Грігол Катамадзе: Усі часткові зміни, в тому числі підвищення мінімальної зарплати, не виведуть українську економіку з тіні

Глава Асоціації платників податків України, екс-посол Грузії в Україні Грігол Катамадзе розповів "Діловій столиці", що заважає економіці України швидко рости.

Як впливають на умови роботи бізнесу щорічні податкові реформи?

Чинна податкова система України не відповідає нинішнім реаліям країни і не дає розвиватися бізнесу. Такий висновок я зробив за час роботи в АППУ, а також зустрічаючись з українськими підприємцями.

А в чому проблема?

Податковий кодекс і закон про держбюджет передбачають, що зміни в податкове законодавство не можна вносити пізніше, ніж за шість місяців до нового фіскального року. А у 2014-2016 роках вони вносилися в кінці грудня і набирали чинності 1 січня. У результаті вони не можуть бути успішними. І тільки це вже негативно впливає на бізнес, бо він не може підготуватися за новорічну ніч до податкових змін.

Що мається на увазі під "гнучкістю"?

Коли змінюються економічні умови, а також політична ситуація в країні і поза нею, податкова система повинна швидко адаптуватися до нових реалій. А в Україні навпаки - уряд змінює правила гри, і бізнесу (в тому числі всім громадянам) доводиться до цього пристосовуватися. І поки в Україні не буде так, як у цивілізованому суспільстві, країна тупцюватиме на місці. Я не прихильник огульної критики. До того ж ДФС працює в рамках податкового законодавства, проблема в тому, що в ньому не прописані чіткі норми. Результат - постійна чехарда зі змінами, за якими бізнес і громадяни не встигають. І це створює умови для ДФС діяти так, як зараз.

У чому, власне, проблема?

У надмірній фіскалізації, це основа корупції, у навантаженні на ФОП, зарплатах "у конвертах", а також у тому, що понад 50% економіки перебуває в тіні. Через це не розвивається малий і середній бізнес (його частка у ВВП - 10-15%). Зате в Польщі, економіка якої 25 років тому перебувала в жахливому стані, понад 60% питомої ваги ВВП країни становить малий і середній бізнес. А в Англії - 97%! Тому АППУ у 2016 році ухвалила рішення про підготовку проекту Ліберального податкового кодексу.

Яким ви його бачите?

Декларування всього, що є на руках у населення (рухоме і нерухоме майно, кошти тощо), без сплати податку і кримінально-адміністративного переслідування. За статистикою, на руках в українців $60-100 млрд. Тобто ці гроші перебувають у тіні і не обкладаються податком. А задекларовані кошти дадуть можливість країні розвиватися, і банки не "падатимуть". Якщо ж фізособа за півроку не подасть декларацію - це вже її відповідальність перед державою.

І яким буде процес декларування?

Треба створити нову Службу фінансових розслідувань (у підпорядкуванні міністра фінансів, зі штатом 6000 осіб), яка займатиметься аналітикою і відстежуватиме, чи живе людина за задекларованими доходами.

І які ще нововведення Ви пропонуєте?

Наприклад, об'єднання податку на доходи фізосіб і ЄСВ у єдиний та поступове зменшення його ставки: у 2018 році - 32%, у 2019-му - 28%, у 2020-му - 20%.

Зараз бізнесу невигідно реінвестувати в Україну. Тому місцеві підприємці виводять капітал в офшори тощо. А в країні треба створити економічні умови трохи кращі, ніж у сусідніх країнах.

Якщо говорити про інвестиції, то для України основний інвестор - її громадяни, на руках яких перебуває, за різними оцінками, $60-100 млрд. Якщо говорити про зовнішніх глобальних інвесторів, то вони не прийдуть сюди, поки не буде зрозумілих і привабливих правил гри. Інвесторів відлякує не стільки війна на Донбасі, як непрозора податкова і судова системи, незахищеність інвестицій. До того ж важливий аргумент не на користь України – регулярне виведення національного капіталу за кордон. Звісно, будь-якого інвестора це насторожить.

Як вирішують подібну проблему в Грузії?

Чинний грузинський уряд запустив у 2015 році програму "Зроби в Грузії". Мої друзі взяли кредит у комерційному банку під 9% річних, придбали за кордоном обладнання для бізнесу і прийшли зі своїм проектом підприємства в міністерство економіки Грузії. Протягом тижня мінекономіки затвердило проект, безкоштовно виділило земельну ділянку в Тбілісі, яка після реалізації програми перейде у їхню власність. Крім того, за умовами програми 8 з 9% (протягом перших двох років) оплачує держава, і ці гроші виробник не повертає. Тому таких підприємств у Грузії стало з'являтися багато. І ще один момент. З 1 січня 2017 року набув чинності закон, згідно з яким при реінвестуванні капіталу в національне виробництво бізнес звільняється від сплати податку на прибуток.

