Народний депутат Олександр Мороз знову вирішив йти в президенти. У його минулому - чотири невдалих спроби стати головнокомандувачем. Колишній комуніст двічі очолював Верховну Раду. Згодом став соціалістом, що зайняв проросійську позицію. Втративши контроль над очолюваною партією, знову зібрався в президенти. Читайте біографію кандидата, дізнайтеся деталі його минулого, і що він задекларував, беручи участь у президентській кампанії?
Біографія
Народний депутат Олександр Мороз знову вирішив йти в президенти. У його минулому - чотири невдалих спроби стати головнокомандувачем. Колишній комуніст двічі очолював Верховну Раду. Згодом став соціалістом, що зайняв проросійську позицію. Втративши контроль над очолюваною партією, знову зібрався в президенти. Читайте біографію кандидата, дізнайтеся деталі його минулого, і що він задекларував, беручи участь у президентській кампанії?
Сім'я
Дитинство та юність майбутнього політика пройшли в Київській області. Він народився і виріс у с. Буда (Таращанський район). Батьки: батько Олександр Леонтійович, мати Ганна Євдокимівна.
Сімейний стан: одружений. Дружина: Валентина Андріївна, яка, згідно з твердженнями Олександра Олександровича, є центром сім'ї.
Пара познайомилася в 1963 році. Молодий 19-річний студент якраз приїхав у кінці літа додому після навчальної практики. Його майбутня дружина саме закінчила 9-й клас. За спогадами самого політика, це було кохання з першого погляду. Через 2 роки (18 липня 1965 року) пара одружилася.
Діти: дочки Ірина (1966 р.н.) та Руслана (1972 р.н.) Після появи на світ другої доньки здоров'я дружини стало різко погіршуватися. У підсумку вона стала інвалідом. З того часу жінка прикута до інвалідного візка. Але, незважаючи на це, тримає родину.
На сьогоднішній день дружина політика перебуває на пенсії із інвалідності. Їхні дві дочки - бізнес-леді. Як зазначено в офіційній біографії кандидата в президенти, діти та шість онуків дружать між собою. Випробування, які трапляються, намагаються долати разом.
Освіта
Після закінчення школи вступив до Української сільськогосподарської академії. У 1965 році став випускником навчального закладу. Отримав спеціальність інженера-механіка.
Політологом стає згодом - через 18 років. Він навчався у Вищій партійній школі при Центральному Комітеті Компартії України.
Кар'єра і бізнес
Трудову діяльність розпочав після закінчення академії. Він потрапив за розподілом на роботу в «Сільгосптехніку». Працював у Ємільчинському райвідділі Житомирської області за фахом. Щоправда, пропрацював на посаді інженера зовсім недовго - всього три місяці, після чого його призвали до армії. Служив у військах ППО м. Одеса.
Після армії вирішив не повертатися на колишню роботу. Став викладати в Таращанському радгоспі-технікумі. У період із 1966 по 1974 рр. не тільки викладав, але й був заввідділенням механізації с\г Таращанського технікуму механізації.
Наступні 2 роки займав пост старшого інженера-технолога «Сільгосптехніки». У 1974 році працював у Таращі. А в 1975 році - в Київському обласному відділенні даної організації.
Згодом займається партійною та профспілковою роботою. З 1983 р. - секретар Київської облпрофради, потім- 1-й секретар РК КПУ.
1990 року - народний депутат України, лідер комуністичної більшості в парламенті. З огляду на заборони КПУ став одним із ініціаторів «Соціалістичної партії України». Згодом очолив політсилу.
1994-1998 рр. - глава Верховної Ради. Через 8 років (2006-2007 рр.) знову займав цей пост.
У 2004 році підтримував «помаранчевих». У Верховну Раду йшов за списками «соціалістів».
У 2014 році виходить із «Соцпартії України».
1994 1999, 2004, 2009, 2019 роки. - балотується в президенти.
У 2019 балотується на президентських виборах від «Соціалістичної партії Олександра Мороза» (СПАМ), яку перейменував із раніше створеної ним політсили «За правду і справедливість». У новій партії присутні як старі обличчя, так і нові представники.
Компромат і чутки
Декларації про доходи кандидата в президенти за останні роки були відсутні. Він не представляв їх, оскільки не займав державні посади. Але в разі офіційної подачі документів до виборчої комісії на участь у президентській кампанії декларація обов'язкова, тому йому довелося надати електронну декларацію за 2017 рік. Документ з'явився 22 січня 2019 року на сайті Національного агентства із питань запобігання корупції.
Із нерухомості у кандидата - київська квартира площею 112,6 м² - у загальній із дружиною власності. Транспортні засоби та цінні папери не задекларовані. Екс-спікер не є бенефіціаром яких-небудь компаній.
