Біографія
04.08.1953 народився в сім'ї військового, який в підсумку став заводським інженером.
Рідне місто - Харків. Мати працювала дільничним терапевтом. Крім Вадима у сім'ї ще троє дітей: Вадим має двох сестер і брата. Батько багато не заробляв, близько 120 рублів, мати і того менше - 90. Так що на різні дитячі бажання 4-х дітей не вистачало. Наприклад, Рабінович згадує випадок, коли дуже захотів собі велосипед, але грошей на нього не було.
Сім'я
Зараз Вадим Зіновійович одружений, дружина Ірина Ігорівна разом з ним виховує трьох дітей:
• Олег (1973 р.н..);
• Катерина (1994 р.н.);
• Яків (2008 р.н.).
Освіта
З освітою у Вадима Рабіновича не зрослося. Після того, як він закінчив школу №45, в 1970-му році, йому вдається стати студентом Харківського автодорожнього інституту. Але тут він навчається всього 4 роки. Його відрахували за «аморальну поведінку», та ще й виключили з комсомолу.
Кар'єра і бізнес
Після виключення йде служити в армію. Після 2-х років служби він йде на роботу в Харківський державний виконком. Тут він - майстер будуправління. Таке місце на той час було дуже важко отримати, ще й з такою підірваною репутацією. Тому багато хто вважає, що у Рабіновича з'явився свій покровитель.
Однак, в січні 1980-го року Рабіновича заарештовують, розкрадання будівельних матеріал. Сам він каже, що це були лише три рулони шпалер, однак є інформація, що серед матеріалів був дефіцитний лінолеум і паркет. У СІЗО просидів 9 місяців, після чого його випустили - немає складу злочину.
Знову відчувши дух свободи Вадим Зіновійович не втрачає часу і починає займатися бізнесом, а саме керує підпільними цехами, які виготовляли кришталевий посуд, дерев'яні двері та календарі. В інтерв'ю Рабінович каже, що один невеликий кришталевий цех давав йому 3000 рублів щодня.
І все ж, і тут його чекає арешт, вже другий. На цей раз йому не вдалося спекатися від відповідальності одним СІЗО, хоча перебуваючи там, він і намагався симулювати божевілля. За розкрадання держвласності отримав 14 років в Харківській колонії №18, Холодна гора.
І тут все склалося не так уже й погано для Вадима Рабіновича, і все завдяки його зв'язкам на свободі. Йому вдається влаштуватися мало не «наглядаючич» і керує виробництвом практично від імені колонії, для харківських підприємств. Його знайомі, які свого часу виїхали до Ізраїлю просили радянську владу звільнити його. Однак при всіх плюсах він отримав тільки дострокове звільнення в 91-му.
Буквально через пару днів після виходу з в'язниці організовує фірму «Пінта» разом з Андрієм Альошиним, який був начальником його табірного загону. А пізніше займається експортом металу.
Починаючи з 1993 року, Рабінович - представник «Nordex», яку Григорій Лучанський заснував в Австрії, репутація у неї була м'яко кажучи сумнівна: безліч скандалів і кримінальних справ. В Україні фірма займалася поставками нафти і змогла стати ексклюзивним оператором-посередником. А Україна в свою чергу відплачувати їй цукром для Росії. Тоді віце-прем'єром був Ефір Звягільський. І коли ВР помітили його аферу відразу почався скандал, який змусив Звягільського «захворіти» і втекти в Ізраїль.
Навколо "Nordex" був і американський скандал, Лучанського зв'язали з російською мафією, а самому Вадиму Зіновійовичу більше не дозволяли в'їжджати в США ще кілька років. Це стало однією з причин розриву відносин з цією компанією і він створює «RC-Capital Group».
У 1994 році йдев медіа-бізнес. Разом з партнерами Борисом Фуксманом і Олександром Роднянським створює «1 + 1». Але телеканал був у нього недовго, всього три роки. Рабінович звинувачує Фуксмана в тому, що той злив на нього компромат. Фуксман разом з Роднянським виживають Рабіновича і йому доводиться продати свою частку. Продав за 2,5 мільйона доларів.
У 1999-му СБУ забороняють Рабіновичу в'їжджати в Україну протягом 5 років, так як він був причетний до « діяльності, що завдає значної шкоди українській економіці ».
А перед цим ще й фігурував у скандалі, який пов'язували поставками зброї в гарячі точки з складів України. Такі поставки в Ліберії обурили Україну, а поставки бойовикам Чечні і талібам обурюють Росію. А продажу зброї Югославії злять Європу, в той же час продаж комплектуючих Ірану не подобається США і Ізраїлю.