Тепер зрозуміло, чому "Грузинська мрія - Демократична Грузія" повторно перемагає на виборах...

Саме так. Звичайно, є маса інших ключових моментів цієї перемоги. Але тільки за названі мною можна було голосувати за нинішній уряд. Чому в Україні не можна прийняти такі зміни?

Вважається, що у нас війна...

Так, в Україні сьогодні нестандартна ситуація. Отже, треба робити нестандартні кроки. Бо дрібними щорічними змінами країну не врятувати! Хіба не можна прийняти рішення: якщо бізнес реінвестує отриманий прибуток у розвиток місцевого виробництва, він матиме преференції? Можна.

Повертаючись до Грузії, що Україна могла б перейняти з досвіду проведення податкової реформи?

Відверто кажучи, не потрібно ні в кого нічого запозичати. І щодо цього Грузія - хороший приклад. Ті ж Будинки юстиції - цілком грузинська ідея. Їх у країні понад 20. Там людина може отримати понад 600 сервісів. Якщо говорити суто про позитивні моменти податкової реформи в Грузії - це дерегуляція, лібералізація, зокрема скорочення кількості податків і їх ставок. Також Конституцією було закріплено, що збільшення податків можливо лише шляхом референдуму.

Серед наших чиновників поширена думка, що в Україні низький рівень оподаткування і податки треба збільшувати, а за приклад ставлять ЄС...

Перефразую слова прем'єр-міністра Володимира Гройсмана: тих, хто говорить про збільшення податків і їх кількості, треба гнати в шию. Україна запрошує до себе польських і словацьких радників з економіки. А вони, коли вводили зміни у своїх країнах, проходили через дерегуляцію, зменшення числа податків і розмірів податкових ставок. Словаччина, яка раніше не була великим автопромисловцем, сьогодні - країна №1 (на душу населення) з виробництва автомобілів. Це сталося, тому що уряд створив у країні особливі економічні умови і привабливі податки. І світові автобренди захотіли саме там збирати свої машини.

В Україні хіба не можна створити такі умови?

Я думав, що в Україні подумають над цим під час передвиборної президентської кампанії в США, коли вже чинний президент Дональд Трамп казав, що має намір акцентувати увагу на поверненні виробництва в країну. Україна повинна думати про власного виробника. Адже що більше виробництва і конкурентоспроможної української продукції, то вищий експорт, валютна виручка тощо.

Що чекає Україну в разі збільшення податків і оподаткування?

Економіка одразу впаде. Але якщо зміни, про які я розповів, не зробити вчасно, потім буде пізно. Якщо ж встигнемо, то до 2020 року житимемо в абсолютно новій країні.

Скорочення рівня оподаткування призведе до падіння доходів бюджету, як кажуть фіскали, "бюджет недоотримає". Передбачені компенсатори?

Правильно, але за нашими розрахунками провал буде лише протягом півроку. А потім за рахунок обороту і розвитку бізнесу бюджет почне швидко поповнюватися. Однак за цей 2017 рік держава має "позбутися" великих підприємств (якими не вміє управляти) - тобто віддати їх на приватизацію. Тим самим вона створить "подушку" економічної безпеки на час проблемного періоду. Так роблять у розвинених державах.

Уряд і керівництво ДФС декларувало, що підвищення обов'язкового рівня мінімальної зарплати допоможе перемогти тіньову економіку. Думаєте, вийде?

Усі часткові зміни, в тому числі підвищення мінімальної зарплати, не виведуть українську економіку з тіні. Я не шалений критик, швидше, навпаки, але впевнений: без прийняття нових правил гри у вигляді нового Податкового кодексу невеликі поправки ситуацію не змінять. Наприклад, коли зменшували ЄСВ, асоціація сказала, що це не вирішення проблеми. Так і вийшло: зарплати "в конвертах" залишилися. А тепер знову з'являється можливість надмірної фіскалізації. Нині можна на будь-яке підприємство накласти штраф, але це не вирішить проблему.

А чи є майбутнє у спрощенки?

Якщо ми матимемо ліберальні Податковий кодекс і податки, то говорити про спрощенку і окремі преференції - некоректно. Це не створює рівних конкурентних умов для всіх. На початку 1990-х років, коли держава не могла виплачувати зарплати, на законодавчому рівні ухвалили рішення про створення спрощеної податкової системи, що дало можливість багатьом українцям створювати невеликі підприємства і утримувати свої сім'ї. Це було правильне рішення. Але незабаром деякі "підприємливі" громадяни стали цим зловживати. Протягом довгих років і до цього дня держава закриває очі на мільярдні обороти великих і середніх компаній, які роздроблені на ПП з метою мінімізації податків. А це тупик!

