Дослідники з Туреччини продовжують вивчати загадкову формацію Дюрупінар, розташовану неподалік гори Арарат. Геофізичне сканування виявило підземні аномалії, які прихильники гіпотези про Ноїв ковчег пов'язують із можливими залишками стародавнього судна, пише Daily Mail.

Таємниця Тихого океану, скрін з YouTube

Незвичайна форма Дюрупінара вже кілька десятиліть підтримує інтерес до версії про біблійний ковчег. Тепер фахівці за допомогою сучасних технологій намагаються з'ясувати, чи мають виявлені структури природне походження, чи могли вони бути створені людиною.

Для дослідження території використовують георадар, електричну резистивну томографію, лазерне сканування та інші методи. За словами учасників проєкту, отримані результати можуть свідчити про наявність порожнин, внутрішніх структур і витягнутих лінійних елементів під поверхнею.

Науковці планують продовжити геофізичні дослідження та провести буріння з відбором зразків. Це має допомогти встановити походження виявлених аномалій. Водночас сам факт наявності підземних структур не є доказом існування ковчега, адже вони можуть бути пов'язані з геологічною будовою місцевості або природними порожнинами.

Формацію Дюрупінар виявили у 1959 році під час проведення геодезичних робіт. Її незвичайні обриси, які нагадують корпус великого корабля, невдовзі стали підставою для припущень про можливий зв'язок із біблійним судном.

У наступні десятиліття район неодноразово ставали об'єктом досліджень різних експедицій. Прихильники теорії ковчега повідомляли про можливе виявлення деревини, металевих деталей та інших слідів давньої конструкції.

Втім, переконливих доказів цієї версії наукова спільнота досі не має. Частина геологів вважає Дюрупінар природним утворенням, яке через особливості рельєфу лише нагадує корабель.

На сьогодні загальновизнаних наукових підтверджень того, що Дюрупінар є Ноєвим ковчегом, не існує. Пошуки судна в районі Арарату залишаються предметом дискусій, а подібні твердження часто відносять до псевдоархеології.

Гори, фото: Вікіпедія

Водночас сучасні методи дають змогу досліджувати формацію без значного втручання в її структуру. Якщо подальші роботи та аналіз відібраних зразків підтвердять існування рукотворного об'єкта, це може стати важливим археологічним відкриттям.