Незважаючи на те, що українське антикорупційне законодавство ще вкрай далеке від ідеалу, і те, що НАЗК ніяк не може знайти корупціонерів у владі, один позитивний нюанс у всьому цьому є. Електронні декларації, які вже вдруге подали чиновники - прекрасно ілюструють нехай навіть малу частину того, скільки може «нажити» вітчизняний чиновник.
Вихідні дані
Об'єкт дослідження - Біленький Олександр Юрійович. Місце проживання - село Ганжі Решетилівського району Полтавської області. Місце роботи - Полтавська обласна рада. Посада - глава облради, посадова особа, віднесена до першої-третьої категорії. Судячи з декларації, посада не належить до таких, які пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків (відповідно до переліку, затвердженого НАЗК).
А тепер перейдемо «ближче до грошей».
Нерухомість
"Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації
Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте
Не наплутайте з показниками лічильників цього місяця: Нафтогаз звернувся до українців
Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Першим номером у списку майнових активів у вигляді об'єктів нерухомості значиться «Нерухоме майно цілісний комплекс цегельний завод», придбаний Біленьким 11.12.2006 р. Загальна площа - 2608 квадратних метрів. У власності на 50%.
Ще у нього є будинок площею 168,10 квадратних метра, придбаний 28.12.2013 р. Щоправда, записаний на дружину.
Що примітно, через рік у дружини глави облради раптово проступила ще одна власність, придбана напередодні 2014 року - «Присадибна ділянка» загальною площею 2500 квадратних метрів (25 соток) (дата набуття права: 28.12.2013 р.). При цьому в декларації за 2015 рік вона не значилася. Напевно, просто забули.
2015
2016
А ще за минулий рік у Оксани Біленької у власності з'явилася п'ята частина будинку (дата набуття права: 25.11.2016 р.) в Решетилівці. Загальна площа об'єкта - 88,7 квадратних метра. При цьому, ані в минулому році, ні в нинішньому ця будівля не була позначена в розділі «Об'єкти незавершеного будівництва».
Одяг
З одягу у Олександра Біленького, як і раніше, є всього два костюми від Brioni. Один за 75 000 гривень, другий - за 70 000. Як справжній чоловік, дату придбання цих «одиниць іміджу» він не може пригадати. На відміну від нього, його дружина Оксана прекрасно пам'ятає, що ось уже третій рік поспіль вона змушена ходити в шубі невизначеної марки, придбаній аж 01.11.2014 р. за 100 000 гривень. Ситуацію рятують, напевно, тільки задекларовані ювелірні прикраси - дві обручки з дорогоцінними каменями від невизначеного бренду, придбані невідомо за скільки (судячи з невизначеності, дарував чоловік, який, як справжній джентльмен, не озвучив ціну подарунка).
З цінних речей є у подружжя Біленьких ще і чотири ікони. Скільки вони коштують - не зрозуміло. Судячи з усього, чи то просто ціну озвучувати страшно, чи то вони і зовсім безцінні.
Не розкіш, а засіб пересування
З автомобілів за останній рік також нічого не додалося. У Олександра Біленького, як і раніше, Range Rover Sport 2012 року за 1 100 000 гривень, у Оксани - Range Rover Evoque 2013 року за 900 000 грн. До речі, як не дивно, обидва автомобілі були придбані в один день - 01.04.2013 р. Мабуть, вони просто не хотіли їх розлучати. Варто врахувати, що в декларації була вказана вартість «залізних коней» на момент покупки - в ті далекі часи, коли долар був по 8 гривень.
Не здивувала також і присутність в декларації старого-вірного автомобіля Hyundai IX35 2010 року випуску і багатоковшового екскаватора від 1973 року н.е., який, судячи з дати придбання в спільну з кимось власність - 02.12.2006 р., з'явився у Біленького акурат за тиждень до «придбання» цегельного заводу. Збіг? Звичайно!
Акції
І не треба думати, що якщо людина живе в селі Ганжі з населенням 89 чоловік (за даними Вікіпедії), то він не вміє користуватися фінансовими інструментами. Так, судячи з декларації, в особистих активах у Олександра Біленького знаходиться 17 313 цільових іменних забезпечених облігацій «Товариства з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» за 65 гривень кожна. Це 1 125 345 гривень за всі.
Цікаво, що в минулому році їх було 22 409 (на загальну суму 1 456 585 грн) і належали вони «Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ». В основному цікаво це тому, що, за ідеєю, різниця від продажу такої частини ЦП становить 331 240 гривень. При цьому, якщо вірити декларації за 2016 рік, дохід Біленького від відчуження цінних паперів і корпоративних прав за цей період склав 1 516 122 гривні. Забігаючи наперед, скажемо, що корпоративних прав, судячи з документів за обидва періоди, у Олександра Юрійовича менше не стало.
2015
2016
Але це нюанси, оскільки на даний момент на українському ринку цінних паперів панує безлад. Так що, цілком можливо, що перехід цих активів із непідтвердженою номінальною вартістю і взагалі не трактується, як відмивання грошей або маніпуляції з ЦП з метою приховування доходів від оподаткування. Але таку оцінку повинні давати фахівці.
