Сьогодні виповнюється 10 років від підписання підсумкової декларації сесії Ради НАТО в Бухаресті. Документом регулюється так звана неминучість вступу Грузії до Альянсу.
Всі країни тоді отримали статус аспірантів, тобто їх запрошували для розробки стратегії, та членство в організації не було гарантоване. Кілька років тому спеціальний представник секретаря НАТО з країн Південного Кавказу і Центральної Азії ДжеймсАппатурай запропонував співпрацю на військово-політичному рівні в межах формули "Більше НАТО в Грузії і більше Грузії в НАТО".
З часом в країні створили спільний навчально-оцінювальний центр для відстеження військових інструкторів Альянсу та офіцерів високого рангу, стартували і загальні бойові тренування. Чому ж тоді Грузія досі не може заробити собі омріяний квиток до найбільшої структури? Перешкодою на шляху називають етнічні конфлікти в Абхазії та Південній Осетії. Не останню роль у цьому зіграла й Росія: мова йде про односторонні домовленості щодо розміщення військ.
Гороскоп на п'ятницю 22 листопада для всіх знаків Зодіаку: день для змін та простих радостей
Пенсіонерам приготували доплати: хто отримає надбавку до пенсії понад 2 тисячі гривень
Штрафи за дрова: українцям підказали, як уникнути покарання за деревину на своєму подвір'ї
Є умова, вводять ліміт на 30 днів: що буде з тарифом на світло з 1 грудня
НАТО не хоче ризикувати, і це зрозуміло: збройний напад на одну або кілька держав Альянсу розцінюється як війна проти всієї системи загалом. Але Грузія готова жертвувати всім заради співпраці. Офіційний Тбілісі відпрацьовує варіанти компромісів роками, розраховуючи на підтримку США як впливового союзника.
Американці також не проти, судячи з доповіді директора Центру міжнародних досліджень Люка Коффі: "Членство в НАТО для Грузії: в інтересах Сполучених Штатів і Європи". Але основна вимога досі не виконана: договір про колективну безпеку і оборону на зайняті російськими військами території Абхазії і Південної Осетії.
Тимчасово доведеться переглянути положення статей про незастосування сили в зазначених регіонах, або дочекатися, доки коли реінтеграція цих територій стане можливою, і тоді Альянс зміг би їх охопити статтями про колективну безпеки. Заклики Коффі розділили грузинську спільноту – від підтримки до повного не сприйняття. Чи погодиться Грузія в обмін на території нарешті отримати бажане, покаже час.
Але всі думки сходяться на одному – голослівних заяв не достатньо, НАТО хоче отримати законодавчу гарантію безпеки від офіційного Тбілісі.
Дивіться: навчання НАТО Trident Juncture, Італія