Микола Володимирович Томенко - відомий державний і громадський діяч, науковець, політик, лідер Громадського руху «Рідна країна». Учасник бойових дій в Афганістані. Доктор політичних наук, професор КНУ імені Тараса Шевченка. Ініціатор всеукраїнської акції «7 чудес України». Віце-президент Національного олімпійського комітету. Згідно з дослідженням руху «Чесно» за результатами роботи Верховної Ради України VI скликання Микола Томенко увійшов до трійки депутатів, які відповідають критеріям доброчесності. За оцінкою відповідальності у рейтингу «Слово і діло» щодо якості виконаних обіцянок депутатами VII скликання  Микола Томенко посідає 5 місце. Через кадрову політику Президента, голосування представниками коаліції за антинародний бюджет та антисоціальні законопроекти, вийшов з фракції партії «Блок Петра Порошенка», за що влада помстилася позбавивши його депутатського мандату.

Читайте повну біографію, досьє та останні новини, пов'язані з Миколою Томенко. Дізнайтесь все найцікавіше.

Біографія

Микола Володимирович народився 11 грудня 1964 року в селі Малі Канівці Черкаської області, де й провів своє дитинство. Закінчивши школу, пішов до армії, де відслужив 2 роки - з 1983 по 1985 рр. У той час СРСР якраз вів військові дії у Афганістані, тому Миколу Томенка направили саме туди.

Микола Томенко

За словами Миколи Володимировича, після служби в Афгані та повернення до мирного життя, він навіть планував написати книгу про те, які зміни відбуваються в підсвідомості молодого солдата, який потрапив у 18 років на війну.

Про це він планував написати в першій частині книги. А в другій - безпосередньо про сам Радянський Союз та участь у війні. Про те, якою є сутність СРСР і армії в Афганістані. Але прийшли часи правління Михайла Сергійовича Горбачова, почалася перебудова. І Микола Володимирович цю ідею відклав.

Згодом кандидат історичних наук, доктор політнаук, професор Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Микола Томенко напише ряд інших книг: «Історія українського кохання», «Український романтик Микола Гоголь» і т.д.

Політолог, який стояв біля витоків української політології, написав понад сотню наукових статей. Він є автором і співавтором кількох монографій та низки підручників. Микола Володимирович має ряд почесних нагород і відзнак. Він пропагує здоровий спосіб життя. Дізнайтеся про його патріотизм, яким він вважає має бути вітчизнолюбство влади та кожного українського громадянина?

Сім'я

Дитинство та юність майбутнього політика пройшли в рідному селі. Батьки: мати - Катерина Марківна (1935 р.н.), батько - Володимир Пилипович (1935-2002 рр.)

Микола Томенко одружений, його дружина також історик. Валентині Олександрівні (1962 р.н.), магістру держуправління, належить авторське право на тижневик «Український щорічник».

Одружилися через два роки після служби Миколи Володимировича в Афганістані. Пара розписалася в 1987 р. А ще через два роки у них народився син Павло (1989 р.н.) Живе сім'я в Києві, в Оболонському районі.

Освіта

Після закінчення школи в 1982 р. у своєму рідному селі Микола Томенко вступив на історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченко. Після року навчання майбутнього політика призвали до армії, де він провів два наступних роки.

Микола Томенко

По поверненню продовжив навчання в університеті. Будучи студентом, не тільки добре навчався, але й очолив комітет комсомолу, який у ті часи базувався на комунізмі. Розуміючи, що довго так не протримається, Микола Томенко запропонував реорганізувати його в Асоціацію молодіжних організацій КНУ.

У 1989 році Микола Володимирович входить до оргкомітету з підготовки з'їзду Народного Руху України. Після закінчення вищого навчального закладу отримує диплом історика, вступає до аспірантури, де захищаює дисертації. У кінцевому підсумку отримує відразу дві наукові ступені: кандидат історичних наук і доктор політичних наук.

Кар'єра і бізнес

Микола Володимирович Томенко народився 11 грудня 1964р. в селі Малі Канівці Чорнобаївського району Черкаської області. Сам не раз наголошував, що  народився в елітному селі, яке в середині 17 століття було центром Канівецької сотні Іркліївського (згодом Переяславського) полку Війська Запорозького. Ця місцина дала Україні не лише достойного політика, а й відомого українського поета і перекладача  Михайла Драй-Хмару.

 1982р. Микола Томенко закінчив Великоканівецьку середню школу. Вступив на історичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка.

