Планета Земля створила сприятливі умови для виникнення життя. Однак, як повідомляють геологи, виникнення біосфери так само мало зворотний вплив на планету. Без живих істот наша атмосфера не знала б такої концентрації озону та інших домішок. Ці характерні домішки можуть служити маркерами при пошуку інших планет, які дали прихисток життю. Однак, як повідомляють російські ЗМІ, пошук таких маркерів може бути утруднений специфікою повітряних потоків на тій чи іншій планеті.
.
Найближча до Землі можлива екзопланета Proxima b знаходиться на відстані 4,25 світлових років, найцікавіша планета для вивчення TRAPPIST-1d знаходиться в 40 світлових роках, саме їх науковці і вибрали для свого дослідження. Основною проблемою обох планет в тому, що там на одній стороні проходить постійний день, а на іншій постійна ніч, що ускладнює підрахунки. Вчені застосували комп'ютерне моделювання потоку атмосферного повітря потенційно жилих планет і виявили, що екзопланети можуть мати повітряні потоки, які несуть атмосферні елементи (озон і інші біомаркери) від полярних регіонів до екватора, а там їх виявити складніше.
Така атмосферна примха шкодить не тільки вченим, які намагаються знайти докази позаземного життя, але й може нашкодити життю на екзопланеті (яким би воно не було, первинним або заселеним), так як озоновий шар виконує захисні функції, захищаючи планету від Сонця. Якщо нове дослідження виявиться вірним, то захоплення озону і біомаркерів по екватору може стати поганим показником населеністі планет. Тим не менш, команда дослідників підкреслила, що, навіть якщо атмосфера цих екзопланет так різко відрізняються від Земної, як припускає моделювання, життя може бути сконцентроване в екваторіальних регіонах.
Раніше портал "Знай.ua" повідомляв про кубічну планету