Зміни до Конституції: невизначеність, небезпека і Донбас без статусу

Заплутану децентралізацію, неможливість очищення судової влади та невизначений "особливий статус Донбасу" можуть внести депутати в Конституцію вже цього тижня. Кінцевий варіант досі невідомий навіть експертам.

"Знай" розпитав експертів, які нововведення несуть загрози та плутанину у життя українців.

Префекти як щеплення проти федералізації

Головною метою конституційних змін ще з моменту виборів президент Порошенко і спікер Володимир Гройсман називали адміністративно-територіальну реформу.

"Перерозподіл повноважень на користь місцевого самоврядування обговорювали ще з 2003 року. проте період максимального самоврядування 93-97 років характеризувався для країни максимальним безладом і некерованістю. В нинішніх умовах – це та сама федералізація, про яку постійно товкмачить Росія", - сказав юрист з конституційного права Юрій Клочковський.

Для уникнення некерованості регіонів під час війни зміни в Конституцію запроваджують інститут префектів. Їх призначатиме президент за поданням Кабміну. Префекти на місцях відповідатимуть за впровадження центральної політики держави, наглядатимуть за дотриманням Конституції в рішеннях місцевої влади та координувати їх співпрацю з Києвом.

Президент залишив за собою право на скасування рішень місцевої влади, які загрожуватимуть безпеці та цілісності держави.

"Навесні 2014 року брак рішучості та швидкості призвів до безконтрольних дій місцевої влади. Проте й досвід Леоніда Кучми, якій в 2009 році звільнив обраного мера Одеса показує, що такі дії лише дратують місцеві еліти. Вважаю, що Порошенко – все ж такі не Янукович і на такі кроки не піде", - каже Клочковський.

Лазівка полягає в тому, що скасувати рішення місцевої влади президент має лише через Конституційний суд. Якщо вони визнають рішення в регіоні антиконституційним – протягом 180 днів там мають відбутися перевибори. Проте сподіватися, що судді підуть у супереч з президентом, якій має їх призначати – марно.

Таким чином президент зі свого боку обмежує незалежність місцевої влади через суд. Кабмін обмежує президента через префектів, яких вони шукають і подають на затвердження президента.

За основу взято польській досвід, який дозволяє уряду звільняти місцевого голову будь якого рівня і призначати людину "з центру" до двох років. За всі роки незалежності Польщі цим правом так і не довелося скористатися.

Читайте також: П'ять реформ, які розпочалися в Україні за півроку

Непідсудні і недоторканні

Судова люстрація за півтора роки після Майдану залишається чи не головною невиконаною обіцянкою нових політиків. Позбавлені недоторканості і заарештовані судді ходять на свободі, дехто продовжує чинити правосуддя і гучні кримінальні справи їм в цьому не заважають.

Експерти вказують, що до робочої групи з розробки Конституції в частини судочинства увійшли саме представники діючої системи. Вони не зацікавлені в суттєвих змінах, тому в запропонованих змінах до Конституції не опинилося очікуваних суспільством змін.

"Недоторканості з суддів не зняли, на ліквідацію господарських судів не погодилися і навіть повна переатестація суддів зі здачею екзаменів і значним оновлення суддівського корпусу – не пройшла", - каже експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

Читайте по темі: З депутатів і суддів знімуть недоторканість - Порошенко

Зупинити кругову поруку мала Вища рада юстиції. Оновити склад цієї Ради доручили Кваліфікаційної комісії. Проте, в склад комісії увійшли… ці самі представники судової системи! Себто, розриву кругової поруки не відбулося.

"Ми пропонували сформувати цю комісію з суддів Конституційного суду у відставці. Вони мали проводити відкрити конкурси, формувати відкриті списки з результатами і подавати суддів на затвердження Верховної Ради. Ця пропозиція досі не знайшла підтримки", - зазначила Кириченко.

"Особливий статус" Донбасу

"Проект змін до конституції не передбачає ніякого особливого статусу Донбасу. Всі ці думки від лукавого", - заявив вчора президент Порошенко.

Проте, в Конституції все ж таки запишуть "перехідні положення" для тимчасово окупованих територій. Вони будуть регулюватися окремим законом. Відповідний закон Верховна рада вже приймала в вересні минулого року. бойовики проводити вибори, визначені цим законом не стали і він втратив силу.

"Коли йде війна – діє закон сили, а не сила закону. Стосовно тимчасово окупованих територій просто немає правової матерії, яку можна обговорювати. Якщо проросійські бойовики проігнорували Мінські угоди і не виконали діючий наразі закон – чому вони мусять зробити це по новому закону, якій скоріше за все незабаром приймуть депутати?", - прокоментувала "Знай" ситуацію експерт з конституційного права Ярина Журба.

Закон прийнятий Радою минулого року передбачав для тимчасово окупованих територій право на місцеву поліцію, вирішення питань з благоустрою та вплив на судову систему. Проте єдину умову – проведення місцевих виборів за українськими законами – бойовики не виконали, тому він залишився лише на папері.

"Наше зобов'язання припинити війну чи принаймні зменшити її масштаби. Ідеального рішення в такій ситуації немає, але влада мусить щось запропонувати цим територіям, щоб забезпечити захист прав і свобод своїх громадян там", - зазначила Журба.

Читайте також: "ДНР" і "ЛНР" хочуть переписати конституцію України

Експертів здивувало рішення Венеціанської комісії стосовно змін в українську Конституцію. Зазвичай незалежний експертний орган у висновку чомусь згадав, що Україна має скасувати статус областей і віддати це питання на вирішення місцевою владою.

"Вирішення загальнонаціональних питань місцевою владою – протиричить будь якій Конституції. Не можуть питання незалежності, національної оборони та безпеки вирішувати районна чи обласна влада. Тому Україна не погодилась на такі поради європейських експертів", - сказала Ярина Журба.

Експерт зазначила, що бойовики прагнуть інтеграції в українські політичні процеси та впливу на вирішення загальних питань, як то вступ в будь які міжнародні структури та побудову власної системи безпеки. Навряд чи їм вдасться проштовхнути це в новий закон про "особливий статус" окремих території Донбасу. Проте зобов'язання України щодо цього все ж доведеться вирішувати новим законом.