 У 1983 - 1985 роках служив у Афганістані. Коли повернувся з армії, хотів написати книгу  «Ми були добрими окупантами» про  зміни у свідомості, психології людини, яка потрапила 18-річною на війну, в у 20 років повернулася до мирного життя, про справжню сутність Радянського Союзу та його армії, але поки ідею відклав.

 З інтерв’ю майора запасу, кавалера ордена Червоної зірки  Володимира Кушнарьова газеті «Подільські вісті»: «Пригадую свій перший бойовий вихід – операцію на Пеншері. А Пеншер – це був синонім слова «смерть». Кожен взвод мав послати від себе двох бійців. Звісно, кожен старався, аби його уникла чаша сія, тож, як правило, посилали молодих, необстріляних, мовляв, хай понюхають пороху.  А один сержант, зі «стариків», встав і сказав: «Негоже молодими прикриватися! Я добровільно від взводу піду, а  на другого хай вкаже жереб…» Того разу ніхто з роти не загинув. Бог оцінив благородство нашого сержанта, з яким я після того подружився і дружу досі. Нині він, до речі, відомий політик.

-Хто ж це?

- Микола Томенко. Знаєте, я ще тоді, в Афгані, зрозумів: із цього хлопця будуть люди, як кажуть у нас в Україні…»

1989р. закінчив історичний факультет Київського університету ім.Т.Шевченка. Під час навчання очолював  Студентське наукове товариство. Почав друкуватись у наукових часописах.

 У 1988-89р.р. – секретар університетського комітету комсомолу. Дехто намагається й досі закидати М.Томенкові «комсомольське минуле». Але варто згадати, що він був першим і єдиним комсоргом, якого обрали самі студенти. А ще – першим  комсомольським ватажком, котрий розформував  комсомольську організацію і створив на цій базі та очолив Асоціацію молодіжних організацій  КДУ, що стала своєрідним прообразом  української багатопартійної системи.

Микола Томенко

 Зажив слави сміливця-бунтаря, в тому числі й після виступу  на зборах столичного комсомолу проти тодішнього першого секретаря ЦК КПУ В.Щербицького.

 Ще до проголошення Незалежності, на одному  з перших студентських  мітингів, які  організовував, Микола Томенко  заявив, що ставить за мету перетворити КДУ з «університету А.Вишинського» (прокурор СРСР,  причетний до репресій проти української інтелігенції, на той час фігурував в університетському довіднику серед  «визначних випускників») – на   «університет  М.Грушевського».

 Входив до складу оргкомітету Установчого з’їзду Руху (1989р.)

 У 1989-95р.р. Микола Томенко заявив про себе як талановитий науковець і політолог.  Навчався в аспірантурі  історичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. Завідував кафедрою політичних наук Інституту державного управління при Кабінеті Міністрів України.  

 М.Томенко  стояв біля витоків української політології . За програмами Фонду «Українська перспектива»  провів сотні навчальних занять із молодими політиками та політологами, кандидатами  в депутати й депутатами місцевих рад. Очолював кафедру політології Національного університету «Києво-Могилянська академія». Створив  та очолив Інститут політики. За опитуваннями, що провела Українська Національна Інформаційна Агенція (УНІАН), Микола Томенко  визнаний найкращим політичним аналітиком 1998 та 1999 років. 

Один із керівників виборчої кампанії Олександра Омельченка, який переміг на виборах Київського міського голови, діставши підтримку 76% киян.

 У 2000-2001р.р. М.Томенко -  начальник Головного управління преси та інформації Київської міської державної адміністрації. В березні 2001-го, у відповідь на заклик Президента Л.Кучми до опозиціонерів визначитися, де вони хочуть бути – з владою чи в опозиції – Томенко пішов з влади. Він був фактично єдиним чиновником, який відмовився від посади.

 У 2002р. М.В.Томенко став народним депутатом України  (№62 за списком блоку «Наша Україна»). 

У Верховній Раді України М.Томенко очолив Комітет з питань свободи слова та інформації. В часи шаленого тиску на мас-медіа, переслідувань «непокірних» журналістів, викорінення  будь-якої  думки,  відмінної від владної , - позиція Голови профільного парламентського Комітету набувала, без перебільшення, величезного значення. Голова Комітету Микола Томенко свою позицію вивляв чітко і однозначно: активно боровся проти цензури, опонував представникам «правлячої» на той час СДПУ(о), які запроваджували «темники» у ЗМІ, Президента Л.Кучму називав своїм «інституційним опонентом».  

