П'ять реформ, які розпочалися в Україні за півроку

За півроку Верховна Рада запустила низку резонансних реформ. Через парламент вже пройшли закони про судову люстрацію, Національну поліцію, спрощення ведення бізнесу, скасування монополії жеків, децентралізацію та низка інших.

"Знай" розпитав експертів, які з них можна вважати найважливішими та як вони змінять життя мешканців України.

Нова поліція

Перетворення міліції радянського зразка на європейську поліцію було головною обіцянкою Народного фронту на парламентських виборах. Якщо сам закон про поліцію викликав чимало заперечень в експертів, створення патрульної поліції вітають усі. Навчання нових поліцейських вже завершується у Києві. На початку липня "оновлених" поліцейських кияни побачать на вулицях. Відбір кандидатів також майже завершився у Одесі, Харкові та Дніпропетровську.

"Каральна міліція має піти в минуле. Ми хочемо, щоб поліцейський не думав, що йому треба заробити на старість і тому брав хабарі, а тримався за свою роботу, будучи впевненим у своєму майбутньому", - пояснював сенс реформи міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

21 травня Верховна Рада прийняла в першому читанні закон "Про національну поліцію".

"Щоб реформу МВС підтримало суспільство - необхідно сформулювати простий меседж, ясну картинку майбутнього, до якого ви йдете. Ось бабусі біля під'їзду хочеться, щоб було два дільничних, один з яких буде працювати в будні дні, інший - по вихідних. Власник кафе в неблагополучному районі хоче, щоб по його вулиці мінімум двічі на день проїжджав або проходив патруль. Якщо ви сформулюєте такі прості тези для населення - знайдете контакт з простими громадянами, вони підтримають вас у будь-яких починаннях", - каже директор Центру досліджень правоохоронної діяльності Олег Мартиненко.

Нинішніх міліціонерів позвільняють упродовж 5 років. ДАІ припинить існування взагалі, а кожен поліцейський матиме персональну відеокамеру та планшет. Зарплату новим поліцейським, які пройдуть ротацію, встановлять на рівні 7-8 тисяч гривень.

Читайте також: Депутати ліквідовують міліцію

Децентралізація

5 лютого Верховна Рада прийняла закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад". До 1 червня маленькі села та територіальні громади мають об'єднатися та розпоряджатися коштами з податку на нерухоме майно, ренти на землю, ліси та воду. Водночас на місцеву владу поклали відповідальність за первинну медичну допомогу, дошкільні та шкільні навчальні заклади, інфраструктурні проекти тощо.

"Закон змушує думати ширше за принцип "Моя хата скраю". Люди будуть на власний розсуд вирішувати місцеві питання. Тепер треба докласти зусиль, щоб ця реформа стала розвитком самоврядування, а не розквітом феодалізму", - прокоментував координатор руху "Чесно"Андрій Круглашов.

За даними організації "Реанімаційний пакет реформ", 20% громад, які скористалися цим правом, вже вийшли з розряду збиткових та перестали бути дотаційними з Києва.

Водночас експерти вказують на суттєве зменшення політичного представництва мешканців малих територіальних одиниць.

"Якщо раніше від трьох селищ обирали трьох депутатів – тепер це буде один. До того ж, мають розпустити селищні ради, які не потребували державних грошей, а працювали на громадських засадах. Це популістський крок, і згодом це питання буде потрібно вирішити", - роз'яснив Круглашов.

Читайте також: Україну поділять на повіти і громад

Суспільне телебачення

Монополія влади на редакційну політику державних ЗМІ завершилася 7 квітня, коли президент Петро Порошенко підписав закон "Про суспільне мовлення". Верховна Рада проголосувала за нього в березні.

"23 роки державне телебачення, радіо та місцеві газети були розмінною картою в руках влади. Вони завжди працювали як агітатори. Тепер громадськість отримала можливість впливати на контент і редакційну політику ЗМІ, які існують за гроші платників податків", - вважає експерт "Реанімаційного пакету реформ" Андрій Андрушків.

Згідно з законом, Перший національній телеканал, Національне радіо з усіма обласними телерадіокомпаніями перетворюють на єдине акціонерне товариство. Головним керуючим органом стає Наглядова рада, яка формується з представників громадськості та фракцій ВР.

"На суспільному має бути найкраща команда найнезалежніших та найкреативніших журналістів, але — з жорстким дотриманням стандартів. Саме тому обласні ТРК позбуваються залежності від місцевої влади, натомість набувають стандартів суспільного мовлення та контролю з боку Наглядової ради", - роз'яснювала зміст реформи депутат і співавтор законопроекту Вікторія Сюмар.

Суспільне мовлення розпочалося на двох телеканалах – Першому Національному та "Культура", а також - на трьох радіостанціях.

Читайте по темі: Суспільному мовленню бути - Рада прийняла закон

Антикорупційне бюро

З другої спроби 3 лютого парламент ухвалив закон про створення Антикорупційного бюро. Нова структура має перевіряти податкові декларації чиновників та ліквідовувати корупційні схеми.

"Вважаю, що нова структура може стати ефективною через 3 причини: високі зарплати (до речі, це перша така структура з пристойними зарплатами), її новизну та конкуренцію з аналогічними структурами МВС, прокуратури, СБУ і значний вплив громадськості на діяльність Бюро. Причому, головне досягнення – саме вплив громадськості через Раду громадського контролю, яка зможе навіть призначати та знімати детективів", - каже член правління Бюро з протидії корупції Олекса Шалайський.

Керівника Бюро обрали в кілька етапів зі 170 кандитатів, ним став 36-річний кіровоградський прокурор Артем Ситник. На початку травня він уже оголосив конкурс на перших сто детективів.

Читайте також: Депутати зі скандалом голосували за Антикорупційне бюро

Відкриття реєстрів та прозорість державних коштів

Чи не найбільшим подарунком для журналістів та активістів стало відкриття реєстрів власників нерухомого майна та кінцевих власників усіх компаній, які реалізують державні замовлення. В лютому Верховна Рада ухвалила закон "Про відкритість використання публічних коштів", президент підписав його вже в березні.

До кінця 2015 року має з'явитися сайт, на якому буде публікуватися інформація про використання усіх державних коштів: від сільських і комунальних бюджетів - до Пенсійного фонду. Доступ до сайту буде безкоштовний та вільний.

"Якщо дорога в вашому селі, яку проклали влітку, стекла разом зі снігом – ви заходите на сайт і знаходите всю інформацію про забудовника. Там само має бути інформація про тендер і усіх конкурентів, які брали участь у конкурсі. Заходите в реєстр кінцевих власників цієї компанії і бачите – хто був зацікавлений в обранні саме цієї компанії", - пояснює алгоритм реформи Андрій Андрушків.

Відкриття реєстрів власників земельних ділянок та нерухомого майна спричинило хвилю журналістських розслідувань. Саме тоді знайшлись власники ділянки скандальної забудови на Осокорках в Києві та "Царське село", яке належить компаніям Петра Порошенка та Ігоря Кононенка.

"Кожен відкритий реєстр – це хвиля народних контролерів. Відкриття реєстрів працює краще за усіх слідчих міліції, бо по будь-якому реєстру починають працювати тисячі добровольців. Думаю, кожен чиновник відчує результати такої діяльності вже за 3-4 місяці", - каже Олекса Шалайський.

Щоправда, більшість цих реєстрів поки не дають змогу шукати по ім'я та прізвіще, це мають виправити протягом двох місяців. В середині травня депутати навіть запропонували відкрити також реєстри власників автомобілів.

Читайте по темі: Парламент провалив реформу держслужби