Його запам'ятали саме таким – із цигаркою, зі скуйовдженим від вітру волоссям, сумним поглядом, чорною кочегаркою і лопатою з вугіллям у підвалі. Та ким насправді був кумир мільйонів, слава якого розносилася далеко за межі колишнього СРСР, Віктор Цой?
З нагоди роковин смерті відомого музиканта, згадаємо факти, які роками завбачливо замовчувалися.
Народження легенди
Мало хто знає цю історію, але насправді назва гурту виникла цілком спонтанно – разом із Олександром Рибіним (ред. "рибою", як по-дружньому називав його артист) вони зробили кілька кумедних знімків. Тоді ще Цой був надто далекий від свого суворого іміджу - чорний одяг, важкий тембр голосу та емоційна закритість. Побачивши фото, де із другом в нетверезому , але веселому вигляді корчить гримаси, він раптом випалив:
Зміни в правилах обміну валюти: заначка може перетворитися на розчарування
"Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації
Штрафи за дрова: українцям підказали, як уникнути покарання за деревину на своєму подвір'ї
Не наплутайте з показниками лічильників цього місяця: Нафтогаз звернувся до українців
"Гарно вийшло. Немов у кіно", - це і стало відправною точкою у заснуванні легендарного гурту.
Жінки в житті Цоя: від першої закоханості до шалених романів
Прекрасну половину музикант зводив з розуму, не докладаючи до цього жодних зусиль. Закохувалися в нього не тільки фанатки, а й навіть дівчата його друзів та викладачки. Пояснити це було неважко – своєму педагогу він писав записки із віршами, таємно клав їх під двері кабінету. І вона читала, всі до однієї. Але ревнивий чоловік удома, субординація на роботі та страх перед думкою людей зупиняв жінку.
Згодом вона зустріла Цоя на вулиці, цілком випадково. Він уже був в компанії молодої дружини:
"Знайомтесь, це моя Мар'яна", - не ховаючи посмішки сказав колишній ловелас і запросив екс-викладачку на чай до нової квартири. Хоча нової – то занадто сильно сказано. Обдерті стіни, мінімум меблів, розкидане повсюди приладдя для студійного запису – приблизно така обстановка зустріла гостю.
Та й студії, як такої, у "Кіно" не було . Перші записи пісень відбувалися буквально на колінах, посеред задимленої від цигарок кімнати. "Риба" напівоголений бігав кімнатою і підливав усім спиртне. Проте Віктор не пив, тому що вважав за краще не вживати алкоголю, коли створює нові композиції.
Американка Джоана Стінгрей свого часу стала чи не єдиною першою дівчиною у компанії цих артистів. Саме вона привезла новеньку відеокамеру і показала життя знаменитостей зовсім з іншого боку – тоді залізна завіса режиму ледь привідкрилася, чим і скористалися друзі.
"Що я вчора пив? Пив віскі", - ламаною англійською зізнався Джоані молодий захмелілий Цой після чергової гулянки.
Але щастя було, як зазвичай, не довгим – музикант пішов з родини, коли маленькому сину Саші виповнилося всього два роки.
Саші, який потім піде по стопах батька і почне записувати таку ж музику. Аж у 2017 році….
Змін вимагають наші серця
Коли слава "Кіно" виросла із пісень типу "Восьмикласниці" і романтика відійшла на другий план, Цоя це почало лякати. Він закривався у собі, рідше давав концерти, все більше ховався по студіях і менше пив.
Поворотний момент не міг не відбутися. На одному із виступів друзі Віктора помітили чоловіка, який дивно вглядався у публіку.
"Я відсидів 17 років. По дві "ходки". Не знаю, скажіть мені, хто тут зараз головний?", - питав він.
"Зачекай 10 хвилин, "головний" вийде на сцену", - жартували захмелілі чоловіки, навіть не здогадуючись, що саме він за три місяці стане продюсером Цоя і його команди.
Зірка, що світитиме вічно
Успішна кар'єра Цоя закінчилася стрімко, як і його життя – 15 серпня 1990 року він загинув в аварії, коли повертався із рибалки. Сліпий поворот над річкою, автобус, що їхав повз не дали справитися із керуванням. Автомобіль на швидкості врізався у захисну огорожу, музикант помер на місці. Тепер територія прибалтійського селища – місце паломництва фанатів. І хоча поховали його на кладовищі в Ленінграді, саме тут можна помітити молодих людей із гітарами.
Більшість із них не погодяться із формулюванням "роковини смерті", адже для них Цой – живий, як ціла епоха останнього героя.