Ірина Луценко - заступник партії Європейська солідарність, народний депутат України, Представник Президента України у Верховній раді з 2017 по 2019 рік. Ірина починала свою кар'єру, як інженер-програміст, є підприємцем і була фігурантом антикорупційного скандалу, пов'язаного з постачанням телекомунікаційних послуг через свою фірму для МВС України. У даний момент Ірина Степанівна залишила Верховну Раду за власним бажанням.
Серед іншого, Ірина Степанівна - жеуа колишнього Генерального прокурора України - Юрія Луценка, який при Президенті Януковичі був політичним в'язнем, що підтвердив Європейський суд з прав людини.
Біографія
Луценко Ірина Степанівна народилася 7 лютого 1966 р. в Дубно Рівненської області. Ще під час навчання у Львові, Ірина познайомилася з майбутнім чоловіком - Юрієм Луценком. Першу роботу отримала в “Союзучприбор”, працювала на посаді інженера-програміста. Після закінчення університету народила старшого сина Олександра. У 2005 році стала приватним підприємцем. Після арешту її чоловіка, стала активістом і укоренилася в політичне життя України. З 2012 року потрапила до Парламенту у складі Блоку Юлії Тимошенко. Після Революції Гідності Ірина стала представником Партії Петра Порошенка і до 2019 року перебувала в її складі. Ірина Степанівна з 2017 по травень 2019 була представником Президента Порошенко у Верховній Раді.
Ірина Луценко неодноразово помічена в момент кнопкодавства і кілька раз відзначалася у Верховній Раді некоректними заявами.
Ірина в 2017 році стала лауреатом премії "Жінка ІІІ тисячоліття" в номінації " Знакова постать.
На початку листопада 2019 року Ірина Луценко написала заяву про припинення роботи Народним депутатом. Парламент підтримав її рішення.
Сім'я
Чоловік - Юрій Луценко - колишній Генеральний прокурор України, сини - Олександр і Віталій.
Освіта
1988 року Ірина закінчила Львівський політехнічний інститут за спеціальністю Прикладна математика.
У 1996 закінчила Українську державну академію водного господарства за спеціальністю Облік і аудит.
Кар'єра і бізнес
З 1988 по 1991 рік працювала інженером-програмістом в Союзучприбор.
З 1991 по 1994 рік Ірина отримала посаду провідного спеціаліста управління економікою Рівненського облвиконкому.
З 1994 по 1998 рік-заступник начальника відділу Рівненського територіального управління Антимонопольного комітету України.
З 1998 по 2004 рік стала начальником відділу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
З 2004 по 2005 рік Ірина пішла в приватний сектор, ставши начальником відділу Головного офісу НАСК “Оранта”.
З 2005 по 2008 рік працювала фінансовим директором ТОВ “Українські новітні телекомунікації”.
З 2008 по 2012 рік Ірина працює директором ТОВ "Бізнес-центр “Лотос”.
З 2008 по 2009 рік була адміністративним директором ТОВ “Українські новітні телекомунікації” (за суміщенням).
З 2009 по 2012 рік працювала комерційним директором ТОВ “Українські новітні телекомунікації” (за суміщенням).
З 12 грудня 2012 року Ірина Луценко офіційно стала народним депутатом VII скликання від партії Батьківщина і зайняла №18 в списку. Ірина Степанівна працювала заступником голови Комітету, головою підкомітету з питань гендерної рівності Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
З 27 січня 2015 року стала народним депутатом VIII скликання від партії Блок Порошенка і зайняла № 70 в списку. Вона працювала Головою підкомітету з міжнародно-правових питань та парламентського контролю за виконанням Україною міжнародних зобов'язань Комітету ВРУ з міжнародних справ.
З 29 серпня по 12 листопада 2019 Ірина працювала у Верховній Раді, як народний депутат XIX скликання від партії Європейська Солідарність і займала № 15 в списку. Вона входила до Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування.