 Ініціював парламентські слухання «Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова і цензура в Україні». Домігся ухвалення нової редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення»; змін до   Цивільного кодексу України; до законів «Про інформацію», «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів» та  інших законодавчих актів, які сприяли захистові журналістів і ЗМІ від тиску, посилювали відповідальність за неправомірну відмову в отриманні інформації, забороняли цензуру та втручання у професійну діяльність журналістів.

Микола Томенко

 Під час президентської кампанії 2004р. Микола Томенко був довіреною особою Віктора Ющенка. Став одним із найпопулярніших облич Помаранчевого Майдану, його «голосом», перебуваючи на головній площі країни від першого до останнього дня революції. Входив до складу Комітету національного порятунку.

 4 лютого 2005р. М.В.Томенко призначений віце-прем’єр-міністром з гуманітарних питань.  Працював над розробкою та впровадженням першої в Україні Державної програми виплат допомоги у грошовій формі при народженні дитини. Як голова наглядової ради Фонду соціальних інвестицій сприяв реалізації проектів  щодо ремонту шкіл, фельдшерсько-акушерських пунктів, будинків культури, водогонів у сільських районах. Брав участь у підготовці  та впровадженні системи зовнішнього незалежного оцінювання знань випускнків шкіл. Під  керівництвом  віце-прем’єра  Томенка було підготовлено проект фінансування історико-архітектурних пам’яток у рамках програми «Замки України» та будівництва Історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» на острові Хортиця у Запорізькій області.  

 Опоненти часто пригадують йому  організацію «кабмінівських» катань на ковзанах, походів на концерти. Сам Томенко не раз говорив, що з радістю би вітав, якби всі уряди, як і він в свій час, в неділю (оскільки в суботу урядовці завжди працювали) проводив  не з чаркою в руках і цигаркою в зубах, а показува на вихідні приклад активного життя своїм дітям та загалом молодому поколінню.

 Справді, ці походи були новим і креативним  елементом залучення владців і політиків до активного, здорового способу життя. Адже Микола Томенко належить до тих небагатьох  політиків, які власним прикладом  намагаються повернути моду на такий спосіб життя.  Тому заснував і вів популярну телепрограму «Почни нове життя» на ICTV.

 8 вересня 2005р. Микола Томенко  написав заяву про складання повноважень віце-прем’єр-міністра України «за власним бажанням». Томенко був одним із тих, на чиїй відставці наполягав Президент В.Ющенко в обмін на звільнення своїх «любих друзів» - найближчих соратників-олігархів.

 У 2005-2006р.р.– директор Інституту політики.

 На парламентських виборах 2006р. обраний народним депутатом України  за списком Блоку Юлії Тимошенко (№3) та очолював список БЮТ на виборах Київради. Обійняв посаду Голови парламентського Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму.

У лютому-червні 2007р. – заступник Голови Верховної Ради України.

 Впродовж 2006-2007р.р. підготував низку законопроектів, скерованих на зміцнення здоров’я нації, створення умов для розвитку фізкультури і спорту. Так, змінами до Закону Зкраїни «Про фізичну культуру і спорт» було заборонено закриття чи перепрофілювання закладів та об’єктів фізкультурного та спортивно-оздоровчого призначення.

Микола Томенко

 Рекомендаціями парламентських слухань «Про становище молоді в Україні (щодо підтримки молодої сім’ї, посилення соціального захисту дітей  та молоді у 2006-2007р.р.)»  запропоновано збільшити бюджетне фінансування будівництва спортивних, оздоровчих, відпочинкових закладів для дітей та молоді; щомісячної допомоги сім’ям, які всиновили дитину; для надання кредитів на отримання вищої освіти.

 Під час політичної кризи  2007р. М.Томенко склав депутатські повноваження  разом з усіма представниками  фракції Блоку Юлії Тимошенко. Взяв участь у дострокових парламентських виборах 30 вересня за списком БЮТ (№3).  

 2 вересня 2008р. обраний заступником Голови Верховної Ради України VI скликання.

 Під час парламентської діяльності у 2007-2012р.р. підготував законопроекти, що набули гучного розголосу: ними заборонялася зовнішня реклама алкоголю та тютюну, рекламування пива відомими особами, споживання пива і слабоалкогольних напоїв у навчальних закладах, у закладах охорони здоров’я, громадських місцях.  

 Змінами до закону «Про вищу освіту» посилено роль студентського самоврядування.

Була ухвалена Постанова Верховної Ради України, якою вдвічі зменшено максимальний розмір заробітньої платні Президента, Прем’єр-міністра, народних депутатів, керівників секретаріатів Президента, Кабінету Міністрів, Апарату Верховної Ради та інших високопосадовців.   