Тобто в ідеалі ви проти спрощенки?

Так. Але цю систему можна трансформувати в особливий режим оподаткування з наданням суб'єктам підприємництва статусу малого і мікробізнесу.

Що він передбачає?

Це фізособи-підприємці, які здійснюють лише роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках, займаються традиційними промислами, здійснюють госпдіяльність з надання побутових послуг населенню. Штат мікробізнесу максимум п'ять осіб, а річний обсяг - не більше 1 млн грн. Ставка податку пропонується в розмірі 8% від мінімальної зарплати. Що стосується малого бізнесу, цей статус можуть мати фізособи-підприємці, які здійснюють госпдіяльність з надання послуг населенню та платникам (на яких поширюється особливий режим оподаткування); і ті, хто здійснює виробництво або продаж товарів. Кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не може перевищувати 25 осіб, а річний обсяг доходу - 5 млн грн. У цьому випадку пропонується ставка податку 3% від доходу. Причому суб'єктам малого бізнесу надається право добровільної реєстрації платником ПДВ, але вони мають застосовувати реєстратори про розрахункові операції.

До речі, ви запитували про податкову реформу в Грузії. Думаєте, легко було ввести ті ж касові апарати? У країні проходили бунти! Але Служба доходів оголосила лотерею на чек. Перша премія становила $30 000, були й інші цінні призи. І це спрацювало! Люди, бажаючи брати участь в лотереї, отоварювалися у торговців з касовими апаратами.

У нас теж намагалися їх вводити.

В Україні пішли іншим шляхом: із застосуванням "масок-шоу" й автоматів. І де касові апарати? Їх немає... А вони мають бути повсюди. Ще приклад. В Україні створили патрульну службу. Але в патрульного повинен бути термінал і касовий апарат, як у Грузії. Коли мене зупинив грузинський поліцейський за непристебнутий ремінь, то оформив мій штраф за три хвилини. За допомогою касового апарата видав чек, у якому вказано терміни оплати та штрафні санкції в разі несплати або прострочення. Коли мене оштрафувала київська патрульна служба за неправильне паркування, довелося чекати 45 хвилин оформлення всіх процедур ...

У вас є уявлення про ідеальну податкову систему?

Нічого ідеального не існує, оскільки життя йде вперед. Якщо хтось думає, що можна провести реформу протягом року, а потім спочивати на лаврах, - це не так. Реформа - це постійний рух. І поки йшло впровадження реформи, життя не стояло на місці. Відповідно, вона почала застарівати. Наближеною до ідеалу я б назвав податкову систему Сінгапуру. Але не треба мої слова інтерпретувати однозначно і переносити сінгапурську специфіку в українські реалії. Точно так само, як не можна стверджувати, що податкова система Польщі (де зараз високі податки) підійде Україні. Бо сьогоднішня Україна - це Польща 25 років тому, в період глибокої кризи.

Грігол Катамадзе, глава Асоціації платників податків України, екс-посол Грузії в Україні.

Народився 12.08.1961 в м. Кутаїсі (Грузія).

Освіта: 1985 р. - закінчив факультет міжнародного права і міжнародних відносин Київського державного університету ім. Т. Шевченка, кандидат юридичних наук.

Має ранг Надзвичайного і Повноважного Посла.

Кар'єра: 1985-1993 рр. - обіймав низку посад у МВС Грузії; 1993-1994 рр. - заступник директора департаменту зовнішньоекономічних зв'язків МЗС Грузії; 1995-1998 рр. - Надзвичайний і Повноважний Посланник у Посольстві Грузії в Україні; 1998-2000 рр. - заступник міністра оборони Грузії з питань військової політики і міжнародного військового співробітництва; 2000-2007 рр. - Посол Грузії в Україні (2001-2005 рр. - за сумісництвом Посол Грузії в Молдові і Румунії); 2007-2008 рр. - заступник міністра закордонних справ Грузії; лютий 2008 року - директор з розвитку міжнародного бізнесу Банку Грузії, член наглядової ради БГ Банку, радник голови правління БГ Банку з питань приватного банківського обслуговування; січень 2009-го - січень 2013 р. - Посол Грузії в Україні; вересень 2013-го - січень 2014 р. - радник з міжнародних питань Східно-Європейської паливно-енергетичної компанії; серпень 2014-го - квітень 2015 р. - засновник і президент компанії TNK GlobalGroup (Грузія); з 29.05.2015 - голова АППУ.

Сімейний стан: одружений, двоє дітей і четверо онуків.

Захоплення: автомобілі, театр і кіно, любить будувати.