Прийняти дитину з синдромом Дауна буває складно як для батьків, так і для оточуючих. Часто мами особливих діток ловлять на собі осудливі погляди. Як на них реагувати? І як виховувати дитину в не найтолерантнішому суспільстві? Передає Clutch.

Кожна мама дитини з синдромом Дауна періодично стикається з гидливістю і нетаквтовністю оточуючих. Після цього вона може вибрати закритися з малюком у власному маленькому світі або ж намагатися боротися з світом заради нього. Друге, звичайно, краще.

Багатьох людей лякає те, що з їхніми дітьми не хочуть спілкуватися тому, що вони нетипові. Але потрібно зрозуміти: ти не повинна виправдовуватися або відчувати провину. Твоя дитина також заслуговує на любов і поваги, як і інші.

Ти не повинна вибачатися за те, якою народилась твоя дитина. Упереджене ставлення говорить лише про недалекість людей.

Популярні новини зараз

"Газмережі" просять встигнути до 20 травня: що потрібно зробити всім побутовим споживачам

Нові тарифи залишать без заощаджень: як зміняться платіжки за вивіз сміття

Коли пролунає останній дзвоник в українських школах: названо дати

З 1 червня українці платитимуть за воду по оновленому тарифу: кому радять приготуватися
Показати ще

Тому ти можеш попередити всі можливі "незручні" питання, заздалегідь розповівши: "У мого сина/дочки синдром Дауна. Це значить, що він/вона по-іншому сприймає світ. Будь ласка, не задавайте питання — "чи лікується це", "а чому так сталося".

Нам буває складно, і ми з радістю приймемо підтримку. А в іншому — такі ж, як усі: спілкуємося, радіємо і сумуємо, любимо і дружимо".

Також зверни увагу:

Ти маєш право вибирати, з ким спілкуватися — не потрібно терпіти грубість або нетактовність.

Формуючи коло спілкування, ти робиш подарунок своїй дитині. Ти не зможеш замінити йому спілкування з світом, тому краще подбати про те, щоб і тебе, і його оточували хороші люди.

Не залишай людей без радості спілкування з твоєю дитиною. Дітки з синдромом Дауна дуже щирі, чисті і люблячі. І для "звичайних" людей дружба з ними часто стає поворотною точкою в житті, змінює погляди на життя.

Варто згадати зоряних мам з такими дітками, наприклад, Ірину Хакамаду або Евеліну Бледанс. Актриси не ховають своїх дітей від публіки і спокійно розповідають про їхні проблеми і радощі журналістам.

Як раніше повідомляв портал "Знай.ua", кожна мама рано чи пізно стикається з кризою "порожнього гнізда", часом, коли дитина починає дорослішати і поступово покидає рідну домівку. Причому, у деяких ця криза починається з того моменту, як дитина йде у садок. Українські матері дуже сильно прив'язані до дітей, такий вже у нас менталітет. І, можливо, нам потрібно повчитися чого-небудь у француженок, які набагато простіше ставляться до життя.

Одного разу я сильно запізнилася на заняття з йоги і, зустрівши зачинені двері, розговорилася з такою ж непунктуальной жінкою. По ній було видно, що їй сумно і явно не через таку дрібницю.

«Вчора від мене поїхав мій син. Ні, він не покинув мене, звичайно. Він просто почав доросле життя. Закінчив інститут, і вирішив переїхати жити самостійно. Все нормально, життя триває, але я поки не можу це для себе прийняти, не можу звикнути до цієї порожнечі в будинку», - розповіла мені вона.