Компромат і чутки
У 2012 році Ірина Луценко стала Народним депутатом, що викликало хвилю обурення, адже, їх сім'я з Юрієм Луценком була однієї із самих багатих, серед об'єднаної опозиції, як повідомляють деякі видання. На рахунку Ірини і її двох синів числилося понад 60 млн грн у 2013 році.
Цікаво те, що Ірина Луценко-депутат виникла саме в той момент, коли її чоловік став арештантом і багато видання не перестають робити акцент на зміні вектора роботи Ірини. Аполітичність Ірини змінилася на різку продуктивність в Парламенті. Вона завжди була членом комітетів Верховної Ради і з ентузіазмом займалася просуванням законів від своїх партій. Наприклад, у 2017 році Ірину підловили на некоректною репліці “Олег, винеси цього козла, винеси його нафіг!”. Фраза була сказана Олегу Недаве, щоб він “прибрав” з трибуни Юрія Левченка, який висловлювався проти президентського законопроекту, який був пов'язаний з виконанням зобов'язань України в Донецької та Луганської областей для припинення військових дій.
Незважаючи на заяви про те, що Яценюк зацікавлений в продовженні ув'язнення Юрія Луценка, Ірина увійшла в Блок Батьківщина, яку очолював на той час Яценюк. По мережі поширювалася інформація про те, що Ірина Степанівна ходить на обіди з колегами депутатами і активно спілкується з протилежною статтю, в той час, як її чоловік знаходиться під вартою.
Родина Луценка часто потрапляла під приціл ЗМІ, що незмінно супроводжувалося скандалом. Наприклад, Юрій Луценко вперто не хотів називати місце роботи своєї дружини і агресивно відреагував на запитання журналістів. ЗМІ пояснюють таку реакцію тим, що в той час, коли Юрій Луценко працював на посаді голови МВС, міністерство користувалося послугами зв'язку через посередника, а не безпосередньо. А еім посередником була компанія, де працювала Ірина Степанівна - Українські телекомунікації. Компанією до того ж володів родич Луценко. А це є корупційною схемою, як вважали журналісти.
Також в 2004 році у журналістів викликали питання декларації Юрія Луценка, в яких було зазначено, що міністр живе на голу зарплату, але при цьому сім'я тільки збільшує загальний доход. На що Луценко відповів, що зароблянням грошей займається його дружина, а він живе виключно справами України.
Варто простежити загальну зміну робочих нахилів подружжя Луценко: як раз після Помаранчевої Революції, Юрій Віталійович стає Членом комітету національного порятунку, а в цей же час Ірина Степанівна різко переходить у приватний сектор. У момент переходу Юрія Луценка в МВС, Ірина стає фінансовим директором Українських телекомунікацій, які надають послуги зв'язку міністерства. Напевно, не даремно журналісти знайшли в діях сім'ї приховані мотиви.
В 2018 році журналісти помітили явні зміни в зовнішності депутата. Особа Ірини Луценко, судячи з оцінками экспертов, неодноразово піддавалося хірургічного втручання і регулярно оновлюється за допомогою косметологічних процедур. Так як Ірина є власницею косметологічного салону, такий відхід не дивний, але за словами лікарів - досягає критичних масштабів. У 2017 році Ірина втратила 25 кг і зробила “тюнінг” особи, що замето за фотографіями “до” і “після”
В 2019 році Ірина Луценко висловилася щодо свого звільнення, подякувавши Юлію Тимошенко та Петра Порошенка в можливості не лише захищатимуть честь свого чоловіка, але і зберегти Україну. Офіційна причина звільнення - незадовільний стан здоров'я. При цьому, Ірина повідомила, що важливі для України дії можна виконувати не маючи мандата депутата.
Крім роботи в Парламенті, Ірина Луценко є співвласницею ТОВ "Українські новітні телекомунікації", ТОВ "Бізнес-центр "Лотос", ТОВ "Бел фам", ТОВ "Гейтвэй-Харків Сервіс ЛТД".