Біографія
Ігор Володимирович Лисов був народжений в місті Хмельницький 14 липня 1958 року.
Національність - українець.
Сім'я
Ігор Володимирович сімейна людина у нього є дружина і троє дітей: син Руслан і дві дочки Єлизавета і Стефанія.
Освіта
Ігор Володимирович здобував вищу освіту в Києві, у Київському інженерно-будівельному інституті, в ньому навчився фахом інженера з профілем теплогазопостачання та вентиляція.
Кар'єра і бізнес
Трудова діяльність Лисова почалася в 1980 році, відразу його робота була на посаді виконроба в будівельно-монтажному управлінні «Київміськсантехмонтаж».
Попрацювавши аж до 1985 року на будівництві, далі вирушив в партійну роботу. Був зарахований до штату співробітників в Московський райком КПУ в місті Києві, працював на посаді інструктора. Як відомо, в 2001 році в столиці проводилася адміністративно-територіальна реформа і район в якому працював Ігор Володимирович, був ліквідований.
За деякий час до розвалу Радянського Союзу був переведений в адміністрацію в Московському районі, тут йому була запропонована посада першого заступника голови райдержадміністрації на посаді якого він пропрацював до 1996 року.
Після цієї роботи в цьому ж році, влаштувався за фахом. В паралель з роботою присвячує себе компанії «Ліко-Холдинг», головою якої ставати в 1995 році в рік її створення, собою вона представляла збіднений співтовариство з майже 40 підприємств пов'язаних з галуззю будівництва.
Через деякий час «Ліко-Холдинг» стає скандально відомою компанією.
Лисов стає депутатом Київської міської ради, в 2002 році, де є чинним протягом 4 років.
Олександр Омельченко, на той час мер Києва в 2003 році, запросив Лисова, що б той став на чолі Головного управління комунальної власності та в подальшому зайняв посаду його заступника.
До логічного завершення підійшли наявні депутатські повноваження Лисова, він не розгубився і тут же увійшов до списку Партії регіонів на найближчих виборах до Верховної Ради 5-го скликання, під прохідним No 97, вже через 3 роки після того як став заступником мера столиці.
Входив до Комітету з природокористування, але дуже недовго, так як буквально через рік під час кризи, чинний президент України, на той час Віктор Ющенко, розпорядився про зняття повноважень з Ради.
Під час шостого скликання до Верховної Ради в 2007 році, знову йде з «регіоналами», на цей раз під номером 156 в списках. І в цей раз йому вдалося пройти в парламент, де він вважав за краще обрати для себе роботу за своїм напрямом і вступив до Комітету з питань будівництва, ставши його членом.
Щодо подальших виборів до Верховної Ради, які проходили в 2012 році, не були для Ігоря Лисова вдалими, він не пройшов, хоч і дуже прагнув, навіть дозволив собі підкупити виборців. Його стимулом було отримання депутатського мандата на київському мажоритарному окрузі No 211.
В цьому ж році стає керівником організації «Ліко-Град», вона займається будівництвом в Голосіївському районі.
Протягом всього часу Ігор Володимирович щосили намагається згладити свою негативно скандальну репутацію і активно починає займатися громадською діяльністю.
Будучи головою Федерації України зі стрибків у воду, фінансує її, а вже в 2013 році компанія «Ліко-Холдинг» в його особі, будує величезний спортивний комплекс «Ліко», який незабаром стає центром олімпійської підготовки українських спортсменів і базою національної збірної по стрибкам у воду.
Уже в 2017 році будівництво басейну стало корисним, тут проходить Чемпіонат Європи зі стрибків у воду, але будівництвом басейн Лисов лише намагався згладити свою репутацію шахрая, адже займана ним нинішня посада - президент Федерації України зі стрибків у воду, відкривала йому нові горизонти для нелегального збагачення.
Як стверджує забудовник Ігор Лисов, що в мікрорайоні «Ліко-Град» на Теремках він в об'єднанні зі своєю будівельною компанією на гроші громадськості зміг побудувати Спасо-Преображенський собор. Спочатку храмовий комплекс ставився до УАПЦ, але через час по розподілу від Лисова, комплекс передали в УПЦ Московського патріархату.
