Яременко Богдан Васильович: біографія, дос'є і компромат

Біографія

Український політик, дипломат, громадський діяч, незалежний експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, з 2019 – народний депутат Верховної Ради IX скликання (фракція «Слуга народу»), Голова Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Голова правління заснованого українськими дипломатами благодійного фонду «Майдан Закордонних Справ».

 Народився 25 вересня 1971 р. в Києві.

Знак Зодіаку: Терези.

Народився у рік Металевого Кабана за Східним гороскопом.

Понад 20 років (з 1993 по 2013 і з 2014 по 2017) працював на дипломатичній службі на різних посадах в Міністерстві закордонних справ України, секретаріаті Кабінету міністрів і секретаріаті президента України. Пройшов шлях від працівника управління інформації МЗС України до консула і генерального консула в Нью-Йорку (США), Единбурзі (Велика Британія), Стамбулі (Туреччина); досяг на службі високого рангу Надзвичайного та Повноважного Посланника 1-го класу. У 2017-2019 рр. – на партійній посаді в партії «Українське об’єднання патріотів» («УКРОП»), з 2018 р. займається громадською роботою. Переміг на парламентських виборах 2019 р. на одномандатному виборчому окрузі №215 у м. Києві від партії «Слуга народу», з вересня 2019 р. очолив Комітет ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Безпартійний. Проживає у Києві (в житловому масиві «Троєщина»).

Сім'я

Батько ­– Василь Васильович Яременко, професор філології в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, мати – Світлана Михайлівна, вчителька української мови та літератури. Дружина Вікторія Петрівна працювала шкільною вчителькою англійської мови, потім – секретарем першого заступника міністра закордонних справ Миколи Макаревича. З майбутнім чоловіком познайомилась в 1993 р. на роботі в МЗС України, вони одружились через два роки. Донька Ярослава народилась в 1999 р. в Нью-Йорку, син Василь –у 2007 р. в Единбурзі. Має двох братів: Олесь (народ. 1965) – інженер-програміст, Ярослав (народ. 1978) — юрист.

Освіта

У 1993 р. закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка (зараз – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка) за спеціальністю «філолог, викладач української мови та літератури». Володіє російською та англійською мовами.

Кар'єра і бізнес

В жовтні 1990 р., під час навчання у виші, підтримав «Революцію на граніті» – кампанію акцій ненасильницької громадянської непокори, організовану в УРСР українською молоддю та студентами.

З 1993 р., одразу після отримання вищої освіти, почав трудовий шлях в Департаменті інформації Міністерства закордонних справ України. На дипломатичну службу порапив завдяки відомому українському дипломатові Юрію Сергєєву, який добре знав родину Богдана і працював на філфаці на півставки.

2000–2003 – радник, начальник відділу США та Канади, директор IV територіального департаменту (країни Західної півкулі) МЗС України.

2004–2006 – начальник Протоколу Прем’єр-міністра України. Займався питаннями міжнародної діяльності керівників уряду, проведення їх робочих поїздок по Україні. Працював із Віктором Януковичем, Юлією Тимошенко, Юрієм Єхануровим. За словами самого Богдана Васильовича, керувати протоколом в уряд його особисто запросив Янукович.

2006–2008 – генеральний консул України в Единбурзі (Велика Британія).

2009–2010 – перший заступник директора Департаменту міжнародної політики Секретаріату Президента України (за часів президентства Віктора Ющенка).

1 червня 2010 – призначений екс-президентом України Віктором Януковичем на посаду Генерального консула України в Стамбулі, наступного дня – представником України при Організації Чорноморського Економічного Співробітництва – субрегіонального об'єднання 12 країн Чорноморського регіону  (перебував на цій посаді до 2013 р.).

30 листопада 2013 – з початком Євромайдану різко розкритикував на своїй сторінці у Facebook побиття бійцями «Беркута» студентів та інших учасників мирних протестів в Києві, порівнявши дії силовиків з діями фашистів та карателів. Заява «відгукнулася» наступного дня – тодішній міністр закордонних справ Леонід Кожара звинуватив Яременка в порушенні присяги держслужбовця, а ще за день дипломата було відкликано зі Стамбула.