Декларація включає 185 тис. 777 грн. пенсії, отриманих ним за вказаний рік. У дружини - 20 тис. 400 грн. пенсії. На банківському рахунку політика - 24 тис. доларів.
Коли в США було заарештовано екс-прем'єр-міністра України Павла Лазаренка, вітчизняні засоби масової інформації писали про те, що екс-прем'єр-міністр України спонсорував президентську виборчу кампанію Олександра Мороза в 1999 році. Лідер «соціалістів» спростовував цю інформацію.
За даними відкритих джерел, у 2003 році Олег Тягнибок, лідер Всеукраїнського об'єднання «Свобода» поширив інформацію про те, що Олександр Мороз, Юлія Тимошенко та Віктор Ющенко побували в 2002 році в Польщі з таємним візитом. Вони нібито спілкувалися з главою уряду країни з приводу виділення їм коштів для української опозиції. Підтверджень або спростувань зазначеної інформації не було.
Через рік соціаліста звинуватили у зв'язках із іракським діячем, відомим диктатором Саддамом Хусейном. Було опубліковано документ, що свідчив про обіцянки, дані іракським політиком. Той обіцяв Олександру Морозу в обмін на підтримку скасування санкцій ООН проти країни нафту за низькою вартістю. За даними ЗМІ, документ оприлюднили військові інспектори з Групи дослідження Іраку та ЦРУ.
У 1996 році колишній комуніст зіграв ключову роль у ухваленні КУ. Будучи спікером парламенту при президенті Леоніді Кучмі, який хотів провести референдум щодо реформування системи держуправління, Олександр Мороз, незважаючи на те, що виборці дали ствердну відповідь на всі 4 поставлених запитання, ініціював розгляд реформаторського проекту президента.
Нагадаємо, Леонід Кучма мав намір винести на народне обговорення варіант документа, який концентрує владу в руках двопалатного парламенту. За даними ЗМІ, експерти називали реалізацію результатів референдуму вигідною президенту. Лідер соціалістів домігся невідкладного розгляду проекту.
У підсумку Леонід Кучма не зміг імплементувати результати референдуму. Відповідні зміни до законодавства так і не були внесені Верховною Радою. Порядок денний для українських політиків повністю змінив «касетний скандал», що розгорівся у цей час.
Восени 2000 року зник Георгій Гонгадзе. Олександром Морозом було оприлюднено аудіозапис переговорів президента країни Леоніда Кучми, голови його адміністрації Володимира Литвина та тодішнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка. «Касета» свідчила про їхню причетність до вбивства відомого журналіста.
Свою заяву лідер «соціалістів» зробив з парламентської трибуни. Оприлюднена інформація послужила причиною виникнення ряду масових акцій, які вимагали відставки президента. Олександр Мороз також приймав участь у протестних акціях, які були спрямовані проти політики Леоніда Кучми.
Експерти визнали тоді правжність голосу глави держави. Але записи були проведені на цифровий диктофон. І можливість подальшого монтування запису експертам не вдалося довести або спростувати. Згодом поповзли чутки, що вбивство Григорія Гонгадзе замовив Олександр Мороз.
Коли в 2006 році Олександр Олександрович перейшов на бік ПР і КПУ, народний депутат Олег Ляшко говорив, що в нього є якісь докази «зради помаранчевих». Він заявив про хабарі в розмірі 300 млн. доларів лідеру Соцпартії за входження «соціалістів» до коаліції «регіоналів». Як повідомляють відкриті джерела, з часом суд за позовом спікера парламенту визнав інформацію Олега Ляшка недостовірною й зобов'язав нардепа спростувати її.
Звинувачення Олександра Мороза в проросійській політиці виникли на ґрунті того, що після відходу з політики екс-спікер почав займатися поезією. За збірку віршів «Новинарня» отримав у 2018 році звання лауреата літературного конкурсу «Коронація слова».
При врученні йому нагороди Олександр Олександрович поскаржився, що наша держава не дбає про культуру, що зачепило Юрія Логуша, засновника конкурсу. Він не зміг приховати своїх емоцій та нагадав лауреату, що той сам тривалий період часу перебував при владі. І в тому, що держава не піклується про культуру, є і його безпосередня вина.
Більш того, Юрій Логуш зажадав публічних вибачень, звинувативши екс-лідера СПУ в проросійській політиці, яку проводила його партія. Щоправда, вибачень із боку політика-поета так і не послідувало.
Фотографії
Відео
Посилання
Фейсбук - на момент виходу публікації серед його передплатників було 3 тис. 641 осіб. Подобається сторінка 3 тис. 616 людям.