23 квітня 1972 року астронавт "Аполлон-16" Чарлі Дьюк під час останнього третього виходу на поверхню Місяця залишив там фотографію своєї сім'ї, яка була з ним протягом усього польоту.
Про це повідомляє росЗМІ.
Навряд чи ця акція була якось санкціонована командним пунктом по аналогії з залишеним там же прапором США і, може бути, саме тому він так більше нікуди і не полетів. Цей випадок став далеко не першим і останнім, коли космічні дослідники забували поза Землею різні предмети. Ось десять з них, які до сих пір знаходяться десь там, ризикуючи стати загадковою знахідкою для інопланетного розуму мільйони років тому.
Сімейне фото
Знімок сім'ї Чарльза Дьюка, залишений ним на Місяці, 1972. Поруч з карткою відбиток ноги астронавта. Чи не відноситься до цієї втрати деталь: після успішного приземлення і одночасного завершення кар'єри в НАСА Дьюк став проповідником і провісником Старого Заповіту. Невже, на нього там знайшло осяяння?
Пенсія зросте майже на 1000 грн: хто може сподіватися на підвищення
Індексація пенсій у 2025 році буде не для всіх: хто опиниться за бортом підвищень
Приємна несподіванка: в Україні почали знижуватись ціни на деякі овочі
Українців попередили про три місяці без пенсії: у кого будуть проблеми з ПФУ
Сумка з інструментами, улетающая вдалину від астронавта Хайдемарі Марти Стефанишин-Пайпер, яка перебуває за бортом шаттла Індевор STS-126, 2008. Під час проведення ремонтних робіт вона виявила, що мастильний пістолет всередині сумки протік і їй довелося діставати інструмент для очищення. В цей же момент сумка буквально вислизнула з її рук, але поставлені завдання вдалося все-таки виконати завдяки комплекту інструментів іншого астронавта. У космос вона, до речі, після цього більше не виходила. Мабуть, Х'юстон не прощає помилок.
Болт з шайбою і пружиною (їх не видно, але вони є), які астронавт Джо Теннер упустив з рук під час монтажу сонячної панелі на фюзеляжі "Атлантіса", 2006. До речі, в цій місії йому допомагала вже відома нам "дама, яка втратила сумочку" Стефанишин-Пайпер, якій судилося повторити "подвиг" колеги двома роками пізніше.
Астронавт Джеймс Шелтон Восс, з-під ніг якого в 2001 році у відкритому космосі пішла підставка-кріплення. Після двох днів руху по орбіті 7-кілограмовий металевий предмет розміром 15x30 сантиметрів знову наблизилася до МКС, через що навіть довелося змінити траєкторію руху останнього.
Американський супутник Vanguard 1, виведений на орбіту в 1958 році, набув статусу "космічного сміття" в 1964, коли зв'язок з ним був втрачений. В ті часи космічної гонки ніхто навіть не думав про виведення супутників з орбіти, в результаті чого Vanguard 1 пробуде там ще близько 200 років. За цей час дрібні частки атмосфери загальмують його, а тяжіння Землі доробить залишки роботи, знищивши його в своїй атмосфері, якщо, звичайно, до цього часу супутнику не виловлять "чистильники".
На фото зображений російський космонавт Михайло Тюрін в момент підготовки до удару ключкою для гольфу за спеціальним м'ячу від канадської фірми Element 21. Космічний маркетинг, що відбувся в листопаді 2006 року, став другим випадком гри в гольф в космосі. За 35 років до цього американець Алан Шепард теж зробив пару ударів по м'ячиків, але тоді це відбувалося на поверхні Місяця, де ті досі і лежать.
З метою створення нового каналу зв'язку через короткі радіохвилі, що відбиваються від штучно створеного на орбіті Землі мідного кільця, американськими військовими був схвалений проект West Ford. Суть його полягала в тому, що на орбіту було викинуто 480 мільйонів мідних голок довжиною близько 17 міліметрів і загальною вагою в 20 кілограм, які, дійсно відображали хвилі, але лише кілька днів, поки не розлетілися на занадто велику відстань. Через десять років частина цього сміття впала назад на Землю, чи не згорівши через свої розміри в атмосфері, а інша, яка отримала більшу початкове прискорення, до сих пір знаходиться десь в космосі.
Цей предмет мистецтва був відправлений разом з посадковим модулем «Бігль-2» на Марс з тією лише метою, щоб по ньому проводилася калібрування световоспріімчівих приладів. Відразу після посадки зв'язок з апаратом був втрачений, так що залишається тільки здогадуватися розпізнають чи марсіани в цю штуковину арт-об'єкт або візьмуть за невід'ємну деталь марсохода.
Назвати космічним сміттям частина попелу після кремації, укладену в невелику капсулу і викинуту у відкритий космос, якось язик не повертається, але саме під цим найменуванням вона проходить в реєстрі літаючих у Землі об'єктів. Так, зокрема, в космос, згідно волі померлого, в 1997 році був відправлений прах одного з творців серіалу "Зоряний шлях" Джина Родденберрі.