Із січня 2014 – голова правління благодійного фонду «Майдан закордонних справ», заснованого українськими дипломатами. Це позапартійна неприбуткова організація, що є експертною та громадською платформою у галузі зовнішньої політики. Її місія – формування і просування української зовнішньої політики та політики національної безпеки. Фонд розробляє рішення щодо проблем повернення Криму, припинення війни на Сході України та захисту національної безпеки.

14 жовтня 2014 – апеляційний суд Києва поновлює Богдана Яременка на посаді генерального консула України в Стамбулі.  Однак Яременко відмовився повертатися на цю посаду. І звільнився з державної служби «за власним бажанням».

На парламентських виборах 2019 р. балотувався до Верховної Ради від партії «Слуга народу» в мажоритарному одномандатному окрузі № 215 у Києві (включав частину Деснянського і невеличку частину Дніпровського району столиці – Лісовий та Райдужний масиви, Воскресенку, частину Троєщини та селище Биківня).

У своїй передвиборчій програмі Яременко окреслив для себе наступні пріоритети: контроль за забудовою міста, першочергове фінансування міською владою ремонту доріг і ЖКГ, захист екології та підтримка всіх місцевих ініціатив.

Впевнено виграв вибори, отримавши 37,51% (27 223) голосів виборців. Найближчим його конкурентом був вже відомий політик, кандидат від партії «ВО «Свобода» Андрій Іллєнко, якому виборці віддали 21,06% голосів. Третє місце в окрузі посів кандидат від «Європейської солідарності» Сергій Артеменко – 15,33% голосів.  Всього в голосуванні взяло участь 76 тис. 690 осіб (явка становила 48,27%).

Серед головних цілей, які ставить нардеп Яременко, є, зокрема, засада «Заможний громадянин – заможна держава». Її досягнення полягає в запровадженні одноразової «нульової декларації» для бізнесу. Кожен бізнесмен за 5%  зможе задекларувати та легалізувати свої доходи. Отримані кошти підуть на зменшення тарифного навантаження для малозабезпечених. Пройшовши «економічне чистилище», кожен отримає шанс у подальшому чесно вести бізнес у країні.

У ВР увійшов до складу парламентської фракції «Слуга народу».

Одразу після перемоги Яременка називали одним з найбільш вірогідних кандидатів на посаду голови Комітету з питань закордонних справ у Верховній Раді України, який було перейменовано на Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.  Саме він і очолив цей комітет.

На початку серпня 2019 р. Богдан Яременко разом із 17-ма іншими обранцями від «Слуги народу» підписав декларацію про розвиток Києва, яка через механізм ухвалення нової редакції закону «Про столицю України – місто Київ» має на меті «створити для кожного киянина умови життя у справжній європейській столиці, доступ до якісного медичного обслуговування і комунальних послуг». Декларація містить принципи, на яких будуть ґрунтуватися нові правила функціонування столиці.

Компромат і чутки

Богдан Яременко – рідкісний приклад вже достатньо досвіченого і добре відомого (на відміну від численної «нової генерації» в парламенті) політика, який дивним чином уникнув гучних скандалів, пліток, вкидання «компромату», звинувачень у корупції, «подвійних стандартах», незаконному збагаченні тощо. Нічого дивного в цьому намає хоча б тому, що останні 5 років колишній Генеральний консул України у Туреччині, був у пошуку свого шляху у велику політику. 

Втім, дізнатися про його статки, майно і прибутки важко: декларація Богдана Васильовича на сайтах public.nazk.gov.ua та https://declarations.com.ua відсутня, адже він не працював останнім часом на держслужбі і в бюджетній сфері. Відсутня в Інтернеті й декларація дружини.

