Роки байдикування: що виконали слуги народу з 2014 року

Український парламент восьмого скликання відзначає чергову річницю. Три роки тому нинішні нардепи виграли передвиборчу гонку. І, наобіцявши народу з три короби, з поважним виглядом готувалися до «переїзду» під купол в листопаді, коли і проходило в 2014 році їх урочисте посвячення в новообраних слуг народу.

Знай.ua з'ясовував, які заслуги сьогодні приписують собі парламентарії і як оцінюють їх роботу в експертному колі.

Треба сказати, питання про досягнення не примушує себе довго чекати. Промови парламентарів щодо цього течуть, що називається, рікою. Прямо бери - і на хліб намазуй цей мед. Чого не скажеш про можливі провали ...

З різницею лише в тому, хто до якого політичного крила себе відносить. Хто «боровся і поборов», кому заважала влада, кому - опозиція. Риторика, як то кажуть, згідно «купленими квитками».

Ніякого задоволення

Так, нардеп від «Батьківщини» Олександра Кужель безапеляційно заявила, мовляв, хочете результати роботи всієї політичної еліти - подивіться на рівень бідності в країні. За її межею, за різними оцінками, - близько 60% українців.

Працювати ж у стінах парламенту опозиції, за її словами, заважають опоненти. Скаржиться, мовляв, палиці в колеса ставлять ...

«Сказати, чи отримуєш насолоду від роботи в такому парламенті? Ні. Тому що твої закони не розглядаються. Тому що опозиція не має рівних прав, вона не може поставити в порядок денний (свої документи. - Ред.). Йде ігнорування роботи з правками, порушується постійно регламент ... », - обурюється Кужель, ніби перший рік в Раді.

«Знаєте, відчуття, що кожен наступний парламент гірший за попередній не покидало мене всі останні три роки», - розговорилася в результаті політик.

Оди собі коханим

Не так скептична щодо колег вже позафракційна Ганна Гопко. Свого часу майже на половині депутатського терміну «вилетіла зі свистом» з лав фракції «Самопоміч» за голосування, що стосуються внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. До речі, мабуть, не зайвим буде нагадати, що тоді ж в результаті вибуху біля стін парламенту загинули нацгвардійці.

Втім, пункт, що стосується в цілому децентралізації (в тому числі, фінансової) Гопко впевнено відносить до переможних «голів» парламенту.

Ще один важливий блок, за її словами, який все ж спромігся прийняти український парламент - стосується декомунізації і в цілому «закріплення української ідентичності». Зокрема, збільшення квот для україномовних пісень в радіоефірах і «захист і виробництво українських фільмів».

Але, на цьому, схоже, причини похвалитися закінчуються. Нардеп визнає, із судовою реформою затягнули - треба було раніше починати цей процес. Питання змін виборчої системи, з яким, до речі, навіть в Коаліційній угоді окремий пункт виділили, поки теж в підвішеному стані.

Голосують - і то добре

В рядах експертів оптимізму поменше, звичайно, але є. Однак, мало не до головних заслуг Ради вони відносять той факт, що вона взагалі продовжує роботу і знаходить голоси для прийняття рішень, незважаючи на постійні заяви про її недієздатність. Дійсно, досягнення ... Що тут скажеш ...

Також виділяють здатність домовлятися під час голосувань. Мовляв, схема ситуативної більшості таки працює - закони приймаються. Але тут, справедливості заради, варто нагадати той факт, що нерідко після подібної небувалої одностайності опозиціонерів і коаліції з тих чи інших питань, в ЗМІ з'являється досить невтішний шлейф його подробиць.

Козирний туз?

До вагомыших же досягнень, на думку політолога Володимира Фесенка, можна віднести прийняття конституційних змін щодо судової реформи. Каже, зібрати 300 голосів вдається все ж не кожному складу парламенту.

Особливо, коли чимала частина нардепів прогулює засідання, хочеться додати. Але продовжуємо слухати:

«Ось ці досить значні реформи - освітня, пенсійна, медична, їх можна по-різному оцінювати, по-різному до них ставитися, але з точки зору функціонування системи державного управління, це дуже важливі реформи. І, звичайно, я теж вважаю, що це один з важливих результатів діяльності нинішнього скликання парламенту », - додає експерт.

Цікаво, чи так оптимістично налаштовані деякі українці, які вже, схоже, навіть мріяти перестали про вихід на пенсію?

Дисципліна кульгає

Навздогін задаємо питання колезі Фесенко - Олександру Палію:

- «На ваш погляд, чи виправдав парламент очікування суспільства»?

- «Ну, суспільство завжди сумнівається, хочеться ще кращого. Думаю, що головне, що виправдало - це те, що реформи приймаються. Тобто, їх можна протягнути через парламент. При бажанні уряду і президента, в принципі, великими зусиллями, але тим не менш, вони проходять через парламент. Це головне досягнення », - говорить він.

При цьому констатує - звичайно, сам парламент, як джерело реформ, «практично не існує», а депутатів, які вміють писати закони - вкрай мало.

Ще й дисципліна кульгає, зазначає Фесенко. Каже, масові прогули і підвищений рівень конфліктності, фактично бич нинішнього складу Рада.

«Ось цей мордобій в парламенті, з'ясування відносин непарламентськими методами, це було і раніше. Але, раніше це було як би стінка на стінку, а зараз це прийняло напіванархічні форми, які теж заважають нормальній роботі ВР і, звичайно, підриває довіру до парламенту ... », - вважає він.

Круглі трієчники

І, якщо нардепи, чи то в силу зайвої скромноті, чи то з якихось інших причин скупляться на оцінки собі коханим, то в експертному колі все ж менш сором’язливі. І навіть не дивлячись на всі перераховані вище плюси, громлять парламентаріїв, як злий вчитель історії.

«Трієчку з мінусом поставив би», - оцінюючи роботу українських слуг народу, говорить нам Фесенко.

Палій приміряє на цей раз, схоже, роль більш лояльного «викладача» і говорить, мовляв, оцінка в діапазоні від «3+» до «4-».

Втім, підсумкові бали політики, мабуть, отримають в 2019 році на чергових виборах. І, якщо від «відміток» експертів багатьом з них ні холодно, ні жарко, то українці своїми голосами деяких можуть і виключити з струнких рядів законотворчого цеху. Так що, хоч обіцяного і чекають якраз-таки три роки, у слуг народу все ж ще є небагато часу в запасі, щоб блиснути вміннями і працьовитістю.