Примітно також, що в 2015 році він (а вірніше, його дружина) отримав 1 262 070 гривень доходу від продажу якогось нерухомого майна громадянці Король Дарині Дмитрівні. Сума досить непогано співвідноситься з доходом від відчуження акцій. Просто збіг.
Корпоративні права
До речі, про корпоративку. Виявилося, що цегляний завод, який коштував на момент його придбання 252 500 гривень - це мало не найдешевше, в плані статутного капіталу, підприємство, яке перебуває у власності Біленького. Вартість його 50% лише 20 000 гривень.
Набагато більш переконливою є «ціна» іншого об'єкта - «ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПІКО"», 50% якого належать главі облради. Судячи з декларації, вона потягне на 735 364 гривні.
А ще у Біленького є 34% «ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕГІОНАЛЬНА ПРОМИСЛОВА ГРУПА"» (за 10 561 гривню) і «ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОРГОВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "УНІВЕРСАЛ"» (вартість 60 000 гривень), 100% якого перебувають в його власності.
Щоправда, всі ці права перейшли в управління якомусь громадянинові Василюку Віктору Борисовичу.
Доходи, готівка і борги
І хоч громадянину Олександру Біленькому на даний момент немає чим похвалитися в плані інтелектуальної власності, з точки зору підвищення заробітної плати, його кар'єрному росту можуть позаздрити багато співвітчизників.
Так, якщо в 2015 році, щоб не померти з голоду, намагаючись прожити на 14 003 грн облрадівского окладу, Біленькому довелося підробляти в «ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПІКО"», де йому виплатили 21 487 гривень зарплати, а в 2016 році облрада нагородила свого главу вже 254 113 гривнями заробітної плати.
Та ще й ПриватБанк в обидва роки обрадував Біленького дивідендами і бонусами на суми 999 і 997 гривень (за 2015 і 2016 рр. відповідно).
За таких умов, досить дивно, що кількість готівкових коштів у глави облради так і не зросла. Якщо в 2015 році на руках у Біленького і його дружини перебувало всього 446 000 доларів США, 650 000 гривень і 130 000 доларів, які їм були винні треті особи, на кінець 2016-го в заначці у подружжя Біленьких залишалося тільки 431 000 доларів і рівно півмільйона гривень. Борг їм, до речі, ці треті особи так і не повернули.
Грошей в сім'ї не додалося, очевидно, і від того, що Олександр Біленький дуже любить брати в борг все у того ж ПриватБанку. Причому робить він це систематично - 1 січня кожного наступного року, погашаючи свою заборгованість перед фінустановою. Так в 2015-му він повернув 240 160 гривень тіла і 10 997 гривень за відсотками за кредит, паралельно позичивши у банку 3 802 гривні. Мабуть, щоб дістатися додому. 2016-го Біленький повернув 198 584 гривні тіла і 12 859 гривень відсотків по «овердрафту» і тут же позичив ще 34 984 гривні.
Історія успіху
Однак, найцікавіше в історії становлення глави облради Олександра Біленького полягає аж ніяк не в порівняльному аналізі двох останніх років його діяльності. В інтернеті ми наткнулися на інший досить цікавий документ - декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік кандидата в народні депутати Біленького Олександра Юрійовича.
На момент подачі документа суб'єкт не працював, мав дружину «Біленька О.О.» і двох синів - «Біленького Є.О.» і «Біленького О.О.».
Що примітно, декларація «кандидата» була чудовою ілюстрацією слова «нульова». Жодного цегельного заводу (позначеного в деклараціях за 2015 і 2016 роки, а також у Вікіпедії) в ній і близько не було. Була машина - тоді ще практично новий «старий-добрий» Hyundai IX35 2010 року випуску і невеликий будиночок - 45,7 квадратних метра. Була, до речі і зарплата - 2 800 гривень за весь рік і доходи дружини 11 508 гривень, позначені в розділі «Страхових і пенсійних виплат». Хоча, чесно кажучи, завод таки «був». Щоправда, ця власність перебувала в розділі «Інше нерухоме майно».
З копією відповідного документа ви можете ознайомитися далі.
Замість тисячі слів, або «Звідки у нас багатства, звідки у нас завод?»
У правдивість наведеного вище документа можна повірити хоча б тому, що, судячи з відкритих джерел, в 2012 році Олександр Біленький дійсно балотувався до Верховної Ради України як самовисуванець у виборчому окрузі №112 (Луганська область). І набрав аж 0,58% голосів.
Як би там не було, остаточну правову крапку в подібних історіях мають ставити не журналісти, а компетентні органи, як то НАБУ або НАЗК. Наше завдання - лише звернути їх увагу та вказати на факт можливого правопорушення. Оскільки, незважаючи на те, що у вітчизняних Кримінальному та Адміністративному кодексах не існує презумпції вини чиновника, звичайні українці на своєму побутовому рівні вже давно і цілком правомірно використовують цю норму щодо подібних «історій раптового і стрімкого успіху».