Біографія
Михайло Борисович Радуцький, уродженець Києва, народився 5 грудня 1968 р Знак зодіаку: стрілець.
Експерт в питаннях медицини, під його патронатом була заснована медична клініка «Борис», почесний консул Таїланду в Україні, кандидат в народні депутати від партії «Слуга народу».
Сім'я
Батьки Михайла на половину були пов'язані з медициною, його мама була медиком, а батько економістом.
Дружина Михайла Борисовича - Людмила, з нею вони виховали сина Максима. Син обіймає посаду київського ресторатора, засновник розважальних закладів Mozgi Bar і City Beach Club.
Освіта
По закінченню школи, отримав медичну освіту в Київському медичному коледжі. Далі навчався в Національному університеті фізкультури і спорту, де отримав диплом за спеціальністю «фізична реабілітація».
Кар'єра і бізнес
Перше робоче місце було в юні роки, в дитячій лікарні, де Радуцький був санітаром приймального покою. З настанням повноліття, він, не відриваючись від навчального процесу став працювати на швидкій допомозі, також санітаром. Але робота на швидкій допомозі не приносила грошей, тому став заробляти тим, що таксував. Найбільш оплачуваним періодом були святкові дні, коли люди не могли дістатися до потрібних їм місць на громадському транспорті.
Після катастрофи на Чорнобильській атомній станції, Радуцький будучи студентом допомагав лікарям реабілітувати постраждалих в сучасній зоні відчуження.
Різнопланове спілкування привело до знайомства з Віктором Самойленко, який був співробітником кооперативу «Союз». Радуцький по студентству проводив ряд концертів і заходів, і запропонував Самойленку спільно зайнятися організацією концертів. Творча жилка спрацювала на ура, і Радуцький зв'язався зі своїм московським родичем, щоб той порекомендував і надіслав когось із знаменитостей. Організувавши два концерти в столиці Радуцький вдалося заробити 2500 рублів. За радянськими мірками це було дуже солідно. За організацію наступних 4-х концертів заробіток Радуцького склав вже 14 000 рублів. Далі вирішив самостійно організовувати концерти, і він створив столичний кооператив «Київконцерт». Обіймав посаду заступника директора. Організовував концерти аж до 1993 року разом з Дмитром Гордоном.
З 1993 року Радуцький пробує себе в ролі бізнесмена і відкриває клініку «Борис». Інвестиції в бізнес вкладав не тільки Радуцький. Крім нього було ще три людини, які однаково скинулися по тисячі доларів. Одним з чотирьох інвесторів був і Дмитро Гордон. Відразу в інвесторів не було такої можливості, щоб орендувати або тим більше придбати своє велике приміщення, і вони приймали пацієнтів в двокімнатній квартирі в Києві. Для проведення кардіограми інвестори придбали машину «Жигулі» і оснастили її необхідним приладом. Так, протягом 10-ти років Радуцький, був комерційним директором компанії «Борис», а з 2004 року став президентом цього медичного центру.
У 2014 році мер Києва Віталій Кличко запросив Радуцького на посаду заступника з медичних питань і питань соціального забезпечення. Був на цій посаді більше року після чого мер Кличко звільнив його, за узгодженням двох сторін. При цьому Радуцького залишили на посаді радника з медицини в адміністрації.
Наситившись медичною темою, Михайло Борисович вирішив продати свій бізнес і піти в політику. Перед позачерговими парламентськими виборами ЦВК зареєструвало Радуцького, і він став кандидатом в народні депутати від партії «Слуга народу». Будучи в списку під № 18, він пройшов до складу Верховної Ради України.
Компромат і чутки
У 2004 році під час президентства в компанії «Борис», Радуцький разом з сім'єю і друзями вирушили на острів Пхукет, який знаходитися в Таїланді і потрапили в цунамі. Погодний катаклізм був настільки сильним, що від нього постраждали більше 300 000. У цьому цунамі Радуцький і його сім'ї вдалося вижити, а друзям ні.