Напевно, найбільшим потрясінням у його кар’єрі біли згадані вище події Євромайдану, через коментарі яких він позбавився посади Генерального консула в Стамбулі. До речі, Богдан Васильович вважається єдиним дипломатом з політичної «обойми» Януковича, який під час революції Гідності насмілився підтримати протестувальників попри загрозу втратити престижну роботу.

Отже, 30 листопада 2013 р., з початком Євромайдану, він різко розкритикував на своїй сторінці у Facebook дії «Беркута» та інших силовиків в Києві, порівнявши їх з діями «фашистів», «окупантів» та «карателів»: «Я не можу робити політичні заяви. Тому скажу про Беркут... Мирну демонстрацію не розганяли, а ліквідовували, знищували, попередньо оточивши й позбавивши мирних цивільних можливості врятуватися. Так діють карателі і окупанти. Так діяли фашисти. Застосувавши цю тактику і проявивши нічим не з'ясовну жорстокість, ви зганьбили пам'ять батьків і дідів, ви упустили честь офіцера, принизили правоохоронні органи, всю українську владу. Ви вбили клин, викликали хвилю ненависті між громадянами і владою, чим дуже ускладнили обстановку в країні, підвели своїх командирів, дуже ускладнили політичне майбутнє Верховного Головнокомандувача».

Наступного дня  пішли «оргвисновки» тодішнього міністра закордонних справ Леоніда Кожари. Той звинуватив Яременка в порушенні присяги держслужбовця, а 2 грудня 2919 р. відкликав консула зі Стамбула і змусив написати заяву...  Жоден колега із МЗС Яременка тоді  не підтримав.

Відчутні наслідки «міждержавного рівня» мало одне з припущень Яременка, яке він висловив у ніч на 30 жовтня 2014 р. в інтерв’ю «Еспресо TV». Він сказав, що позиція Києва щодо Криму створює враження, що «Порошенко вже про щось домовився з Путіним... На папері Україна ніде не зафіксувала претензії до Росії по Криму. Крім рішення Генасамблеї ООН, на міжнародних перемовинах не було прийнято жодних документів, щоб Україна це зробила». Як передавав РБК, на тлі викликаних цим інтерв’ю чуток про угоди по Криму, 30 жовтня російський рубль різко підскочив в ціні відносно долара і євро.

Яременко зазвичай досить скептично ставиться до ефективності Мінських домовленостей щодо вирішення конфлікту в Донбасі, називаючи їх «ганебними», такими, що «не принесли миру», «частковою капітуляцією України». На думку дипломата, відкинути їх у найближчий час можливості не буде, але вони неодмінно потребують транформації трактування і способу виконання.

Богданові Яременку іноді дорікають в соціальних мережах в надмірній відвертості й прямоті його оцінок та думок, що не притаманне «мові дипломатів». Однак сам політик не вважає за доцільне «видавати бажане за дійсне».

Так, наприклад, він не приховує свого не вельми втішного прогнозу щодо членства України в ЄС: за його словами, Україна поки занадто велика і проблемна для «раціонального» Євросоюзу, щоб стати його частиною, і запрошення до «єврородини» ми чекатимемо не менш ніж 5–10 років, і змінити ситуацію за цей час ми не в змозі.

У вересні 2018 р. він вкрай жорстко висловився про стан і перспективи відносин між Україною та РФ, вважаючи, що підстав для існування дипломатичних відносин між двома країнами немає і вони повинні бути розірвані, а весь загал двосторонніх угод – переглянутий. Хоча через рік він вже помітно пом’якшив риторику в оцінках подальших переговорів з Кремлем: «Для відновлення довіри за столом переговорів і деокупації Донбасу в партії "Слуга народу" готові говорити про виведення американських інструкторів по території України».

