Біографія
Анатолій Мойсейович Гіршфельд народився 7 серпня 1957 року в Дніпрі. Власник шести заводів закінчив університет в Харкові, працював інженером і незабаром почав свою кар'єру підприємця. Анатолія називають "переможцем п'ятої графи". Мабуть, бажання вчитися і створювати власне майбутнє стало вирішальним фактором. Графа в паспорті завадила йому вступити до медичного ВНЗ, але Харківський інститут радіоелектроніки став альма-матер Гіршфельда. Талант до точних наук дав можливість розвиватися в технічній сфері, що і принесло єврею Гіршфельду славу і заробітки.
Зараз Анатолій Мойсейович займає 92 місце в списку ста найбагатших людей України за версією журналу "Кореспондент", активно займається бізнесом, громадською діяльністю, благодійністю і політикою.
Ідея дев'яностих - ОА "УПЕК" стала першим поштовхом до становлення Анатолія в українському бізнесі і вже більше двадцяти років підприємство залишається прибутковим. Тепер, запчастини для великої будівельної і аграрної техніки виробляються на заводах, що входять в корпорацію під керівництвом Гіршфельда.
Отримав "Орден за заслуги" lll ступеня в 2005 році і "Орден за заслуги" ll ступеня в 2009 році.
Незважаючи на явні заслуги перед індустрією України, Анатолій Гіршфельд голосував за диктаторські закони Януковича в 2014 році.
Сім'я
Одружений, виховав двох синів.
Освіта
У 1980 році закінчив Харківський інститут радіоелектроніки і отримав диплом інженера-конструктора-технолога з виробництва радіоелектронної апаратури.
Кар'єра і бізнес
У 1980 році почав працювати інженером в Харківському центральному конструкторсько-технологічному бюро.
У 1987 році став засновником виробничого кооперативу "Ельф", займався пошиттям одягу.
У 1995 році разом з одногрупниками створив Індустріальну групу УПЕК (АТ "УПЕК").
У 2001 році очолив компанію АТ "УПЕК" і став її президентом.
У наступному 2002 році потрапив до Верховної Ради України по виборчому округу №180, і став головою підкомітету Верховної Ради України з питань економічної політики. Був членом кількох партій і фракцій.
У 2004 році увійшов до Народної партії Литвина
У 2006 році повернувся в підприємницьку діяльність на базі АТ "УПЕК".
У 2008 році Гіршфельд був обраний головою Ради Об'єднання організацій роботодавців Харківської області та головою правління Харківської обласної організації роботодавців "Граніт".
У 2010 році він став заступником голови Ради Федерації роботодавців України.
У 2012 році знову потрапив до Парламенту, але від Партії регіонів.
У 2014 році знову потрапив до Верховної Ради, як самовисуванець, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та інформаційних технологій.
З 2015 року був обраний членом ради Північно-Східного наукового центру Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України.
З 2016 року є головою Наглядової ради ХНУРЕ.
З 2016 року був призначений Виконавчим директором Національного комітету промислового розвитку України, заступником голови Національного комітету.
Компромат і чутки
Найбільш обговорюваною історією бізнесу Анатолія є продаж банку "Факторіал", який був куплений за 100 мільйонів доларів. Це те в 4,5 рази більше, ніж капітал самого банку.
Перший депутатський термін Анатолія Гіршфельда ознаменувалося скандалом, пов'язаним з підтасовуванням результатів. Його опонент Іван Діяк отримав перемогу в гонці і бізнесмен вирішив оскаржити результати. Історія завершилася на користь Гіршфельда і він потрапив до Верховної Ради з мінімальним відривом від суперника по голосам.
Друге яскрава подія на депутатському терені пов'язано з Арсенієм Аваковим. У цей момент Анатолій Мойсейович полягав у Народної партії Литвина, підтримував аграріїв країни. А Аваков займав посаду голови Харківської обласної адміністрації, що і стало причиною суперечок. Представники партії в місті вважали, що губернатор свідомо тисне на організацію, активно займаючись пропагандою проти Литвина.
В цей же період почалася перевірка підприємств депутата. Згідно із законом, він не мав права суміщати бізнес і законотворчість. Але "дипломований інженер" (так скромно Анатолій називає себе сам), як і інші депутати, які не переживав про законність дій - зберіг свій вплив на УПЕК. Тому, компанія і всі заводи, стали жертвами регулярних атак державних перевірок в період з 2002 по 2006 рік. А в 2004 році Прокуратура взялася розслідувати успішні справи корпорації.
У 2006 році Гіршфельд балотувався до Верховної Ради, але з урахуванням малого відсотка тих, хто проголосував за партію Литвина, Анатолій повернувся в бізнес, залишившись на своєму 24 непрохідному місці в списку партії.
Анатолій Мойсейович ніколи не приховував, що пішов в політику, щоб допомогти бізнесу "грати чесно". Він лобіював закони, пов'язані з індустріалізацією, машинобудуванням і бізнесом в Україні. Депутат працював в Парламенті над підтримкою свого дітища і навіть не приховував цього. Тому, проти нього було відкрито кілька корупційних справ, пов'язаних з тендерами на держзакупівлі. Але при цьому, за час депутатства, його корпорація не поповнилася новими активами і не отримувала державних пільг.
У 2013 році ходили чутки, що Анатолій Гіршфельд на волосині від позбавлення депутатського мандата. Він з колегами був звинувачений в підтасовуванні голосів на виборах.
Проголосувавши 16 січня 2014 роки за узурпаторські закони, депутати "зробили постріл в ногу", окресливши зрозумілу українцям позицію проти народу. У список голосуючих увійшли регіонали, в тому числі і Анатолій Мойсейович.
У 2014 році деякі журналісти писали, що депутат стане наступним губернатором. Сам Анатолій відхрестився від таких призначень і продовжив роботу в Парламенті.
У 2016 році журналісти звинуватили Гіршфельда в кнопкодавстві. Він сидів за сусіднім кріслом і голосував ще за одного народного депутата, що помітили всі присутні кореспонденти.
Гіршфельд часто дає коментарі на тему, пов'язану з аграрним і промисловим бізнесом. Так, в 2018 році, він став на захист адекватних цін за перевезення аграрної продукції за допомогою залізничного транспорту. Депутат висловив свою думку про те, що незважаючи на те, що аграрії мають державну підтримку, послуги перевізників повинні відповідно оплачуватися, щоб компенсувати витрати.
У 2019 депутат потрапив до списку санкцій Російської Федерації.
Судячи з наполегливості депутата, бізнес для нього - дітище, яке він не кине. Так, в 2019 році Гіршфельд вирішив зайнятися усуненням конкурента - виробника підшипників з Казахстану. Після розслідувань і гучних заяв, виявилося, що підприємство, з яким співпрацюють українські заводи, є власністю депутата Держдуми. У справі були вказані демпінгові ціни, які нівелювали всі пропозиції з боку українських виробників, що є незаконним, адже, занижені ціни змітають конкурентів і не обіцяють якісні поставки.
Що ще цікавіше, за підшипниковий завод Гіршфельда заступився і сам Аваков, який до цього був в складних відносинах з харківським бізнесменом. Але робота Укрзаізниці з російським заводом неприпустима в період агресії на Сході України з боку РФ.
Декларація
Питання про добробут Анатолія Моісеівіча недоречні - власник "заводів-пароплавів" залишається в сотні найбагатших людей України. За даними 2017 року, у депутата є дві квартири, три будинки і десять земельних ділянок.
Сім'я володіє дев'ятьма дорогими наручними годинниками і декількома задекларованими ювелірними прикрасами.