У грудні 2012р. -листопаді 2014р. М.Томенко -  Голова Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації. Підготував 119 законопроектів, з яких 26 ухвалено. Враховано  - при голосуванні за альтернативний- проект закону М.Томенка  стосовно скасування пільг народних депутатів.

Під час Революції Гідності Микола Томенко був одним із найактивніших її учасників.   

8 червня 2014р. призначений  радником  Президента України П.Порошенка з гуманітарних питань (поза штатом).

На позачергових виборах 26 жовтня 2014р. М.В.Томенко обраний народним депутатом України від Блоку Петра Порошенка «Солідарність» (№8 у виборчому списку). Очолив Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

 Лише у лютому-серпні 2015р. М.Томенко підготував 71 законопроект. Серед них – щодо охорони тваринного світу, яким посилено відповідальність за браконьєрство, відновлено доплати громадянам, які працюють в зоні відчуження, створення Чорнобильського біосферного заповідника, тощо.

 У справжню боротьбу М.Томенка з «лісовою мафією» вилилися події навколо його законопроекту про мораторій на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді. Законопроектом  передбачалося заборонити з 1 листопада 2015р. терміном на 10 років    вивезення за кордон лісу-кругляка, дуба, деревини цінних порід (крім сосни), а з 1 січня 2017р. – і сосни. Не зважаючи на те, що 9 квітня 2015р. закон був ухвалений, Президент зволікав із його підписанням, а Голова Верховної Ради – з оприлюдненням. Лише після звернення Томенка до Вищого адміністративного суду України Президент 7 липня таки підписав закон.

Микола Томенко

 13 липня М. Томенко був звільнений з посади позаштатного радника Президента України (відповідну заяву написав 30 червня).

25 грудня 2016р. М.В.Томенко написав заяву про вихід із фракції БПП через голосування представників владної коаліції разом з колишніми регіоналами  за антинародний бюджет та антисоціальні законопроекти, якими призупинено дію більшості соціальних і гуманітарних програм. 

 25 грудня 2016р. позбавлений  депутатського мандата під час таємного позачергового з’їзду партії «Блок Петра Порошенка».

  4 квітня 2016р. обраний головою політичної партії «Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна».

Компромат і чутки

Політолог вважає, що Віталій Кличко, який більшу частину свого часу проводить у бізнесі і за кордоном, зовсім не мер. За даними відкритих джерел, усім про це добре відомо. Він характеризує його як людину без власних поглядів і позицій, що не бере на себе відповідальність.

До речі, більшість жителів столиці вважають діяльність міського голови Віталія Кличка і його команди некомпетентною. Україні дійсно потрібен не тільки новий президент, але й новий мер Києва.

Але що встиг зробити за 2018 рік сам Микола Томенко для країни і українців? Як повідомляє «Знай.uа», команда його громадського руху активно та успішно реалізувала ряд проектів. Завдяки діяльності організації, дитбудинкам Черкаської області була надана допомога; кілька навчальних закладів отримали інвентар та спортивну форму; в конкурсі з вивчення правил дорожнього руху, організованому для школярів, учасники були нагороджені світловідбиваючими флайтерами; в ряді бібліотек з'явилися нові книги для дітей українською мовою і т.д.

Николай Томенко, лидер Общественного Движения "Рідна країна"

За допомогою Миколи Томенка вийшли в світ десять фільмів із циклу «7 чудес України». За даними ЗМІ, всього за сприяння політика було знято п'ятдесят кінофільмів. Ці кінострічки можна побачити на українському телебаченні.

Нагадаємо, телевізійний цикл «7 чудес України: історичні міста і містечка» стартував на каналі ICTV. Після показу коротких версій фільмів на українському каналі повні їхні версії і найостанніший фільм можна тепер дивитися на інших українських телеканалах. Традиційно коротко про фільми транслюється в програмі «Ранок у великому місті» (канал ICTV).

Фільми розповідають про дуже гарні куточки нашої Батьківщини. У нас в Україні їх дійсно багато. І багато українців про це навіть не знають. За даними відкритих джерел, кінострічки розповідають про значущі місця нашої країни.

Фотографії

Микола Томенко, лідер Громадського Руху "Рідна країна"

Микола Томенко

Микола Томенко

Відео

Посилання

Фейсбук.

Персональний сайт.

Офіційний сайт громадського руху «Рідна країна», контакти: ua.ridna@gmail.com