Заздріть: ці тварини вимірюють час кількістю ласки

З'ясувалося, що мангусти не забувають, що інші особини допомагали їм, і здатні надати відповідну послугу через якийсь час. У дослідженні, опублікованому в Proceedings of the National Academy of Sciences, вчені розповіли, що карликові мангусти, які стежили за безпекою своєї групи протягом дня, отримували від інших особин тривалий грумінг в кінці дня, причому його тривалість залежала від того, скільки часу тварини витратили на охорону.

Відомо, що карликові мангусти (Helogale parvula) живуть у постійних групах, що складаються з домінантною пари і кількох підлеглих особин обох статей. У денний час мангусти в основному зайняті пошуками їжі — вони викопують черв'яків, шукають жуків і термітів, і підтримують зв'язок з групою, регулярно перегукуючись.

Деякі особини виконують при цьому роль охоронців — вони займають піднесення і звідти оглядають територію, а в разі наближення хижака видають тривожний крик. Охороною займаються по черзі всі підлеглі особини групи, періодично змінюючи один одного. В кінці дня, після повернення у свій притулок, мангусти займаються взаємним грумингом.

Відомо, що догляд за шерстю несе як гігієнічні функції, так і соціальні — грумінг знижує тривожність і допомагає встановлювати і підтримувати соціальні зв'язки в групі. Однак, досі залишалося неясним, від чого залежить час грумінгу для кожного окремо взятого мангуста.

Нещодавно Джулі Керн (Julie M. Kern) і Ендрю Редфорд (Andrew N. Radford) з Брістольського університету вивчили дику популяцію карликових мангустів в Південній Африці. Дослідники зібрали поведінкові дані для 12 груп мангустів, які звикли до присутності людини.

Виявилося, що чим більше часу мангуст витратив, охороняючи спокій своєї групи, тим пропорційно більше часу інші члени групи витратять на його грумінг, коли вони повернуться у свій притулок.

"Знай.uа" нагадує, що найбільша у світі амфібія незабаром може просто зникнути. Цілком ймовірно, що зараз в дикій природі цих тварин залишилося лише кілька особин.