Єрмолаєв день 8 серпня: історія та традиції свята

Як завжди церковні свята з'єднуються з культурою людей і стають народними. Так сталося і з Днем Єрмолая. У свята є і інші назви:

• "Єрмолая і Параскеви";
• "Єрмолай";
• "Мар’їн день"

За старим стилем його відзначали 26 липня. Приблизно в цей час намагалися вже закінчувати жнива.

Історія свята

Святий Єрмолай був одним з Нікомидійського мучеників, які врятувалися після того, як імператор звелів спалити 20 тисяч християн. Це були часи «Великого гоніння» і жили проповідники на березі Мармурового моря. Одним з учнів Єрмолая став хлопчик-язичник, який після стане святим Пантелеймоном.

Єрмолая і його побратимів за їх проповіді схопили і запропонували вибір: або вони відмовляються від своєї віри і приносять жертву ідолам, або ж їх чекають важкі тортури і смерть. Чоловіки відмовилися і відразу ж почався землетрус через якого розбилися ідоли. Коли про це дізнався імператор, він наказав обезголовити цих трьох християн.

Традиції та обряди

Так як в ці дні було ще досить тепло, а жнива пора було закінчувати, то селяни і вдень, і вночі були на полях, лише зрідка повертаючись додому. На цих же полях і встановлювалися польові стани, в них були і похідні кухні, і місця для сну.

До цього дня в городі вже достигали молоді коренеплоди. Збирали перші врожаї буряків, моркви та картоплі. З них робили «молодий» вінегрет, які був першим в цьому році. Найчастіше до нього додавали квасолю, капусту, запашне масло та оцет. Робили і холодну окрошку, що дуже рятувало в літню спеку.

Люди вірили, що трави, зібрані на Єрмолаєв день мають особливу цілющу силу, навіть говорили: "осінні марева по травам йдуть, цілющу міць травам дають". Зазвичай збирали м'яту, пижму, шишки дикого хмелю, деревій та іван-чай. За травами частіше ходили знахарі, до речі, вони вважали, що ранкова прохолода і роса наповнюють листя трав вранці, а вже опівдні у них з'являються цілющі властивості.

Збирали не тільки трави, але і яблука. Але не їли їх до Яблучного Спаса. Так як це був гріх, то яблучка просто складали на зберігання або заготовляли на зиму. З них робили повидло і компоти, варення і узвари, а також мочили з житньою соломою. З яблук ще робили сушки, щоб можна було варити узвар і взимку.