Чому Рабіновича виправдали і зараз незрозуміло. За цей час У Єрусалимі з'явилася золота менора поруч зі Стіною Плачу, звісно за рахунок Рабіновича. Він також брав участь в різних місіях волонтером і підтримував ізраїльську армію. Навіть вулиця в Єрусалимі починає називатися його ім'ям.
Восени 1999 року Вадим Зіновійович повертається на батьківщину. Його запросили поговорити з СБУ і дали дозвіл на повернення.
Далі він розвиває медіа-бізнес і збирається стати політиком. У його компанію «Media International Group» увійшли:
• «Ділова неділя»;
• ТК OTV;
• ТК News Network;
• ТК News One;
• «MIGnews»;
• «CN-Столичні новини».
Часто ці його активи втягувалися в судові процеси на підґрунті наклепу в пресі, але всі суди закінчувалися з виграшем МАУП.
Також багато хто вважає, що Вадим Рабінович - головний спонсор задоволеного скандального руху під назвою FEMEN. Ідеолог і головний учасник цього руху, Анна Гуцол має батька, який починав свою роботу у Вадима Рабіновича службі зі зв'язків з громадськістю.
У 2014 році починає політичну діяльність і балотується в президенти України як самовисуванець. На виборах отримує 2,5% голосів, що вже в 2 рази більше, ніж у Тягнибока.
Президентом так і не вийшло стати, так що Рабінович йде в нардепи. Увійшов до Верховної Ради 8-го скликання в складі «Опозиційного блоку», з якого потім вийшов в 2016 році. Свій відхід мотивує тим, що його партія повинна бути радикальною. Але з фракції не виходить, інакше втратив би мандат. Колишні однопартійці звинувачують його в тому, що він співпрацював з владою. У липні того ж року Рабінович і Муравйов представляють свою партію під назвою «За життя».
Компромат і чутки
Коли виходив з партії «Опозиційний блок» (13.05.2016) сказав, що його партія просто зобов'язана діяти набагато більш радикально, інакше тоді виходить, що «ми як опозиція не склались». Рабінович ніколи не заперечував, що не вийшов з фракції тільки заради мандата. Навіть навпаки привселюдно про це заявляє, саме тому «Опозиційний блок» і звинувачували його в дуже сильних зв'язках з владою.
Вадим Зіновійович не раз виступав за перетворення України в Східноєвропейську Швейцарію, через створення сильної банківської системи і офшорні зони.
Довгий час ЗМІ поширювали інформацію, що під час свого ув'язнення в Холодній горі Рабіновича завербували КДБ. Сам же Вадим Рабінович каже, що тільки симулював інформування. Після цього КДБ дали йому на підпис документ «Про припинення співпраці». Однак, як стверджують колишні дисиденти, таких документів і в помині ніколи не було.
З університету, як ми вже говорили, Рабіновича вигнали за якусь аморальну поведінку. Сам Рабінович каже що причиною стало те, що на лекції він склав кросворд, в якому був політичний підтекст: "Презерватив - зброя масового ураження для Китайської Народної Республіки,". За цю витівку (а по-іншому це й не назвеш) хлопця і виключили. Очевидно інші жарти (був капітаном команди КВН) університету і комсомолу більше припали до смаку.
Продаж зброї
До речі, саме Рабиновича називають одним з винуватців того, що українська армія стала настільки слабкою. Деякі ЗМІ кажуть про те, що Рабинович в 90-х роках вельми зручно скористався тим, що ніхто не стежив за зброєю у військових частинах і почав її продавати. Це одна з причин, чому йому заборонили в'їзд в Україну на 5 років.
Так, він втік до Ізраїлю, але влип занадто сильно, щоб просто так про нього забули.
За ним стежили не тільки українські і американські, а й ізраїльські органи. Причиною була занадто широка географія збройових угод, яка зачепила інтереси багатьох країн. Якщо поставки танків до Ліберії обурила тільки українську опозицію, то постачання зброєю талібів і бойовиків Чечні розлютило Росію, продаж озброєння та боєприпасів до Югославії розсердило Європу, а продаж якихось комплектуючих Ірану викликала лють Ізраїлю і США.
Повернення в Україну
У 1999-му році Рабиновичу дозволили повернутися в Україну. Ні, не тому що було доведено, що він невинний. Просто тоді новим главою СБУ став Леонід Деркач.
Повернення бізнесмена в Україні було якраз вчасним для нього самого: вибори президента, поділ впливу на українському ринку і другий термін (президентський) Кучми.
Тоді майже всі заводи і все, на чому можна було багато заробити, уже забрали собі люди Кучми, а Рабинович прекрасно розумів, що туди краще не лізти.
Тому він почав своє сходження політика. І досить розумно - він вибрав не зайняту нішу, яка приносила багато грошей. Саме розвиток медіа-бізнесу і допомогло йому відбутися, як політик.