У Парижі помер відомий актор Дмитро Дорліак. Артист пішов з життя у віці 81 року. Про смерть радянського актора повідомили його родичі.
"В храмі Олександра Невського в Парижі пройшло відспівування Дмитра Дмитровича Дорліака. Він помер у віці 81 року після важкої хвороби", - йдеться в повідомленні.
Варто відзначити, що Дмитро Дмитрович Дорліак після ранньої смерті батька виховувався в родині своєї тітки Ніни Дорліак і піаніста Святослава Ріхтера. Через роки він напише про музиканта книгу "Мимолетности Святослава Рихтера: воспоминания".
Глядачам також відомий син Дмитра Дорліака, якого звуть так само. Дорліак-молодший успадкував професію батька, виступав на сцені Театру на Малій Бронній, Театру на Таганці, грав в Ленкомі. Телеглядачам Дмитро Дорліак-молодший запам'ятався ролями у фільмах "Слідство ведуть знавці", "Мегре коливається" і багатьох інших.
ТЦК збирає досьє на кожного: які дані вашої біографії знатимуть обов’язково
Пенсіонери отримають значну доплату до пенсії: кому і скільки добавлять найближчим часом
Ви подивитесь на лічильники і не повірите очам: як прибрати кілька кубів до кінця місяця без порушень
Не 3,5 і навіть не 4 грн за кВт: українцям назвали "справедливий" тариф на світло
Раніше портал "Знай.uа" повідомляв, що пішов з життя легендарний український актор. 22 лютого, стало відомо про смерть народного артиста України Анатолія Решетнікова. Легендарний артист покинув цей світ на 95 році життя. Про це написав у Фейсбуці журналіст Олег Вергеліс.
В останні роки в особистому житті Решетнікова все було досить складно. Він жив не в своїй столичній квартирі, а в Будинку ветеранів сцени під Києвом. Звідти й пішов в інший світ. Анатолій Решетніков народився 22 червня 1923 року в Києві. У 1948 році закінчив Київський театральний інститут. З 1948 до 2001 року грав у Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки.
Серед фільмів в його біографії — "Вогненний міст" (1958); "Далеко від Батьківщини" (1960); "П'ятірка відважних" (1970); "Стара фортеця", "Комісар Сергушин" (1973); "Захисник Сєдов" (1988); "Панове артисти" (1992); "Школа скандалу" (1999).
Про свою творчу діяльність Решетніков говорив так: "Найбільше любив і люблю ролі, за якими відчувається складна людська доля. Краща роль – та, якою можна щось сказати зі сцени, щось змінити в глядачеві, до чогось закликати його. Грати ж ролі доводилося різні, тому що театр - це не тільки творчість, але і служба".