Пройшов майже рік після набуття чинності Законом "Про ринок природного газу", але уряду за цей час так і не вдалося на повну потужність запустити реформу нафтогазового сектора. Що заважає реформувати галузь і провести реструктуризацію НАК "Нафтогаз України" і чим це загрожує?
Нове законодавство у газовому секторі покликане залучити до України виробників, імпортерів і постачальників газу, а також нівелювати монополію НАК "Нафтогаз України". Одна з основних норм закону - рівний доступ до інфраструктури газотранспортної системи (ГТС): магістральних трубопроводів і розподільних мереж. Вона мала б запрацювати з 1 жовтня 2015 року після набрання чинності законом. Проте, сьогодні "Нафтогаз" і облгази де-факто залишаються в ролі монополістів на постачання газу населенню. Облгази купують паливо у держконцерну за "ринковою ціною", отримуючи при цьому з бюджету компенсацію у вигляді субсидій. Іншим компаніям такі преференції і не снилися. Тому про розвиток конкурентного ринку природного газу в країні говорити не доводиться.
Для демонополізації газового ринку потрібно якомога швидше реформувати НАК "Нафтогаз України", заявляють експерти. На жаль, сьогодні вже очевидно, що ситуація в найближчому майбутньому не зміниться.
Як відомо, раніше обговорювалися дві моделі поділу "Нафтогазу". Держмонополія пропонувала передати ГТС і ПСГ новій компанії ПАТ "Газорозподільні системи України", а права на корпоративне управління - державі, в особі Фонду держмайна. У міністерстві наполягали на збереженні сегмента транспортування газу в структурі Міненерго. Зараз пристрасті навколо поділу "Нафтогазу" стихли. Міненерго і держконцерн все-таки знайшли компроміс у цьому питанні. План реструктуризації держкомпанії був затверджений постановою Кабміну №496 від 1 липня 2016 року.
План передбачає створення двох окремих компаній. Перша - ПАТ "Магістральні газопроводи України". Їй передадуть майно "Укртрансгазу", яке використовується для транспортування газу. Друга - ПАТ "Підземні газові сховища України", яка отримає повноваження оператора підземних ПСГ.
Комунальники "наплювали" на мораторій: встановили незаконні тарифи та змушували переплачувати
Чому в СРСР будували 5- та 9-поверхівки - ви навіть не здогадуєтеся, у чому "секрет"
Комунальні платежі скасовуються: названо категорію осіб, якій можна не платити
Гречку, соняшникову олію та борошно будемо купувати за новими цінами: скільки доведеться викласти
Все логічно і закономірно, але є один важливий нюанс. Справа в тому, що ініціативи, які прописані в плані, зводяться до перспектив судової суперечки з Газпромом в Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма. Тобто, до набрання рішенням міжнародного суду законної сили ніяких структурних змін не варто чекати.
За останньою інформацією, озвученою главою "Нафтогазу" Андрієм Коболєвим, слухання в арбітражному суді Стокгольма за контрактом "Нафтогазу" і "Газпрому" на постачання газу розпочнуться наприкінці вересня, за транзитним контрактом - наприкінці листопада. "Слухання у справі за контрактом купівлі-продажу будуть наприкінці вересня, за транзитним контрактом – наприкінці листопада - початку грудня", - сказав Коболєв. Він повідомив, що очікує рішень суду на початку 2017 року. "Можливо, за договором купівлі-продажу рішення буде ще в цьому році, але, за песимістичними прогнозами, на початку 2017 року", - відзначив глава "Нафтогазу".
Що стосується термінів завершення судового процесу, то прогнози Коболєва здаються занадто оптимістичними. За оцінками експертів, винесення вердикту міжнародним арбітражем може затягнутися від кількох місяців до півтора року. І весь цей час група "Нафтогаз" буде залишатися монополістом на ринку природного газу. По суті, Кабмін своїм рішенням консервує монополію НАК.
Якщо монополія "Нафтогазу" збережеться, це унеможливить виконання вимог Кодексу газотранспортної системи, що, в свою чергу, ще більше ускладнить ситуацію на українському газовому ринку. Зволікання з реформою також може негативно вплинути на фінансування робіт з підтримки та реконструкції ГТС. А "Нафтогаз" зможе продовжувати адміністративними методами тиснути на "Укртрансгаз". В цілому це створює негативний зовнішній фон і сіє песимізм на внутрішньому ринку.
Про "пробуксовки" реформи заявляють і в самому "Нафтогазі". Нещодавно головний комерційний директор групи Нафтогаз Юрій Вітренко в колонці для НВ нарікав, що закон про незалежного регулятора, який мав би бути прийнятий одночасно з законом про ринок газу, тобто ще півтора роки тому, не прийнятий досі. Також він звернув увагу на зволікання з ухваленням європейських мережевих кодексів, що, на його думку, не дозволяє побачити очікуваний результат від "цілком європейського закону про ринок газу". Вітренко також вважає, що реформа корпоративного управління держкомпаніями почалася "не на папері" тільки в Нафтогазі, і зазначив, що і вона зараз під загрозою зриву. "Зволікання з прийняттям рішень, які мали б обмежити політичне втручання в роботу компанії, загрожують дискредитацією вже навіть зробленій роботі. Багато хто з корупціонерів і олігархів роблять це навмисно, тому що вони не можуть допустити втрати контролю над державними компаніями - основним джерелом їх незаконного збагачення", - зазначив чиновник Нафтогазу. Вітренко зазначає, що оператор ГТС буде повністю відділений від монополії, а керувати ним буде компанія світового рівня. У компанії впевнені, що шлях до енергетичної незалежності лежить через позбавлення олігархів можливості впливати на "Нафтогаз".
Залишається констатувати, що на газовому ринку України поки що тільки одне досягнення – "Нафтогаз" змінив збиток на прибуток. Компанія завершила перше півріччя з чистим прибутком 21,84 млрд грн. Але це тільки з авансом можна назвати результатом реформ. Основним джерелом доходу НАК залишається транзит російського газу. Що стосується оптової торгівлі газом, то, за даними "Нафтогазу", за весь опалювальний сезон 2015-2016 років завдяки підвищенню тарифів на газ, компанія втратила лише 0,5 млрд грн.