З перших днів призначення на посаду заступника голови Київської адміністрації почала даватися взнаки некомпетентність Радуцького. Михайло Борисович не виявив занепокоєння про людей, які страждають на ниркову недостатність, так як загальмував питання, що стосуються закупівлі препаратів гемодіалізу для киян. В результаті сотні болісно хворих пацієнтів виходили на акції протесту, щоб відстояти препарати, які на час повинні були зменшити їх біль. В цей час оцінюючи масштаб болючої і неприємної ситуації до Радуцького звернулися з Міністерства охорони здоров'я, щоб він створив постанову до Кабінету Міністрів про додаткове отриманні фінансування в Київ. Це фінансування можна було отримати з резервного фонду. Але незважаючи на те, що Михайло Борисович і був відповідальним за охорону здоров'я та соціально захист він проігнорував прохання Міністерства. Це призвело до того, що профільне міністерство тривалий період часу не могли добитися конкретного розрахунку на необхідні препарати для Києва і його мешканців. Радуцький замість оперативного вирішення проблем всю провину намагався перекласти на уряд до того ж в цей період часу сам київський голова Віталій Кличко пішов у відпустку. Радуцький інформував населення через засоби масової інформації, в яких всіляко намагався переконати людей в тому, що у відсутності препаратів винен уряд.
Організації, в яких перебували люди хворі на ниркову недостатність намагалися так не залишити цю справу і направляли відповідний запит в прокуратуру, щоб привести Радуцького до відповідальності.
Але Радуцький продовжував нібито викривати корупцію в столичній медицині. Заступник з медичних питань намагався впроваджувати і соціальну медицину. Не став чекати, поки її приймуть на державному рівні він почав вводити її в столиці.
За відкритими джерелами «гуляє» неофіційна версія згідно з якою намагаються пояснити за які такі заслуги Радуцький був призначений на посаду Кличком. Одна з версій, що його на цю посаду лобіювали великі фармацевтичні компанії, які найчастіше перемагали в державних тендерах на закупівлю медичних препаратів і обладнання. Звичайно, що власники великих фармацевтичних компаній зацікавлені в тому, щоб на такій посаді була своя людина, з якою з легкістю можна буде домовитися.
У своїх деклараціях Радуцький не одноразово нібито «забував» вносити інформацію про наявність своїх успішних приватних компаній. Також декларація Радуцького, не містить інформація про компанії, якими керувала дружина - Людмила. Про наявність автопарку і декількох житлових приміщень Михайло Борисович не став приховувати і вніс їх до декларації.
Ходили чутки про те, що медична мережа «Добробут» хоче купити контрольний пакет акцій клініки «Борис». Але сам Радуцький спростував цю інформацію, кажучи тільки, що він дійсно зустрічався з керівником «Добробуту», але при зустрічі вони говорили, не про продаж бізнесу, а про певний спільний проект, який дозволить посилити позицію приватної медицини в країні.
Ставши депутатом від партії «Слуга народу» Радуцький розповів про свої плани на новій посаді, зокрема в першу чергу він планує зайнятися переписом населення. На його думку, абсолютно недоцільно і неможливо робити розрахунки на медицину якщо не знати точної кількості жителів в країні. Субсидія продовжує списуватися з розрахунком на 42 млн. жителів, хоча по факту такої кількості немає вже давно. Останній раз перепис населення робили в 2001 році.
За словами Радуцького його із Зеленським пов'язує міцна дружба, і знають вони один одного більше 15 років. У політику він пішов з метою капіталізувати країну і якомога швидше досягти рівня ЄС. Радуцький підкреслив, що не збирається ставати міністром охорони здоров'я, адже він принесе набагато більше користі як експерт, ніж як чиновник. Дружніми порадами допомагав створювати програму партії «Слуга народу» в питаннях медицини. Нині є позаштатним радником президента Володимира Зеленського.