львівського державного медичного інституту. Професійний гінеколог.
Кар'єра і бізнес
Згідно з офіційними даними, трудовий шлях Ігор Шурма почав в 1975 році. Його першим місцем роботи став Львівський завод елетроізмерітельних приладів, на якому він працював фрезерувальником.
У 1980 році Ігор Михайлович почав працювати в медицині. Перші два роки кар'єри працює санітаром у службі швидкої допомоги, а після закінчення вузу стає професійним лікарем. Протягом 1980-х працює лікарем з гігієни харчування в санітарно-епідеміологічній службі. Також займав посаду старшого лаборанта на кафедрі фармхімії у Львівському медичному університеті.
У 1986 році Ігор Михайлович здійснює кар'єрний прорив. Стає лікарем при Львівському обласному комітеті профспілок працівників охорони здоров'я. Займає цей пост протягом наступних дев'яти років.
У 90-х року Шурма є главою підприємства Медтехніка, очоливши його львівську обласну організацію.
У 1996 році Ігор Михайлович стає директором підприємства Декада-Львів. У 1998 році стає чиновником від медицини і до 2001 року працює головою відділу планування, обліку і підготовки кадрів Львівського обласного управління охорони здоров'я.
У 1999 році Ігор Шурма починає кар'єру в політиці. Стає членом партії СДПУ (о). Уже в 2001 році очолює львівський обласний комітет політичної сили.
Вперше народним депутатом Шурма стає в 2003 році. Стає членом Верховної ради четвертого скликання від СДПУ (о).
Шурма був яскравим прихильником Віктора Януковича, якого відкрито підтримував під час президентських виборів 2004 - 2005 років і в ході Помаранчевої революції.
У 2006 році Шурма несподівано для багатьох переїжджає з Києва до Харкова, де отримує роботу заступника мера Харкова Михайла Добкіна - його тодішнього друга і соратника. Паралельно з роботою чиновника, він активно розвиває структуру Партії регіонів на Сході країни.
У 2007 році Ігор Шурма є головою виборчого штабу Партії регіонів на дострокових парламентських виборах.
У 2010 році досягає нового успіху в кар'єрі і отримує пост заступника харківського губернатора з соціальних питань. У 2013 році - перед стартом Євромайдану - іде з посади.
У політику повертається восени 2014 році, отримавши мандат народного депутата від Опозиційного блоку.
Ігор Шурма не приховував інформацію про свої доходи та згідно з даними податкових декларацій, заробляв трохи більше 1 мільйона гривень на рік. Мав депозит в гривнях, сумою в 167 тис, і 171 тис. дол, а також 191 тис. євро. Називав себе власником одного автомобіля марки Toyota Highlander. Крім того, декларував право власності на п'ять квартир у Львові, Києві та Харкові. Цікаво відзначити, що в 2019 році Ігор Михайлович нібито отримав від дружини подарунок в розмірі 2,5 мільйона гривень.
Протягом кар'єри Ігор Шурма був нагороджений безліччю нагород, серед яких варто назвати Почесну грамоту Кабінету Міністрів України, орден За заслуги III ступеня, Почесну грамоту Верховної Ради України, Почесну грамоту Харківської міськради.
Компромат і чутки
Ігор Шурма є одним з найбільш скандально відомих українських політиків. У 2009 році його разом з тодішнім харківським мером Михайлом Добкіним звинуватили в систематичному порушенні прав людини. Зокрема їх назвали шкідниками громадської системи охорони здоров'я, оскільки за їх ініціативою в Харкові був закритий великий туберкульозний диспансер, в якому проходили лікування сотні людей, деякі - з відкритою формою туберкульозу. Більш того, слідом за диспансером, вони закрили і хірургічне відділення для людей з важкою формою туберкульозу. Правозахисники і медики відзначили, що своїми діями Шурма і Добкін справоціровалі різке зростання захворюваності на туберкульоз в Харкові.
Ігорю Шурми також згадують його дружбу і партнерку зі скандальним львівським лікарем Богданом Федаком, якого в 2000-і засудили за причетність до організації схеми з вивезення та продаж не менше 130 українських дітей за кордон. Федак, вийшовши з ув'язнення відразу ж отримав вигідну роботу у свого земляка Шурми, але не у Львові, а в Харькові. Так, медик, що зганбився став директором центру комп'ютерної косметології і пластики ТОВ Видеограф, а потім директором ТОВ Медичний центр.
На цьому співпраця львів'ян в Харкові не обмежується. Так, Шурма в 2010 році, отримавши всі важелі впливу в Харкові, робить Федока головним лікарем обласної клінічної лікарні - центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Відповідно до думки місцевих інсайдерів, ці відносини мають корупційну основу і нібито грунтувалися на спільному розпилі харківського бюджету, виділеного на охорону здоров'я. Більш того, багато харків'ян натякали, що Шурма і Федак реалізовували на Харківщині раніше випробувану у Львівській області схему з торгівлі дітьми.
Саме на Федока і Шурму мільйони жителів Харкова вказували в якості головних винуватців страхітливої корупції в місцевій медицині. Саме при них, місцеві медики не соромилися відкрито вимагати хабарі за послуги практично від усіх пацієнтів, передаючи частину хабарів начальству, а ті - обласній владі.
Протягом каденції народного депутата у Верховній Раді України восьмого скликання Ігоря Шурму постійно ловили на спірних голосуваннях і відкрито звинувачували в роботі на того чи іншого представника олігархічних угруповань, зокрема, на Ріната Ахметова. Він саботував голосування за прийняття державного бюджету, заборону комуністичних символів і голосував проти законопроекту про мирне врегулювання в окремих районах Донецької та Луганської областях і звільнення Криму.
Ігоря Шурму звинувачували в лояльності Російської Федерації, підтримки сепаратизму і обмеження громадянських свобод.
Тодішньому народному депутату також дорікали за покривання нелегального видобутку бурштину, закликах до поступок терористам на Донбасі і симпатіях до корупціонерів, які свого часу повністю контролювали Національний медичний університет імені Богомольця.
Відзначимо, що Ігор Шурма публічно відмовився визнавати так звані ДНР і ЛНР терористичними організаціями, заявивши в одному з інтерв'ю, що всюди є погані люди. Крім того, будучи народним депутатом він відмовлявся визнавати РФ країною-агресором і окупантом.
Також політик заперечує Голодомор українського народу і публічно відмовляється шанувати жертв геноциду.
Раніше Шурму звинувачували в причетності до організації і фінансування Системи воєнізованих ігор молоді, актив якої пізніше став ядром нині заборонених в Україні організацій Оплот і Антимайдан.
Крім того, Шурма увійшов в число 59 народних депутатів парламенту восьмого скликання, які ініціювали через Конституційний суд скасування закону про покарання за незаконне збагачення.
Фотографії
Відео
Посилання
Відсутні.