Книги та фільми, які потрібно заборонити в Україні

Нещодавні ідеї міністра культури Євгена Нищука з приводу заборони російського контенту викликали неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Одні вважають, що подібні дії посприяють розвитку вітчизняного медіаринку, інші - побоюються, що ті методи, які будуть задіяні для відбору "забороненого" контенту, суперечать конституційним правам і свободам громадян. Нагадаємо, що, на думку Нищука, механізм заборони повинен бути непублічним. Портал "Знай" не міг пропустити таку цікаву ідею державного мужа і пропонує міністру заборонити декілька творів, які потенційно можуть негативно вплинути на національну безпеку.

"Покоління П" і Віктор Пєлєвін

Для затравки пропонуємо почати з російських письменників. Як не крути - представники країни-окупанта. І першим номером в нашому списку стане Віктор Пєлєвін - батько російського постмодернізму в літературі і теорій змов у владі. Незважаючи на те, що його культовий твір "Покоління П" містить, скоріш, більше художнього вимислу, ніж реальних фактів, його основна ідея - пошук відповіді на вічне питання "Хто ж усім цим керує?" - може спонукати читача замислитись над цим.

"День виборів", "День виборів 2" і "Квартет І"

Ці представники шоу-бізнесу північного сусіда - також досить небезпечні. В основному тому, що вміють в жартівливій формі змалювати сувору правду життя про політиків і те, як вони досягають вершин політичного Олімпу. Так що, пане міністре, можете без докорів сумління забороняти команду "Квартет І" і їхні твори "День виборів", а заразом і його продовження "День виборів 2".

Кадри з фільму "День виборів"

Сергій Мінаєв і його "Media Sapiens"

Сергій Мінаєв, можливо, не настільки відомий нашому співвітчизнику автор. Проте його твір "Media Sapiens. Повість про третій термін", прекрасно змальовує, як талановитий піарник, яких часто наймають і українські політики, може дуже сильно вплинути на незміцнілий розум виборців. При цьому, в хід ідуть будь-які методи: від звичайного спотворення фактів до абсолютно вигаданих історій, які пропонують аудиторії за чисту монету. Справедливості заради також варто зазначити, що "Media Sapiens", на думку ряду читачів і критиків, не найоригінальніший твір жанру, оскільки має ряд паралелей і сюжетно перегукується з іншими творами - більш відомими в світі. Про них, до речі, ми поговоримо далі.

Хвіст виляє собакою

Так ось, прототипом повісті "Media Sapiens" виступив всесвітньо відомий фільм "Шахрайство" або "Хвіст виляє собакою" (англ. Wag the Dog), знятий в 1997 році Баррі Левінсоном за мотивами книги Ларрі Бейнхарта "Американський герой". У цій картині чудово зображено, як хороший політтехнолог може допомогти політику не лише не втратити обличчя, але і завоювати любов і повагу цілої нації. І не важливо, що для цього можна жартома розв'язати війну, припустимо, в Албанії. Висновок - заборонити.

Кадри з фільму "Wag the Dog"

Картковий будиночок

Взагалі, американський кінематограф - наскрізь просякнутий "небезпечною інформацією". Окрім свободи слова та думки він пропагує і цілий ряд інших потенційно небезпечних ідей. Так, наприклад, телесеріал "Картковий будиночок" виступає, начебто на підтвердження загальноприйнятої догми, що "політика - це брудна справа". Залишається тільки додати, що політика - це ще й цинічна справа. Власне, такі думки також можуть дуже нашкодити тим, хто до сих пір вірить в "доброго царя".

Трейлер до першого сезону серіалу "Картковий будиночок"

1984

І якщо з американським кінематографом все зрозуміло, можна рухатися далі і перейти до заборони класичних творів. І почати, безперечно, варто з культового письменника-антиутопіста Еріка Артура Блера - більш відомого як Джордж Оруелл. Його роман "1984" - не по духу багатьом, хто вважає, що ідеологія у всіх повинна бути одна, а погляди, які хоч трохи відрізняються - необхідно заборонити і усунути.

Кадри з фільму "1984"

Франц Кафка і його "Замок"

Тим ще "сепаратистом думки" був і відомий австро-угорський письменник Франц Кафка. Знаменитий своїм незвичайним поглядом на світ, художніми прийомами і незавуальованою неприязню до бюрократії і корупції письменник в повній мірі відігрався на цих негативних якостях, яких суспільство не може позбутися і донині, в своєму, можливо, найкращому романі "Замок". Всім, хто не хоче боротися з корупцією - обов'язково не потрібно читати цей твір.

Еріх Фромм і "Втеча від свободи"

Незважаючи на те, що батьком-засновником соціальної психології визнаний Гюстав Лебон, який написав свою роботу "Психологія народів і мас" ще в 1895 році, ми вважаємо, що більш доцільно буде заборонити не його контент (хоча і його згодом теж). Для початку варто вилучити з ужитку роботи і згадки про іншого його колегу - Еріха Фромма. Причина - проста: його робота "Втеча від свободи" не тільки занадто зрозуміло показує, як людина потрапляє під вплив будь-якої (навіть нав'язаної) громадської думки, але й дає можливість читачеві дізнатися, як уникнути такої долі.

Чесно кажучи, цей список потенційно "шкідливих" для розміреного існування будь-якого ладу книг можна продовжувати дуже довго. В цілому ж, щоб жити "без бід", краще відразу взагалі заборонити деякі розділи наук. Проте, портал "Знай" сподівається, що Україна з такими ідеями все ж ніколи не зіткнеться. А голова Міністерства культури не стане головою "Міністерства правди" і все ж таки перегляне свою позицію щодо виключення обговорення механізмів "заборони контенту" з суспільного діалогу.