За словами джерел - цю церкву Лисов, використовуючи депутатський мандат, просто незаконно забрав у громади УАПЦ та пізніше зареєстрував на Московський патріархат, якому віддавав перевагу Віктор Янукович.
Уже в кінці 2018 року, Спасо - Преображенський собор переходить у власнысть ново створеної української церкви, цьому послужило отримання Томосу і освіти ПЦУ.
На сьогоднішній день Ігор Лисов в минулому «регіонал» володіє заснований ним благодійним фондом «Рідне місто моє».
Компромат і чутки
Як вже раніше висвітлювалося, Ігор Володимирович власник компанії «Ліко-Холдинг» був обраний народним депутатом двох скликань українського парламенту, кожен раз проходячи по спискам в депутати від Партії регіонів.
Третьою спробою Лисова пройти в Раду в 2012 році стало можливим, він пройшов в Раду за мажоритарним округом No 211 в столиці. Тут була досить-таки серйозна виборча компанія.
Заради своєї перемоги Лисов готовий був зробити багато так він вдався до підкупу виборців, роздаючи всім жінкам, які проживають в його окрузі запрошення на безкоштовне проходження мамографії, ці обстеження проходили в сучасній поліклініці Голосіївського району.
Але не дивлячись на всі старання кандидата, виборці не підтримали його, а коли Лисов дізнався, що набрав менше голосів ніж його конкурент, він заблокував роботу ОВК і зажадав термінового перерахування голосів. Але після сильного тиску громадськості він здався і прийняв свою поразку.
За той час поки Ігор Лисов працював на посаді начальника Головного управління комунальної власності Київської міської адміністрації, були ліквідовані практично всі кінотеатри. Будинки, в яких вони перебували були власністю муніципалітету, а міська влада дала дозвіл про передачу їх в приватні руки.
Само собою зрозуміло, що нові власники зайнялися переобладнанням отриманих приміщень так, як вважали за потрібне, а кінотеатри раніше діючі в них природно були закриті.
Винуватцем події всі українські ЗМІ одностайно називали Ігоря Лисова.
На той час весь процес зміни власників київських кінотеатрів супроводжувалися величезною кількістю скандалів, деякі випадку навіть розглядалися в суді.
Будучи Президентом Федерації України зі стрибків у воду Лисов став відомий тим, що привласнював все преміальні кошти спортсменів беруть участь в олімпіадах і наймати призові місця.
За регламентом було прописано, що кожен стрибун за призове місце отримував грошову винагороду разом з медаллю.
Відомо, що в 2012 році спортсменами - стрибунами в період Світової серії було завойовано 3 срібні та 4 бронзові медалі. За всі ці перемоги спортсмени повинні були отримати призові кошти на суму 96 000 доларів.
Цю суму грошей перерахували після закінчення змагань національним федераціям, а ті повинні були їх виплатити своїм спортсменам посіли призові місця.
Так як у федерації зі стрибків у воду свого рахунку в банку не було, то всі кошти надходили на рахунок головного тренера збірної Тамарі Токмачовой, а вона вже передавала їх керівнику федерації.
Коли тренера і спортсмени, адресували свій запит до Ігоря Лисова з вимогою виплатити, їм їх законно зароблені кошти на олімпіадах, він обіцяв все виплатити, але так нічого і не нараховував, а в подальшому в наступних роках ситуація повторилася.
Прокуратурою у 2017 році було висунуто проти компанії «Ліко-Інвест» звинувачення щодо відхилення від сплати податків. Компанія «Ліко-Інвест» є однією з структур «Ліко-Холдингу», як стверджують слідчі, менеджери вище названої будівельної фірми пропрацювали нелегальну схему для успішного виведення грошових коштів в офшори, а в подальшому конвертацію безготівкових грошей в готівку з подальшою їх легалізацією.
Далі ці кошти отримав забудовник на свої рахунки від приватних осіб для купівлі житла.