Політики радяться з диванними експертами, але не з вченими - професор Чуприков. Частина 1

Заслужений діяч науки України, професор, доктор медичних наук, нейропсихіатр Анатолій Чуприков більше 50 років займається психіатрією і, без перебільшення, він один з небагатьох українських вчених зі світовим ім'ям.

Зараз професор Чуприков працює на кафедрі дитячої, судової і соціальної психіатрії в Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, є діючим членом Європейської академії природних наук (ФРН), Болгарської академії медицини, автором великої кількості винаходів і патентів.

Анатолію Павловичу, дивлячись на все, що відбувається в країні, хочеться запитати у Вас, як у психіатра - наша нація здорова?

- Не буває такого, щоб нація була не здорова. Навіть якщо вона залучена у військові дії. Тому констатую, що ми здорова нація. З моменту здобуття незалежності минуло чверть століття, на цьому шляху ми, українці намагалися зрозуміти, хто ми такі і як нам розвиватися далі. Чи можна це назвати розладом психіки? Швидше, це рух масової свідомості, пошук самоідентифікації.

Не можливо не помітити, що частина людей залучена у військові дії, частина не залучена. Хіба в 41-му році таке спостерігалося?

- 1941 рік був в іншій країні, в СРСР, в якому все населення було налаштоване на перемогу будь-якою ціною. У нашій країні все інакше. Хоча політики вважають, що Україна об'єдналася в результаті військових дій на сході, насправді це поки що бажане видається за дійсне. Так, в країні відбулися кардинальні зміни – громадська політична свідомість українців стала більше діференціірованною, більш регіоналізірованною. Наші політики в цей час намагаються прищепити якусь загальну національну ідею, але у них поки не виходить.

Яка національна ідея нам би підійшла?

- Найменше я хотів би бути на місці людини, яка спробувала би запропонувати якусь національну ідею для всіх. Як лікар, я завжди націлений на роботу з конкретною людиною. І взагалі, вважаю, що це повернення в радянські часи, коли потрібно думати про колектив, а не про кожну конкретну людину. Як українцю, мені хотілося б щоб хтось із політиків запропонував національну ідею, що враховує відому у всьому світі працелюбність українців і ідею, націлену на процвітання українців. Зізнаюся, мене, як науковця, дуже турбує той факт, що ніхто з можновладців не турбується про те, що популяція українців зникає. Про це говорю не тільки я, про це кричать демографи. Візьміть будь-яку політичну силу: від "Правого сектора" і до Опозиційного блоку - всі мовчать про те, що з кожним роком нас стає все менше, про те, що ми повинні піклуватися один про одного, народжувати і дбати про дітей, щоб взагалі не зникнути , як нація.

Я зараз переживаю за Європу. Що залишиться від Європи, європейської культури, традицій - адже більшість з тих біженців, хто приїхали туди не збираються міняти свою культуру, звички, пристосовуватися до тамтешньої культури ...

Читайте також: Найбагатший український силовик очолює Антикорупційне бюро

Європейські вчені це помічають?

- Голос вчених зазвичай дуже тихий і мало хто до них прислухається. Ось візьміть хоча б нашу країну - хіба хтось із наших політиків, роблячи заяви, сказав, що він порадився з вченими? У кращому випадку, політичну погоду коментують "однокольорові" оглядачі, але ніяк не експерти. А в багатьох питаннях варто було б звернутися до вчених, вислухати їхню точку зору.

Зараз українці задоволені урядом?

- Ні, не задоволені. Я ніколи не любив натовп і вважаю за краще не входити до нього, але добре пам'ятаю гучні заяви - "ми хочемо в Європу, будемо жити краще, змінимо країну". Чому в Європу, а не будувати Україну тут? Тому що хочеться без праці виловити рибку зі ставка. І чим менше праці, тим легше.

Чому ж не виходять на третій Майдан?

- Від безвиході і розчарування не виходять. Думаю, що третього Майдану не буде - можливо буде федералізація, коли кожен регіон буде самостійно боротися за існування.

В Україні створили міністерство інформації і пропаганди. Можна таким чином лікувати сепаратистів, ватників, укропів? Або створити міністерство психіатрії?

- Від психіатрів це залежить найменше. Психічне здоров'я населення залежить від керівництва. Пам'ятайте гризунів з казки, які йдуть за сопілкою і здатні під її нехитру музику втопитися в морі. Керівництво відповідально за все, що відбувається з народом. До того ж, в кожному міністерстві повинні враховувати соціальну психологію населення. Ось різко підняли ціни на газ, зросли тарифи - хтось думав в міністерстві, як відреагує на це народ?

Неможливо не помітити за останні роки різкі зміни - хоча б 9 травня, яке раніше було святом, а зараз якось вже не дуже. Чи не занадто багато для нас змін?

- Згоден, змін і справді забагато. Це загрожує відторгненням населення нав'язуваних стандартів. Чим більше нав'язують, тим більшим буде ігнорування - потрібно це враховувати.

Читайте також: Мільярдер винайшов спосіб не ходити на роботу

Наші політики наймають пачками політтехнологів - невже ніхто з цих фахівців не може дати слушну пораду або звернеться за консультацією до вчених?

- У нас політична культура - це справи завтрашнього дня. І політтехнологи такі ж. Якщо порівняти нашу політику і розвиток людства, то наші політики знаходяться десь на ранній стадії розвитку політичної культури. Партія бореться за голоси виборців, у кожної партії є команда депутатів, пішов депутат на пост міністра - висувається наступний. Проголосували за партію, але партія це щось безлике ...