Біографія
Дата народження: 1 грудень 1973 року
Знак зодіаку: Стрілець
Народився в рік Водяного Бика (за Східним Календарем)
Місце народження: смт Мельниця-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область
Національність: українець
Вік: 46 років
Сім'я
Владислав Каськів ніколи не перебував в офіційному шлюбі.
Від першого цивільного шлюбу у нього є син Максим (1996 р.н..), від другої - донька Христина (2008 р.н.). Його друга неофіційна дружина - відома журналістка Тетяна Даниленко. Обидва цивільні шлюби розпалися.
За непідтвердженою інформацією, сьогодні Каськів перебуває у відносинах з журналісткою Даркою Чепак.
Освіта
У 1991-1992 роки був студентом історичного факультету Університету ім. Федьковича (Чернівці). Як зізнався Каськів у своєму власному життєписі, він був відрахований звідти через політичні причини. На його думку, керівництву вузу не подобалася його діяльність в Буковинському студентському братстві і страйковому русі студентів. До слова, Каськів очолював обидва ці рухи.
Багатьма роками пізніше, в 2004 році наш герой вирішив продовжити навчання, вступивши в Педагогічний університет ім. Драгоманова (Київ). Спеціальністю ним знову була обрана історія.
У 2007-2010 роки навчався в НАДУ, отримавши в підсумку спеціальність «Управління суспільним розвитком». Взимку 2010 року захистив магістерську роботу. Назва його наукової праці - «Принципи і етапи реформування в сфері держуправління».
Кар'єра і бізнес
1990 р. - позаштатний журналіст газети «Молодий Буковинець» (Чернівці).
1993-1994 роки - помічник голови Центрального об'єднання студентів України і керівник фонду розвитку даного об'єднання.
1994 г. - один з учасників Національного комітету молодіжних спілок.
У 1995 році керував організаційної комісією Молодіжного конгресу перетворювачів (Центральна та Східна Європа).
З 1994 по 1997 рік керував програмами всесвітнього фонду "Відродження" (фонд фінансувався Джорджем Соросом).
У 1997 році заснував Школу молодих політичних діячів.
1997-1999 роки - координатор Центру комунікаційної проблематики.
1999-2004 роки - директор правління громадської спілки "Свобода вибору".
У 2000 році був одним з членів правління і співвласником руху "Україна - розвиток через Інтернет".
2000-2001 роки - нештатний консультант українського міністра економіки.
У 2001 році стає членом контактної групи Світового банку.
У 2004 році керував управлінським центром об'єднання "Пора". Союз брав безпосередню участь в першому "Майдані", ставши потім політичною партією.
У 2005 році офіційно консультував тодішнього українського президента В. А. Ющенка. У тому ж році стає членом наглядового комітету Всесвітнього центру перспективних досліджень.
У 2006 році також був радником голови держави, проте вже не перебував у штаті.
Тоді ж вирішив балотуватися до Верховної Ради. На виборах був №3 в списку блоку "Пора", політрадою якого в той час керував. Однак пройти в парламент йому вдалося на дострокових виборах 2007 року за списком політичної сили «Наша Україна - Народна самооборона».
З 2007 року керував цивільним союзом "Інститут політрозвитку".
2009-2010 роки - консультант голови уряду України Ю. В. Тимошенко з питань іноземних інвестицій.
З літа 2010 року керував робочою групою з національних проектів Комітету з економічних реформ при президенті України (на той момент - В. Ф. Януковичі). Взимку того ж року стає директором Госагенста з інвестицій та управління нацпроектами. Через 4 роки, 12 березня 2014 р, знятий з даної посади за власним бажанням.
Регалії
Владислав Каськів може похвалитися багатьма нагородами:
- медаль Словацького уряду «за внесок в розвиток демократії в усьому світі» (2005);
- пам'ятний знак «Видатний учасник Помаранчевої революції»;
- нагорода «За досягнення» Фундації Глейтсмана (США).
Крім того, під час зустрічі з американським президентом Джорджем Бушем в Братиславі (24 лютого 2005 року) Каськів був відзначений серед 15 світових «лідерів демократії».
Однак все не так просто! Є великі сумніви з приводу того, що Каськів отримав стільки звань і нагород завдяки професіоналізму і важкій праці. Про те, що ж допомогло йому піднятися по кар'єрних сходах і отримати високі звання, читайте далі в тексті.
Компромат і чутки
У загальновизнаному розумінні Владислав Каськів ніколи не працював, ніколи не вчився і ніколи не був одружений. При цьому він за чужі кошти «зміцнював лібералізм», створював видимість «боротьби за свободу» і піднімав «революції». Сьогодні він на стороні можновладців і противник тих, з ким у минулому стояв пліч-о-пліч. Але давайте про все по черзі!
Владислав Володимирович особливо запам'ятався громадськості з негативної сторони завдяки скандалу з будівництвом LNG- терміналу з прийому зрідженого газу. Проект коштував 856 млн євро. Дану суму надала іспанська фірма Gas Natural Fenosa. В результаті європейська фірма розраховувала отримати 75% прибутку.
У листопаді 2012 року Каськів, а разом з ним і тодішній голова уряду М. Я. Азарова і міністр енергетики Ю. А. Бойко, підписали договір на суму $ 1,1 млрд з представником Gas Natural Fenosa Джорді Сарда Бонвіт. Новини країни активно передавали цю подію.
Сама ж Gas Natural Fenosa заявила, що ніяких договорів з українською державою не підписувала. Фірма підтвердила, що Сарда Бонвіт ніколи не був їх представником. Насправді він фігурував як генеральний директор української філії компанії Grupo Hera.
Після неприємного інциденту Владислав Володимирович запевняв, що готовий подати у відставку, але так і не пішов на цей крок. Кабінетом міністрів була створена комісія з розслідування даної справи, але ніяких результатів не було.
Звинувачення і екстрадиція
Після добровільного звільнення Каськіва з посади керівника Державного агентства з інвестицій та управління нацпроектами, в березні 2014 року, він покинув Україну і поїхав до Австрії
Після цього стала спливати інформація про корупційні схеми екс-чиновника на держслужбі. За відомостями МВС, за час його керування Проектом країні було завдано шкоди на суму приблизно 2 млрд грн. 255 млн грн він вивіз з України, перевівши їх на латвійські рахунки кіпрських компаній.
Ім'я Каськіва фігурувало також в розслідуванні провадження стосовно махінацій в компанії Ostchem олігарха Д. В. Фірташа. У березні 2016 року Каськіва оголосили в розшук.
Зрештою, екс-чиновника затримали в Панамі. Владислав Каськів спростовував усі звинувачення. Незабаром стало відомо, що Панама дозволила тимчасово заарештувати його. Але Каськіву вдалося запросити політичний притулок, після чого його прискорена екстрадиція стала неможливою.
У березні 2017 року Панама офіційно відмовилася надати Каськіву статус політичного біженця. Потім знову йшли розмови про можливу видачу колишнього чиновника Україні. Але домогтися екстрадиції вдалося лише 1 листопада. Печерський районний суд Києва відразу ж арештував Каськіва на два місяці. Однак в ув'язненого була альтернатива у вигляді внесення застави на суму 160 тис грн. Суд також забрав у нього всі закордонні паспорти і зобов'язав на першу ж вимогу прибувати в слідчий відділ.
За даними, що надала Генеральна прокуратура, таке рішення було прийнято у зв'язку з тим, що Каськів "повністю відшкодував завдані країні збитки". Із залу суду колишній чиновник був випущений на свободу.