Досить болісно та критично прихильники попередньої влади сприйняли такі коментарі Яременка у мережі Фейсбук стосовно ситуації навколо навчання новобраних парламентарів від партії «Слуга народу» в Трускавцю, в готелі «Ріксос» в серпні 2019 р.: «Чому влада, яка краде, бреше і не вміє – це ніби як нормально, а наступна влада, яка не приховує, що чогось не знає і вчить те, чого не знає – це ніби як погано? Як курси підвищення кваліфікації можуть бути інформаційною темою № 1 в країні? Звідки стільки ненависті й зневаги до людей, які намагаються стати розумнішими?». Головний мотив «незгодних»: мовляв, такі різкі слова не підкріплені доказами, а в устах відомого політика дискредитують державу.

У серпні 2019 р. Яременко критично оцінив один із зовнішньополітичних векторів команди новообраного президента Зеленського. Він заявив, що «позиція України щодо війни на сході все більше і стилістично, і по суті нагадує те, що говорилося і робилося Порошенком». І закликав задуматись над «прикладним» питанням: якщо увесь час бити молотком по пальцю, то чи зміниться результат (включаючи ефект зустрічей в нормандському форматі)?  

Ще в березні 2019 р. Яременко досить дотепно висловився про насторожене ставлення «патріотичної громадськості» до президента Зеленського та порівняння Володимира Зеленського з Віктором Януковичем, назвавши останнє «штучними й висмоктаними з пальця»:

«…Зовсім не відсутність «президентського» досвіду є основною претензією патріотичної публіки до Володимира Зеленського…

Зеленський не є носієм українського етнічного менталітету. Це ж очевидно. Це просто наслідок його біографії. Саме тому він не має чутливості до тем, які подразнюють українське середовище. Саме тому дозволяє собі жарти, що збурюють україномовну патріотичну громадськість (яка може собі дозволити щодо неньки й не таке, але ж тільки україномовні українці мають право критикувати Україну)».

 Нардеп в одному з розлогих інтерв’ю не впевнений в абсолютній непогрішності нових однопартійців: «Для Зеленського найбільша загроза – щоби партія не почала красти», – наголосив він.

Яременко має рішучий намір виступити з ініціативою про внесення до Кримінального кодексу змін, які передбачали б «тюремне ув'язнення» за ведення сепаратних переговорів з Росією для тих, хто офіційно не є уповноваженим на те Українською державою, а самі переговори пропонує вважати державною зрадою.  Щодо цього політик зробив гранично жорстку заяву на адресу окремих представників українського «істеблішменту» (Медведчука, Рабиновича і т. П.), Які, за словами Яременка, люблять регулярно навідуватися до Москви, щоб піаритися на темі війни, декларувати відмінні від державної політики принципи й дезінформувати керівництво і народ РФ щодо істинних намірів України.

 «Героєм» невеликого побутового скандалу український дипломат Богдан Яременко став у квітні 2016 р. – через те, що припаркував машину на газоні, порушивши цим ПДР. Галас здійняв тоді на своїй сторінці в Facebook заступник директора комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» Євген Тарнопольський. Він вигулював свою собаку і побачив, що автомобіль Яременко нібито стоїть в недозволеному місці. «Це і є, походу, рівень української дипломатії?» – уїдливо написав тоді у своєму «компроматі» здивований Тарнопольський.

Обидві сторони конфлікту вступили в перепалку і зняли один одного на відео. Яременко, в свою чергу, звинуватив Тарнопольського в тому, що той вигулює собаку без намордника. І не вельми «дипломатично» відреагував на ситуацію на власній сторінці в Facebook, назвавши свого опонента «хлопцем на літеру «м».

У 2014 р. Яременко як голова правління фонду «Майдан закордонних справ» у своєму відеозверненні розповів про особливості інавгурації Порошенко, не забувши дати його окремим деталям професійну критичну оцінку.

Богдана Васильовича Яременка досить часто плутають та пов’язують з іншим Яременком – Богданом Вікторовичем, 42-річним гендиректором однієї з провідних рекламно-інформаційних агенцій м. Біла Церква – «РИА-БЛИЦ», який також балотувався до Верховної Ради (двічі, у 2014 р. –від партії «УДАР»). Насправді вони лише мають однакові прізвища.

Фотографії

Відео

Посилання

Сторінка у Фейсбук

Блог